Вивчено прояви синдрому емоційного вигорання у 50 лікарів-педіатрів різного рівня надання медичної допомоги. Відмічено, що формування симптомів "переживання психотравмуючих обставин" та емоційно-моральної дезорієнтації вірогідно залежить від кількості оглянутих хворих за робочий день (r = 0,3 - 0,4, p << 0,05), а симптом "психосоматичних і психовегетативних порушень" вірогідно корелює з відсутністю окремого зручного робочого місця (r = -0,5, p << 0,001). Для профілактики розвитку синдрому "емоційного вигорання" слід приділяти більше уваги психологічній підготовці студентів на додипломному етапі до майбутньої професійної діяльності з хворими.