Проаналізовано події політичної історії Болгарії повоєнного періоду. Доведено, що Вітчизняний Фронт, як неурядова інституція лівоорієнтованих політичних сил, що боролися за звільнення країни від фашизму, зміцнив свої позиції з приходом у країну радянських військ. Зі створення коаліційного уряду Вітчизняного Фронту розпочалася швидка його еволюція до ліворадикальної (комуністичної) альтернативи при формуванні режиму народної демократії. Водночас становлення режиму народної демократії в країні відбувалося далеко не демократичним шляхом. На думку автора, причини становлення саме такого, спотвореного режиму народної демократії у повоєнній Болгарії залежали від потужного впливу зовнішнього, радянського фактора, запровадження звичних для СРСР методів боротьби проти "ворогів народу", ліквідації багатопартійності та насадження тотальної монополії однієї комуністичної партії та її ідеології.