Печінкова енцефалопатія (ПЕ) - неврологічне порушення, що розвивається на фоні ураження печінки, зумовленого переважно алкогольною інтоксикацією та/або інфікуванням вірусом гепатиту. Запальні процеси у печінці супроводжуються значним збільшенням вмісту прозапальних цитокінів у крові. Останні дослідження свідчать, що вони є не лише окремою ланкою патогенезу ЦП, але й етіологічним чинником ПЕ. Мета дослідження - встановити зв'язок між цитокіновим профілем і розвитком ПЕ залежно від етіології, а також залежність між зміною рівня цитокінів і тяжкістю депресії у хворих. Дослідження проведено у 20 хворих з підтвердженою ПЕ нейропсихологічно, зокрема за шкалою депресії Бека. Концентрацію інтерлейкіну (ІЛ)-1 beta, 4, 6 та інтерферону (ІНФ)-gamma визначали за допомогою комерційних наборів "Вектор Бест" (Новосибірськ, Росія). У хворих з ПЕ було встановлено збільшення концентрації ІЛ-1 beta, 4, 6 та ІНФ-gamma в 4,4 (P << 0,05), у 1,8 (P << 0,05), в 3,2 (P << 0,05) та в 1,8 (P << 0,05) разу відповідно у порівнянні з обстеженими контрольної групи. У хворих з високим ступенем тяжкості депресії також була більша концентрація прозапальних цитокінів. Найбільш виражені порушення виявлено у хворих з IV ступенем тяжкості депресії за шкалою Бека. Одержані результати підтверджують і доповнюють уявлення про роль цитокінів в етіології та патогенезі ПЕ і свідчать про посилення депресії у разі інтенсифікації запальних процесів.