Використання орбіто-виличного та підскроневого доступів надає змогу мінімізувати хірургічну травму під час операцій у хворих на пухлини латеральних відділів основи черепа з інтра-екстракраніальним поширенням Проведено 30 оперативних втручань у хворих із доброякісними пухлинами латеральних відділів основи черепа з інтра-екстракраніальним ростом. З них проведено 20 операцій орбіто-виличним доступом і 10 операцій підскроневим доступом. Необхідність в резекції орбіто-виличного комплексу виникала у випадку глибокої середньої черепньої ямки, коли дно середньої черепної ямки знаходилось нижче рівня виличної дуги. Для мобілізації пухлин латеральних відділів основи черепа проводиться широка резекція дна середньої черепної ямки. Мінімізація хірургічного втручання досягається шляхом мінімальних розрізів шкіри (у межах скроневого м'язу) та проведенням скронево-базальної трепанації. Орбіто-виличний доступ частіше використовувався у разі значного екстракраніального компонента пухлини. Підскроневий доступ частіше використовувався у випадку значного інтракраніального компонента. Висновки: радикальність видалення пухлин вища у разі резекції орбіто-скулового комплексу - при цьому не зростає травматичність операції (оцінки загального стану хворих за шкалою Карновського). Орбіто-виличний та підскроневий доступи є менш травматичними та достатніми хірургічними доступами у противагу лобно-скроневому у разі хірургії пухлин латеральних відділів основи черепа з інтра-екстракраніальним ростом.