Мета роботи - покращити результати лікування хворих на гострий панкреатит (ГП) із парапанкреатичними ускладненнями. Проаналізовано результати комплексного лікування 276 хворих на ГП. В основній групі для лікування ГП та його ускладнень виконували малоінвазивні втручання за розробленим у клініці алгоритмом. У групі порівняння, за даними ретроспективного аналізу, застосовували традиційне лікування ГП у поєднанні з відкритими хірургічними втручаннями. У 23-х (16,3 %) хворих основної групи, які мали рідинні утворення об'ємом до 30 см: ефективним було базисне консервативне лікування, 118 (83,6 %) виконано пункції рідинних утворень під ультразвуковим контролем. Серед хворих з абсцесами у 9-ти (6,4 %) діагностовано некротичні секвестри заочеревннного простору розміром до 5 см. Їм було показано лапароскопічне видалення секвестру з люмбального доступу. У 15-ти (10,6 %) хворих з гострими псевдокістами, які сполучалися з протоковою системою залози (ретенційні кісти) та мали високий дебіт підшлункового соку, після дренування та призначення в комплексному лікуванні препарату октра, виділення по дренажу припинилися в середньому на (6,0 +- 2,3) доби. Висновки: використання у хворих на ГП розробленого діагностично-лікувального алгоритму з проведенням кожні 3 - 5 днів ультразвукового дослідження та кожні 14 - 16 днів комп'ютерної томографії сприяє ранньому виявленню парапанкреатичних ускладнень, обгрунтовує необхідність застосування малоінвазивних втручань, таких як пункція рідинних ускладнень та їх дренування, а за наявності некротичних секвестрів - лапароскопічне їх видалення, зменшує прогресування ускладнень панкреатиту та летальність (з 20,0 % у хворих групи порівняння до 2,8 % у хворих основної групи).