Однією з головних причин, що призводять до інвалідизації хворих на цукровий діабет (ЦД), є діабетична ретинопатія (ДР). Актуальність проблеми ДР зумовлює потребу в розробці оптимальних експериментальних моделей на піддослідних тваринах для пошуку ефективних шляхів корекції даної патології. Мета дослідження - розробка експериментальної алоксанової моделі ЦД 1-го типу для дослідження ДР, яка не призводитиме до летальності експериментальних тварин під впливом алоксану. Гістологічне дослідження змін у тканинах очного яблука у разі відтворення моделі ЦД для підбору нових ефективних методів метаболічного лікування ДР на ранніх стадіях. Експеримент проводили на білих щурах лінії Вістар автобредного розведення масою 180 - 200 г. Першу групу становили 20 тварин, які не зазнавали жодного впливу і слугували контролем; другу групу - 30 тварин, в яких моделювали ЦД шляхом введення алоксану та фруктози. При моделюванні ДР було виявлено зміни судин у вигляді фіброзу стінок, набряку ендотелію та спазму судин. Відзначено зменшення кількості пігментних гранул, спостережено дистрофічні зміни клітин гангліонарного шару та шару паличок і колбочок, що збігається з описами ушкодження оболонок очного яблука у хворих на ЦД. Висновки: розраховано оптимальну дозу введення алоксану, що не призводить до загибелі щурів (у проведеному експерименті летальність щурів була відсутньою) і при цьому є ефективною моделлю не лише ЦД у цілому, але й ДР.