Внаслідок коморбідності бронхіальної астми (БА) й ожиріння відбувається формування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), за наявності якої виникають зміни в патогенетичних ланках захворювання. Мета роботи - підвищення ефективності діагностики НАЖХП у хворих на БА, що перебігає на тлі ожиріння, шляхом встановлення зв'язку між показниками цитокінової ланки імунітету та жирнокислотного спектра крові (ЖКСК). Обстежено 50 хворих на БА, серед яких у 27 захворювання перебігало на тлі ожиріння. Вивчено показники ліпідного та вуглеводного спектрів крові, вміст інтерлейкінів -1, -2, -4, -6 і сумарне значення насичених, ненасичених і поліненасичених жирних кислот. Показано, що коморбідність БА та ожиріння, внаслідок якої формується НАЖХП, призводить до змін у ліпідному та вуглеводному спектрах крові, що характеризуються гіперліпідемією та порушенням толерантності до глюкози. Одночасно реєструються зміни в цитокіновій ланці імунітету (ознаки латентного запалення) та ЖКСК із розвитком нестабільності клітинних мембран і порушенням вироблення ейкозаноїдів. Це, своєю чергою, забезпечує безперервність запального процесу (його хронізацію) та ураження інших органів і систем (зокрема, серцево-судинної) за рахунок розвитку ендотеліальної дисфункції. Отже, за поєднаного перебігу БА й ожиріння формується НАЖХП і виникають передумови до прогресування патологічного процесу.