На основі енергетичної моделі трибосистеми та уявлень про структурно-реологічні механізми дисипації енергії і зниження напруженості поверхневих шарів у динамічно-навантаженому фрикційному контакті, сформульовано ряд структурно-реологічних принців забезпечення підвищеної зносостійкості елементів трибосистем за умов їх малих циклічних відносних переміщень. Розглянуто напрями практичної реалізації запропонованих принципів при створенні поверхнево-модифікованих шарів і захисних покриттів.