Мета роботи - оцінити клінічні й ендоскопічні ознаки неспецифічного виразкового коліту (НВК) та зіставити їх з морфологічними діагностичними критеріями з використанням стандартного фарбування та методів імуногістохімії. Було обстежено 438 пацієнтів, які хворіли на НВК, з них у 79 (18,1 %) захворювання було в стадії ремісії. У 98 (22,4 %) пацієнтів активність НВК була мінімальною, у 179 (40,8 %) - помірною, у 82 (18,7 %) - високою. Дистальний НВК діагностували у 127 (29,0 %) хворих, лівобічний НВК і у 157 (36,8 %), НВК з тотальним ураженням товстого кишечника - у 154 (35,1 %). Позакишкові вияви спостерігали у 178 (40,6 %) обстежених, позакишкові ураження із залученням кількох органів і систем - у 83 (18,9 %). У хворих на НВК виявлено розгалуження, викривлення крипт з елементами їх атрофії та наявності широкого отвору у криптах, що є маркером хронічного перебігу НВК. Зменшення кількості келихоподібних клітин і секреції слизу у них, зокрема PAS-позитивних муцинів, також є характерною морфологічною ознакою НВК. Зменшення кількості келихоподібних клітин та зниження секреції слизу відбувається у гострий період захворювання та корелює з активністю НВК. Висновки: під час мікроскопічного дослідження матеріалу ендоскопічних біопсій у разі НВК можна не лише верифікувати діагноз, а й визначити ступінь тяжкості та вираженості загострення, оцінити повноту ремісії, виявити особливості патогенезу, зокрема послаблення неспецифічної резистентності або переважання імунних механізмів, що має важливе значення для оцінки перебігу та прогнозу захворювання.