Мета роботи - порівняти особливості перебігу вагітності та пологів при двійнях природного походження та після використання допоміжних репродуктивних технологій з урахуванням типу хоріальності та амніотичності. Під спостереженням були 73 вагітні з двійнями: 56,2 % (n = 41) двієнь мали природне походження, 43,8 % (n = 32) настали після застосування допоміжних репродуктивних технологій. 61,0 % спонтанних двієнь були монохоріальними (у тому числі: монохоріальні диамніотичні - 53,7 %, монохоріальні моноамніотичні - 7,3 %) та 39,0 % - дихоріальними (усі - диамніотичні). Усі двійні від допоміжних репродуктивних технологій були дихоріальними диамніотичними. Усі вагітні з двійнями, як природного походження, так і після допоміжних репродуктивних технологій, становлять групу високого ризику щодо розвитку ряду материнських та перинатальних ускладнень, частина з яких має неспецифічний характер і не залежить від типу хоріальності, а інша - специфічні ускладнення, взагалі характерні або більш характерні для двієнь монохоріального типу і пов'язані зі змінами щодо розподілу судинних русел плодів в єдиній плаценті: синдром затримки розвитку плода (36,4 %), багатоводдя та антенатальна загибель плода (13,6 %), плацентарна дисфункція та дистрес плода (50,0 %), передчасне переривання вагітності (63,7 %). Тому серед двієнь різних типів монохоріальні двійні становлять групу найвищого ризику щодо розвитку цих ускладнень вагітності. Найсприятливіший перебіг вагітності з найменшою кількістю ускладнень, у тому числі загрози переривання (37,5 %), відмічається в жінок із природними дихоріальними двійнями, всі пологи у них відбулися після 34 тижнів вагітності. Жінки з двійнями, які завагітніли завдяки екстракорпоральному заплідненню, також становлять групу високого ризику щодо передчасного переривання вагітності (84,4 %) і прееклампсії (21,9 %). Висновки: проблема потребує подальшого поглибленого розвитку для розробки рекомендацій щодо вчасної діагностики та методів лікування ускладнень у вагітних із двійнями для профілактики перинатальних втрат і внесення поправок в існуючі регламенти їх ведення.