Серцева недостатність у хворих із інфарктом міокарда без проведеної реваскуляризації характеризується обтяженим перебігом захворювання, шо виявляється погіршенням клінічного стану зниженням толерантності до фізичного навантаженні суттєвими змінами гемодинаміки, інтенсивнішими проявами міокардіальної ішемії, вираженим ремоделюванням лівого шлуночка (ЛШ) у порівнянні з особами, яким було виконано ендоваскулярну реперфузію міокарда шляхом стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Встановлено, що проведення черезшкірного коронарного втручання сприяє вірогідному підвищенню фракції викиду ЛШ, достовірному зменшенню кінцевого систолічного об'єму, маси міокарда та індексу міокарда ЛШ у порівнянні з хворими без проведеної реваскуляризації. Реперфузійна терапія покращує перебіг післяінфарктного періоду і тому має бути пріоритетним напрямком лікування хворих із гострим інфарктом міокарда.