Враховуючи вплив людського чинника на безпеку польотів під час управління повітряним рухом, запропоновано розглядати авіадиспетчера як центральну ланку контуру управління. Спираючись на такий підхід, адаптовано модель SHEL, що рекомендується міжнародною організацією цивільної авіації ІСАО для виявлення потенційних небезпек в авіаційних системах, та проведено системний аналіз нестиковок елементів контуру управління повітряним рухом. Зроблено формальний опис ризику ситуацій, коли проявляються нестиковки блоків моделі SHEL. Оскільки професійну діяльність авіадиспетчера розглянуто як безперервний ланцюг рішень, що виробляються та реалізуються в явних та неявних формах за умов дії ризику стохастичного і нестохастичного характеру, то запропоновано модель проблемної ситуації, що враховує: множину стратегій авіадиспетчера; множину значень визначених і невизначених факторів; множину результатів діяльності; множину числових значень наслідків діяльності; множину показників і критеріїв ефективності; інформацію про відношення авіадиспетчера до стохастичного ризику, а також модель його переваг.