Оцінювання аеродинамічних коефіцієнтів літальних апаратів за допомогою теоретичних, чисельних методів, а також в аеродинамічній трубі і на основі льотних випробувань зазвичай має помилки та невизначеності. Нелінійна динаміка безпілотного літального апарату через зміну повітряної швидкості і також невизначеність аеродинамічних коефіцієнтів можуть розглядатися як невизначена модель. На основі нелінійної оптимізації в тимчасовій області для невизначеної нелінійної динамічної моделі безпілотного літального апарату було розроблено робастний пропорційно-інтегрально-похідний регулятор. Штучні зміни у моделі за допомогою посилення і тимчасової затримки застосовуються для досягнення стійкості і якості робастної системи. На основі чутливості вихідного вектору до аеродинамічних коефіцієнтів вони діляться на дві групи. Нелінійна оптимізація критеріїв для синтезу робастного регулятора виконується в два етапи. На першому етапі проектування номінальні значення використовуються для коефіцієнтів з низькою чутливістю, а верхні і нижні межі використовуються тільки для високочутливих аеродинамічних коефіцієнтів. На другому етапі верхні і нижні межі застосовуються до всіх аеродинамічних коефіцієнтів для оцінки і повторного налаштування параметрів робастного регулятора. Щоб показати ефективність запропонованого методу робастний пропорційно-інтегрально-похідний регулятор спроектовано для невизначеної нелінійної динамічної моделі бічного каналу і каналу крену літаючого крила Skywalker X8. З введенням у модель штучного посилення і тимчасової затримки в контурі управління під час проектування робастного пропорційно-інтегрально-похідного регулятора в вирішуваному прикладі параметри регулятора було змінено таким чином, щоб регулятор для сімейства еквівалентний невизначених лінійних моделей збільшував запас стійкості по фазі близько 10 градусів і запас стійкості по амплітуді близько 2 дБ.