Мета дослідження - зниження частоти невиношування вагітності та перинатальних ускладнень у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі вивчення клініко-психологічних (КПД) і лабораторно-інструментальних (ЛІД) досліджень, оптимізації комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів (ДЛПЗ). Проведено комплесне проспективне КПД і ЛІД 250 вагітних та їхніх новонароджених, серед яких 200 жінок були після застосування ДРТ. Із них в основну групу ввійшли 100 вагітних після ДРТ, яким застосовували оптимізований комплекс ДЛПЗ. У групу порівняння ввійшли 100 вагітних після ДРТ, яким застосовували загальноприйнятий алгоритм антенатального догляду. У контрольну групу включили 50 здорових жінок із фізіологічною першою вагітністю. Групи спостереження були зіставні за віком, паритетом, станом здоров'я. Отримані результати свідчать про високий ризик розвитку акушерської та перинатальної патології у жінок після застосування ДРТ. Неефективна індивідуальна підготовка подружньої пари до пологів, хронічний психоемоційний стрес на тлі обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу та екстрагенітальної патології у вагітних після застосування ДРТ зумовлюють високу частоту невиношування вагітності та репродуктивних втрат у I триместрі, пізніх гестозів і порушень функціонального стану фетопла центарпого комплексу та є однією з основних причин високого рівня перинатальних втрат і оперативних методів розродження. Встановлено, що використання вдосконаленого комплексу ДЛПЗ у жінок після застосування ДРТ надає можливість знизити частоту мимовільного аборту до 22 тиж з 33,0 до 8,7 %; передчасних пологів - з 7,8 до 3,2 %; плацентарної дисфункції - з 56,0 до 38,0 %; кесарева розтину - з 83,0 до 50,5 %, перинатальних втрат - з 34,0 до 15,2 %.