Мета роботи - ретроспективний аналіз стійкості мікобактерій туберкульозу у хворих з вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ) легень у Чернівецькій області й аналіз дії нових синтезованих гетероциклічних сполук на мікобактерії туберкульозу. Проведено ретроспективний аналіз стійкості мікобактерій до антимікобактеріальних препаратів у хворих з ВДТБ легень, зареєстрованих у 2008 - 2012 рр. у Чернівецькій області. Досліджено нові синтезовані 22 гетероциклічні сполуки з подальшим вивченням їх впливу на М. tuberculosis. Ретроспективний аналіз поширеності хіміорезистентного туберкульозу в Чернівецькій області за 2008 - 2012 рр. свідчить про високий рівень резистентності мікобактерій до антимікобактеріальних препаратів. Проаналізовано ефективність і вплив нових синтезованих гетероциклічних сполук на М. tuberculosis. Доведено, що за протитуберкульозною дією згадані сполуки (II, IV, V, VI, VII) у концентрації в живильному середовищі 0,05 мкг/мл у 4 рази активніші, ніж використаний у ролі тест-об'єкта Ізоніазид. Вони практично не токсичні, за перорального введення мишам летальна доза (ЛД50) становить 1500 мг/кг (1001 << ЛД50 << 3000 мг/кг), належать до IV класу токсичності (малотоксичні). Висновки: у Чернівецькій області за 2008 - 2012 рр. у хворих на ВДТБ легень спостерігається приріст мультирезистентності - з 4,7 % до 35,3 % відповідно. Найбільше полірезистентних штамів виявляли стійкість до препаратів Етамбутол + Стрептоміцин (65,3 %); монорезистентних - до Стрептоміцину (44,5 %), що є характерно для Чернівецької області. За протитуберкульозною дією синтезовані на основі молекули ізоніазиду гетероциклічних сполук (II, IV, V, VI, VII) у концентрації в живильному середовищі 0,05 мкг/мл у 4 рази активніші, ніж використаний в ролі тест-об'єкта Ізоніазид.