Дослідження в ряду 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот та їх похідних показали, що сполуки цих ізоструктурних рядів проявляють ноотропну, антигіпоксичну, анаболічну активність. Мета роботи - дослідження реакційної здатності естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот. Концентрацію NaOH у розчині визначали потенціометричним титруванням на іономірі EV-74 стандартним водним розчином HCl. Кінетику реакції вивчали у трикратному повторенні, досліди містили 6 - 8 вимірів (глибина перетворень - не менше 80 %). Оцінку точності одержаних результатів здійснювали за допомогою методу математичної статистики малих вибірок за достовірної ймовірності 0,95. Константи швидкості реакції лужного гідролізу естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот залежать від структури та довжини вуглеводневого ланцюга при гетероциклічному атомі нітрогену. Введення до структури гетероциклу вуглеводневих радикалів уповільнює реакцію, а подовження ланцюга її прискорює. Кількісна оцінка впливу електронної природи замісників на реакційну здатність етилових естерів здійснювалась за рівнянням Гаммета. Одержані дані свідчать, що величини реакційного параметра <$Erho> позитивні у вивченому температурному інтервалі, що додатково підтверджує BAC2 механізм цієї реакції. Висновки: вивчено кінетику реакції лужного гідролізу біологічно активних етилових естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот у широкому температурному інтервалі, доведено її BAC2 механізм з утворенням високосиметричного інтермедіату. Проаналізовано вплив природи замісників при гетероциклічному атомі гідрогену на численні кінетичні й активаційні параметри реакції та доведено ізокінетичність і синхронність реакції з використанням незалежних тестів.