Досліджено спонтанну скоротливу активність ізольованих культивованих неонатальних кардіоміоцитів. Виявлено, що через 48 год після виділення значення показників становило: амплітуда скорочень - <$E1,96~symbol С~0,362> мкм, частота - <$E59,4~symbol С~6,59> хв<^>-1, швидкість скорочення - <$E10,39~symbol С~1,92> мкм/с, швидкість розслаблення - <$E7,16~symbol С~1,89> мкм/с. У порівняльному вивченні впливу активаторів аденозинтрифосфатчутливих калієвих каналів діазоксиду та його фторвмісного аналога показано, що вони різною мірою впливають на скоротливу функцію ізольованих кардіоміоцитів: діазоксид викликає її повне припинення, а його фторвмісний аналог - незначні зміни: зменшення часу досягнення піку (з <$E0,16~symbol С~0,02> до <$E0,15~symbol С~0,15> с), амплітуди скорочень (з <$E1,91~symbol С~0,39> до <$E1,47~symbol С~0,28> мкм), швидкості розслаблення (з <$E9,53~symbol С~1,62> до <$E7,82~symbol С~1,1> мкм/с) за незмінної частоти та швидкості скорочення. Несуттєвий гальмівний вплив фторвмісного аналога діазоксиду на скоротливу активність неонатальних кардіоміоцитів є перевагою цієї речовини у порівнянні з її прототипом (діазоксидом).