Виявлено 12 популяцій нового для Південного Опілля виду Echinops exaltatus, внесеного до "Червоної книги України". Перенесено північно-східну межу його ареалу далі на 44 км. За умов Південного Опілля популяції Е. exaltatus найчастіше локалізовані на узліссях, між чагарниками, у карстових лійках. Особини у популяціях частіше ростуть контагіозно, з великою щільністю. Площа популяцій зазвичай незначна (10 - 200 м<^>2). Чисельність коливається від кількох десятків до кількох тисяч рамет. У більшості популяцій переважають зриті генеративні особини. За периферією їх заростей з незначною чисельністю ростуть молоді генеративні та віргінільні особини. Для 5 модельних популяцій досліджено видовий склад флорокомплексів. Найчастіше разом із E. exaltatus виявляли Dactylis glomerata та Thalictrum minus. У флорокомплексах найбільшу частку складають пратанти й сильванти, а також марганти й синантропанти. У результаті морфометричного аналізу встановлено, що величина морфометричних параметрів особин помітно коливається залежно від еколого-ценотичних умов. За результатами віталітетного аналізу виявлено залежність віталітетних типів популяцій від рівня освітленості: популяції на відкритих ділянках узлісь та у карстових лійках є процвітаючими, а популяції під наметом дерев чи серед чагарників за більшістю ознак - депресивними. Визначали насіннєву продуктивність E. exaltatus за умов Південного Опілля. В середньому на 1 пагоні утворюється 816 насінин, однак понад 26 % зазнають пошкодження шкідниками. Проте лабораторна схожість насіння становить лише 4 - 9 %. Тому, попри велику врожайність (у середньому 2,4 млн насінин на 250 м<^>2) насіннєве поновлення популяцій незначне. Запропоновано місцезростання E. exaltatus в урочищі "Залісця" та в околицях сіл Коростовичі та Лани віднести до складу Галицького національного природного парку, а в урочищах "Ждимир", "Стінка" та "Гора Хома" створити ботанічні заказники.