На матеріалі збірки "Співуча колиска з верболозу" проаналізовано особливості індивідуально-авторського стилю Є. Гуцала, зокрема закоріненість образності його прози в архетипному підгрунті. Художній світ збірки постає як концентрична модель, що формується довкола образу хати та "дерева життя". Об'єднує вертикаль і горизонталь цієї моделі лейтмотивний образ-символ "співучої колиски", який постає в ідейно-художньому вимірі збірки всеперемагаючою життєствердною домінантою. Творчість Є. Гуцала яскраво самобутньою стильовою палітрою та високою правдою буття репрезентує українську літературу в дискурсі "магічного реалізму" як парадигми культурно-художньої свідомості сучасності.