Представлено результати вивчення видового та систематичного складу водоростей, що колонізують гірські породи різного геологічного походження у центральній і південній частинах пустелі Негев. За допомогою методу культур виявлено 32 види водоростей, що належать до 27-ми родів з трьох відділів (Cyanoprocaryota - 22, Chlorophyta - 9, Eustigmatophyta - 1). Дванадцать видів водоростей вперше наводяться для території Ізраїлю. Синьозелені водорості виявилися найрізноманітнішою та найпоширенішою групою в досліджених місцезростаннях. Вони знайдені на поверхні усіх досліджених типів гірських порід: доломітах, піщаниках, вапняках, крейді, кремені, гравії, граніті, гнейсі та порфірі. Різноманітність і зустрічальність водоростей на різних породах були неоднакові. Найчастіше фотосинтезуючі мікроорганизми траплялися на гравії, гнейсі, порфірі, кремені та доломіті. Граніт виявився найменш придатним для водоростей субстратом серед досліджених типів гірських порід. Найрізноманітніший систематичний склад водорослей виявлено на поверхні доломіту - тут знайдено 14 видів водоростей з трьох відділів: Cyanoprocaryota (11 видів), Chlorophyta (2) і Eustigmatophyta (1). За видовим різноманіттям водоростей найбіднішими були порфір і гравій, на них ідентифіковано по 4 види, найбагатшим видами субстратом виявився кремень (15 видів). Як показали міри включення, між списками видів, що заселені на гірських породах різного геологічного походження (вулканічні та деякі осадові), спостерігається більше відношень подібності, ніж між списками видів водоростей, знайдених на породах спільного походження.

Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Описано нові для науки види з роду Oculatella Zammit, Billi & Albertano: О. ucrainica sp. nov. та О. kazantipica sp. nov., виділені з біологічних кірочок, відібраних на ракушняковому пляжі біля Азовського моря (АР Крим), а також на крейдяних та глинистих схилах у Харківській області. Комплексне дослідження п'яти одержаних штамів Oculatella показало, що фенотипично та філогенетично вони відрізняються від усіх відомих видів цього роду. На філогенетичному дереві, побудованому на основі порівняння послідовностей генів 16S pРНК, штами нових видів приєднались до вже відомих видів Oculatella, які утворювали окремі лінії, при цьому один з них (О. ucrainica) увійшов до групи засухостійких наземних видів, а інший (О. kazantipica) потрапив до однієї клади з терестріальним видом О. neakameniensis Kovacik et Johansen та озерним О. hafneriensis Kovacik & Johansen. Філогенетичний аналіз за ділянкою 16S дРНК, зв'язаною з регіоном 16S-23S ITS, а також вторинні структури найінформативніших хеліксів 16S-23S ITS підтвердили виділення нових видів, які морфологічно також чітко відрізняються. Нитки О. ucrainica вужчі (1,5 - 3,0 мкм), а трихоми ширші (1,3 - 2,7 мкм), ніж у О. kazantipica (нитки 1,3 - 7,5 мкм шир., трихоми 1,1 - 1,7 мкм шир.), є відмінності у морфогенезі піхов, перетягнутості трихомів та довжині клітин. Oculatella ucrainica найбільш подібний до пустельного виду О. coburnii Pietrasiak & Johansen, від якого відрізняється інтенсивністю формування піхов, ширшими трихомами, відсутністю неправильного виросту на кінцевих клітинах, а також конфігурацією вторинної структури регіону 16S-23S ITS. Oculatella kazantipica близька до О. hafneriensis та О. neakameniensis, від яких відрізняється за морфологією піхов, наявністю несправжнього галуження, грануляціями біля поперечних перегородок, більшою довжиною інтеркалярних клітин, та деталями будови вториннної структури регіону 16S-23S ITS.