Зазначено, що у процесі виготовлення порожнистих зливків особливо бажаним є довільне відділення гарнісажу, оскільки його видалення з внутрішніх поверхонь глибоких і малих отворів є складним і трудомістким процесом. У зв'язку з цим привернула увагу здатність деяких металургійних шлаків до саморозсипання, зокрема т. з. "білих" шлаків, які утворюються в процесах позапічної обробки сталі. Саморозсипання металургійних шлаків (доменних, сталеплавильних, шлаків позапічної обробки) є загальновідомим явищем, яке відбувається за наявності достатньої кількості двокальцієвого силікату 2CaO x O₂ (C₂S). З точки зору основності згідно з іонною теорією саме утворення сполуки C₂S відповідає нейтральному шлаку. Високий вміст SiO₂ в шлаковому розплаві в процесі ЕШП викликає обмінні реакції, що сприяють відновленню кремнію та утворенню силікатних неметалевих включень, тому активність кремнезему в шлаку слід контролювати. В результаті досліджень розроблено шлак, що схильний до саморозпаду за рахунок утворення двокальцієвого силікату, який одночасно знижує термодинамічну активність кремнезему в шлаку і, відповідно, гальмує процес відновлення кремнію та переходу його в метал за ЕШП.