Визначено актуальність сучасних концепцій розвитку радіолокаційних систем авіаційно-наземного базування зі змінною просторовою конфігурацією, які орієнтовані на створення багатофункціональних засобів спостереження з поведінковою спроможністю до самоорганізації. Розглянуто декілька підходів до рішення задачі багатокритеріальної самоорганізації структур нейроподібних систем класифікації комплексів радіолокаційного моніторингу зі змінною просторовою конфігурацією, а саме: підхід на базі: глобального критерію, лексикографічної переваги, багатоцільового програмування та зведення багатокритеріальної задачі до задачі стохастичного програмування. Наведено алгоритм багатокритеріальної самоорганізації, який реалізує ідею перебору станів на множині структур, що задовольняють "лідируючому" критерію та алгоритм самоорганізації на базі лексикографічного пріоритету. Доведено, що задача багатокритеріальної самоорганізації може бути сформульована в термінах простору станів у межах дискретно-подієвого методу синтезу.