Мета роботи - дослідження базових теоретичних положень та сучасної української практики формування ресурсної бази банків на основі заощаджень населення. Розкрито значимість заощаджень населення у формуванні ресурсної бази банків та ідентифіковано комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, які зумовлюють рівень залежності ресурсів і ресурсного потенціалу банків від заощаджень. У ході досліджень здійснено аналіз ролі депозитів фізичних осіб у формуванні активів українських банків та виявлено ключові суперечності в даному процесі. Доведено, що гармонізація інтересів банків і вкладників може сприяти вирішенню проблеми формування ресурсного потенціалу банківської системи за рахунок заощаджень, однак вона неможлива без ліквідації тих перешкод, що створюють неспецифічні фактори загальної дії та фактори стійкості банківської системи.