Розглядаючи діяльність авіаційних операторів як безперервний ланцюг рішень, що виробляються і реалізовуються за умов ризику, запропоновано дослідити відповідні процеси за допомогою оціночної функції корисності-безпеки, яку можна побудувати на множині умов вирішення професійних задач за обмеженим числом точок і визначити основну домінанту діяльності, а саме схильність, несхильність, байдужість до ризику. Надано алгоритми формалізації відповідних процесів як для випадку незмінності, так і змінності ставлення до ризику на континуумі характеристик проблемної ситуації.