Використання фізичної модифікації полімерних матеріалів надає змогу створювати композитні матеріали із заданим комплексом властивостей. Один із перспективних методів модифікації - вплив постійних магнітного і електричного полів на тверднення композиційних матеріалів, наповнених неорганічними наповнювачами. Для забезпечення задовільної адгезії між епоксидним полімером і неорганічним наповнювачем на поверхні останнього повинні бути групи, здатні до хімічної взаємодії з функціональними групами епоксидних зв'язуючих. Характерною особливістю поверхні оксидів металів є наявність покриву із гідроксильних груп, що відіграє значну роль за взаємодії наповнювачів з епоксидними смолами. Обрані наповнювачі мають характеризуватися високою міцністю, твердістю і добрим суміщенням з епоксидною матрицею.