Карбоній-іонні гетерогенно-каталітичні реакції на кислотних цеолітах супроводжуються утворенням коксу, який блокує активні центри, спричинюючи періодичні регенерації каталізаторів. Нещодавно спостережено змінний рух коксових відкладень в напрямах або зовнішньої поверхні цеолітних кристалів, або пористої структури останніх. Це викликає коливальний перебіг карбоній-іонних реакцій і сприяє подовженню роботи каталізатора до регенерації, підвищуючи його продуктивність. Виявлено існування максимальної глибини дезактивації каталізатора, після досягнення якої коливальна динаміка руху коксу відсутня. Зроблено припущення, що наступна швидка втрата каталізатором активності пов'язана з досягненням цієї глибини. Обгрунтовано існування мінімальної межі дезактивації каталізатора, коли змінний рух коксу теж буде відсутній.