Проаналізовано роль рослинних вакуоль у життєдіяльності рослин, зокрема в підтриманні клітинного тургорного тиску, зберіганні мінералів і поживних речовин. Описано головні механізми транспорту через мембрану вакуолі. Наведено основні типи транспорту поживних речовин, важких металів, вітамінів та органічних сполук через тонопласт вакуоль. Розглянуто головні системи мембранного транспорту рослинних вакуоль, їх ізіологічні функції та охарактеризовано найвідоміші транспортні протеїни вакуоль. Обговорено значення та роль транспорту сполук різної природи у вакуолі для життєдіяльності рослини. Описано головні типи рослинних вакуоль та їх роль у функціонуванні рослини. Розглянуто сучасний стан досліджень транспорту рослинних вакуоль. Надано приклади використання принципів і механізмів вакуолярного транспорту в різних галузях біотехнології рослин. Окреслено перспективи нових напрямів і підходів у розвитку біотехнології рослин із застосуванням різних типів вакуоль і систем мембранного вакуолярного транспорту.

Наведено дані літератури та результати проведених експериментів щодо біотехнологічного потенціалу бактерій роду Nocardia. Розглянуто використання цих мікроорганізмів як деструкторів аліфатичних (октан, пентадеканол, ейкозан, октакозан, гексатриаконтан, пристан), ароматичних (фенол, октилбензен, фенатрен, антрацен), нітроароматичних (4-нітрофенол), гетероциклічних (піридин, <$E alpha>-піколін) вуглеводнів. Показано перспективи застосування нокардій у процесах біотрансформації речовин (утворення даїдзену, ібупрофену, нікотинової кислоти) та синтезу деяких використовуваних на практиці метаболітів, зокрема антимікробних і цитотоксичних речовин (аяміцин, трансвалецин А, нокатіоцин, бразилібактин А, нокарацини та ін.), а також речовин з поверхнево-активними та емульгувальними властивостями. Підсумовано експериментальні результати щодо оптимізації умов культивування ізольованого з забрудненого нафтою грунту штаму нафтоокиснювальних бактерій Nocardia vaccinii K-8 та інтенсифікації синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР) на гліцеролі - побічному продукті виробництва біодизеля. Встановлено здатність штаму K-8 асимілювати деякі ароматичні сполуки (фенол, бензол, толуол, нафталін, гексахлорбензол, сульфанілова та N-фенілантранілова кислоти, 0,3 - 0,5 %). Показано, що через 30 діб максимальний ступінь деструкції (94 - 98 %) нафти (2,6 г/л) у воді спостерігався за оброблення суспензією клітин N. vaccinii K-8 (<$E 9,8~cdot~10 sup 7> КУО/мл), тимчасом як для очищення забрудненого нафтою грунту (20 г/кг) ефективнішим виявився препарат ПАР (100 - 300 мл/кг) у вигляді постаферментаційної культуральної рідини (деструкція 74 - 83 % нафти). Встановлено, що ПАР (0,085 - 0,85 мг/мл) та іншим позаклітинним метаболітам штаму K-8 притаманна антимікробна дія щодо низки фітопатогенних бактерій родів Pseudomonas і Xanthomonas, кількість яких за присутності досліджуваних речовин знижувалась на 80 - 100 %.

Вивчено здатність <$E alpha>-амілаз двох продуцентів - Aspergillus flavus var. oryzae 80428 і Bacillus subtilis 147 - розщеплювати різні вуглеводвмісні субстрати, зокрема мальтозу, сахарозу, трегалозу, декстрин, <$E alpha>- і <$E beta>-циклодекстрин, амілозу, амілопектин, глікоген, пулулан, розчинний картопляний, нерозчинний картопляний, кукурудзяний, пшеничний крохмалі, декстран 500. Показано, що досліджені ензими відрізняються за субстратною специфічністю. <$E alpha>-Амілаза A. flavus var. oryzae 80428 найефективніше гідролізує розчинний картопляний і пшеничний крохмалі, тоді як <$E alpha>-амілаза B. subtilis 147 - тільки пшеничний. Ензими обох продуцентів не розщеплюють мальтозу, <$E beta>-циклодекстрин і декстран 500. Дуже низьку здатність до гідролізу пулулану виявлено в <$E alpha>-амілази A. flavus var. oryzae 80428, тимчасом як <$E alpha>-амілаза B. subtilis 147 взагалі не діє на нього. Найнижчі значення константи Міхаеліса для обох ензимів спостерігаються під час розщеплення глікогену, що свідчить про найвищу афінність саме до цього субстрату. Вивчення впливу хімічно активних речовин на активність досліджених ензимів показало, що <$E alpha>-амілази A. flavus var. oryzae 80428 і B. subtilis 147 є стійкими до сечовини, дезоксихолевої кислоти, Твіну-80, Тритону Х-100 і пероксиду водню, тобто вони є конкурентоспроможними у порівнянні з раніше описаними ензимами. Це уможливлює у майбутньому використання цих ензимів у різних галузях промисловості, передусім у виробництві мийних засобів.

Розроблено кондуктометричний біосенсор для визначення фруктози, який функціонує на основі ензиму фруктозодегідрогенази та медіатора електронів фериціаніду калію. Ензим коіммобілізовано разом із сироватковим альбуміном бика на поверхні кондуктометричного перетворювача за допомогою методу поперечного зшивання глутаровим альдегідом. Підібрано оптимальні умови функціонування біосенсора. Досліджено залежність його роботи від концентрації робочого буферного розчину та концентрації в ньому медіатора електронів фериціаніду калію. Біосенсор виявляв високу відтворюваність сигналу та селективність стосовно фруктози. Показано, що розроблений кондуктометричний біосенсор можна використовувати для моніторингу вмісту фруктози в харчових продуктах і медичній діагностиці.

Зазначено, що одним із головних завдань сучасної біофармацевтики є розроблення нових нанорозмірних носіїв із низькою токсичністю, заданим розміром, регульованим відгуком на локальні та віддалені впливи, можливостями візуалізації дії ліків і результатів діагностики. Використано новий олігомерний носій ВА-МАНГ-МП для доставлення протипухлинного препарату доксорубіцину в пухлинні клітини різних ліній. Синтезований олігомерний носій додатково функціоналізовано фосфатидилхоліном. Показано, що така доставка доксорубіцину до клітин-мішеней надає змогу знизити його діючу цитотоксичну дозу в 10 разів у порівнянні з такою вільного доксорубіцину за збереження однакового за рівнем антинеопластичного ефекту. Цей дозовий ефект продемонстровано як in vitro на різних пухлинних клітинах ссавців, так in vivo на мишах із експериментальною лімфомою NK/Ly. Дія іммобілізованого доксорубіцину супроводжувалася інтенсивнішим, ніж за дії вільного доксорубіцину, утворенням везикул на поверхні клітин-мішеней in vitro і міжнуклеосомною фрагментацією їх ДНК, а також вищою часткою мертвих клітин в асцитній рідині мишей, яким вводили препарат, із лімфомою NK/Ly. Отже, синтезований нанорозмірний носій на основі олігоелектролітів є перспективною системою для доставлення протипухлинних препаратів у клітини-мішені.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.5 + Р56-52 с

Рубрики:

Всмоктування, розподіл і виведення лікарських речовин. Фармакокінетика

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Показано, что изолированные клетки мозга новорожденных крыс являются гетерогенной суспензией, в состав которой наряду с окончательно дифференцированными входят стволовые и прогениторные клетки, способные пролиферировать и дифференцироваться в условиях культивирования in vitro. В процессе культивирования в присутствии сыворотки крови нервные клетки новорожденных крыс формируют агрегаты, в которых воссоздается утерянное при их выделении клеточное микроокружение и происходит восстановление клеток. После прикрепления к подложке клетки агрегатов мигрируют и распластываются, формируя монослой астроглии, на котором образуются нейробласты и колонии стволовых/прогениторных клеток. Полученные данные указывают на то, что культуру нервных клеток новорожденных крыс можно использовать в качестве модели постнатальной нервной ткани для исследования влияния клеточного окружения на процессы развития и восстановления дифференцированных нервных клеток, а также на пролиферацию и дифференциацию стволовых/прогениторных клеток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.5*337

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Із цибулин гіацинтика гостролопатевого (Hyacinthella acutiloba K. Perss.) афінною хроматографією на дріжджовому манані та подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl очищено новий лектин з виходом 6,5 мг/кг свіжої сировини. Найкращим інгібітором цього лектину серед випробуваних моно- та дисахаридів була D-тураноза (Glcp alpha1-3 Fruf). Дуже сильним інгібітором активності лектину є дріжджовий манан. Слабкими інгібіторами були alpha-метил-D-манопіранозид, D-фруктоза і 2-ацетамідо-D-галактопіранозид. Лектин також слабо взаємодіяв із глікогеном печінки свині, крохмалем і манозовмісними глікопротеїнами (яєчний альбумін, овомукоїд і тиреоглобулін бика) і не взаємодіяв з пероксидазою хрону та лужною фосфатазою кишечника теляти. За даними електрофорезу в 20 %-му PAAG із SDS, лектин складається з субодиниць з молекулярною масою 12 кДа. Його молекулярна маса, визначена гель-хроматографією на колонці Toyopearl HW-55, становила 48 кДа. Лектин найкраще аглютинує еритроцити кролика, гірше - мурчака, дуже слабко - щура і не аглютинує еритроцити людини та кози. Він не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1 %-го розчину динатрієвої солі ЕДТА і витримує нагрівання за температури +65 градусів за Цельсієм протягом 1 год.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено параметри росту культури трансформованих коренів, вміст загальних фенолів та особливості синтезу фенольних сполук у культурах трансформованих коренів, що їх одержано з різних джерел експлантів гречки Fagopyrum esculentum за допомогою Agrobacterium rhizogenes штам A4. Використано методи одержання трансформованої культури коренів і визначення загальних фенолів, газорідинної хроматографії, полімеразної ланцюгової реакції. Встановлено зростання вмісту загальних фенолів у трансформованих коренях гречки з різних джерел експлантів (корені, листки, стебла). У досліджуваних культурах ідентифіковано високий вміст хлорогенової, p-гідроксибензойної, p-анісової та кофейної кислот, що свідчить про можливість їх промислового одержання. Максимальний ріст культури трансформованих коренів дорівнював 21,2 г/л у культурі з коренями, 17,7 г/л - з листками та 14,6 г/л - зі стеблами на 3-й тиждень після перенесення. Вбудовування гена rol B до трансформованих коренів у рослин гречки за допомогою Ri-плазмід A. rhizogenes підтверджено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.7-27

Рубрики:

Ячмінь

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено залежність ефективності екстрагування фруктанів від тривалості попереднього замочування, температури та тривалості високотемпературної екстракції. Для дослідження використано висушені та подрібнені трансгенні корені цикорію Cichorium intybus L. сорту Пала росса, одержані шляхом трансформації з використанням Agrobacterium rhizogenes із вектором pCB161. Застосовано низько- та високотемпературне екстрагування: без нагрівання за +22 градусів за Цельсієм протягом 0,5; 1 і 24 год і з нагріванням за +70 градусів за Цельсієм; 80 і 90 градусів за Цельсієм упродовж 10; 20 і 30 хв. Фракціонування фруктанів здійснено двома шляхами: розділенням фракцій кристалізацією - високомолекулярною за +4 градусів за Цельсієм і відділенням низькомолекулярною екстракцією 95 %-м етанолом. Для визначення концентрації фруктанів у екстрактах використано метод Мак-Рері та Слаттері. На підставі експериментальних даних побудовано математичну модель процесу екстрагування фруктанів, перевірено її адекватність за допомогою критерію Фішера та коефіцієнта детермінації, встановлено оптимальні параметри екстракції з використанням методів лінійного програмування. Екстрагування протягом 30 хв за 90 градусів за Цельсієм без попереднього замочування визначено як найбільш технологічне, що надає змогу екстрагувати основну масу фруктанів із трансгенних коренів (<$E 146~symbol С~8,77> мг/г сухої маси коренів).

Індекс рубрикатора НБУВ: Л844-3

Рубрики:

Виробництво інуліну і фруктози

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено динаміку росту та каталазну активність штамів базидіоміцетів за їх поверхневого культивування на глюкозопептонному середовищі. Об'єктами вивчення були 57 штамів, 5 із яких належать до 5 видів порядку Polyporales, а 52 - до 7 видів порядку Agaricales. З метою вивчення динаміки росту використано ваговий метод визначення накопичення абсолютно сухої біомаси. Каталазну активність і вміст протеїну в міцелії та культуральному фільтраті визначено спектрофотометрично і на підставі одержаних даних розраховано питому каталазну активність. Встановлено рівень накопичення біомаси та каталазної активності досліджених штамів на 9- й 12-ту добу культивування, а також здатність більшості грибів до синтезу переважно позаклітинної каталази. Результати дослідження надали змогу відібрати штами - активні продуценти каталази, зокрема F. velutipes F-2 і P. ostreatus Р-208, які є перспективними для використання в біотехнології одержання препаратів ензимів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*725.111.4

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Зазначено, що вірусна діарея великої рогатої худоби (ВРХ) - поширене контагіозне захворювання, яке має широкий спектр клінічних симптомів у свійських і диких жуйних тварин і завдає значних економічних збитків сільському господарству. Вірус уражує різні вікові групи тварин і спричинює як імуносупресію, так і розлади репродуктивної, респіраторної та травної систем. Персистентно інфікована худоба є постійним джерелом виділення вірусу, а отже і основним чинником передачі захворювання між сприйнятливими тваринами. Наведено порівняльні результати дослідження наявності антитіл за допомогою двох методів - імуноензимного аналізу та реакції нейтралізації вірусів. У ході виконання роботи відібрано та досліджено 1010 зразків сироваток крові ВРХ з трьох господарств Харківської області. Присутність антитіл до збудника вірусної діареї встановлено за допомогою імуноензимного аналізу в 704 зразках (69,7 %) із використанням комерційного набору та в 690 зразках (68,3 %) - за допомогою методу in house. Після уточнення результатів із використанням реакції нейтралізації вірусів антитіла до вірусу діареї ВРХ виявлено в 712 зразках (70,5 %). Імуноензимний аналіз рекомендовано для проведення масового скринінгу поголів'я ВРХ щодо наявності вірусу діареї. Одержані дані підтверджують, що чутливість імуноензимного аналізу задовольняє потребам діагностичних методів. Використання реакції нейтралізації вірусів, як "золотого стандарту" серед серологічних методів, є доцільним для уточнення результатів імуноензимного аналізу. З огляду на наявність в одержаних даних значної кількості хибнопозитивних результатів слід проводити комплексні дослідження з застосуванням як серологічних, так і молекулярно-генетичних методів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.311.6-4

Рубрики:

Вірусна діарея великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Наведено результати дослідження росту та морфологічних особливостей культур лікарського гриба Cordyceps militaris із колекції Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. За допомогою методу сканувальної електронної мікроскопії досліджено характерні для C. militaris мікроморфологічні структури вегетативного міцелію. Морфолого-культуральні дослідження проведено на чотирьох агаризованих живильних середовищах. Для всіх досліджених штамів оптимальними для вегетативного росту були глюкозопептон-дріжджовий агар і мальц-екстракт агар, температура інкубації - 16 градусів за Цельсієм, критична температура - 36 градусів за Цельсієм. Оптимальними джерелами вуглецю для вегетативного росту міцелію були глюкоза, лактоза та сахароза, серед органічних джерел азоту - пептон і дріжджовий екстракт, pH 6,0 - 6,5. Опромінення світлом різної природи стимулювало швидкість радіального росту гриба на агаризованих і накопичення біомаси - на рідких живильних середовищах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.55*875

Рубрики:

Ascomycetes Аскоміцети

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено використання ліпосомної форми аденозин-5-трифосфату для перорального введення. Наведено методи одержання та визначення розмірів ліпосом і відсоткового вмісту в них аденозин-5-трифосфату. Вивчено вплив ліпосомної форми аденозин-5-трифосфату на фізичну працездатність лабораторних тварин за допомогою методу плавання до граничного виснаження. Показано, що застосування ліпосомної форми у порівнянні з вільним аденозин-5-трифосфатом (за аналогічного дозування) сприяло підвищенню працездатності лабораторних тварин. За одноразового введення ліпосомної форми аденозин-5-трифосфату протягом 6 днів у дозі 30 мг/кг підвищилась працездатність на 62 %, а в дозі 60 мг/кг - на 76 %, 12 днів - на 64 і 93 %, відповідно.

Досліджено активність целюлозолітичних ензимів культур Stereum hirsutum (Wild.) Gray, різних за ядерним статусом, залежно від субстрату. Найпродуктивнішими за синтезом ендоглюконаз були монокаріотичні культури Sh1-4 т Sh7-2. Встановлено, що живильне середовище зі вмістом фільтрувального паперу є оптимальним для синтезу целюлаз (культура Sh1-4, максимум целюлозолітичної активності (ЦЛА) - 319 мкМ/мг, культура Sh7-2 - 101 мкМ/мг). За культивування на тирсі деревини максимум ЦЛА у культури Sh1-4 спостережено на 10-ту добу - 142 мкМ/мг (тирса дуба), у культури Sh7-2 - на 20-ту добу - 34 мкМ/мг (тирса ясеня). Дослідження якісного складу целюлозолітичних ензимів надало змогу встановити наявність чотирьох екзоензимів Cx-комплексу з відносною електрофоретичною рухливістю (ЕФР) 0,22; 0,24; 0,47; 0,74. Ензим з відносною ЕФР 0,47 відзначається високою концентрацією та активністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*725.111.4

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Охарактеризованы современные крупномасштабные и всемирно известные проекты, касающиеся изучения микробной экологии человека и создания пробиотиков, а именно: "Общество микробной экологии и заболеваний", "Пробиотики и здоровье. Целевая инициатива", проекты "Микробиом человека", MetaHIT, "Метаболом человека" и некоторые другие. Дана краткая историческая справка, а также ссылка на официальные сайты по каждому из предлагаемых научных проектов. Описаны основные цели и задачи каждого из них. Приведены краткая характеристика проектов и доступные на сегодняшний день результаты исследований по каждому из рассмотренных научных направлений. Акцентировано внимание на важности этих проектов для расширения научных знаний в области микробной экологии человека, а также с целью усовершенствования и/или создания новых эффективных пробиотиков на основе представителей нормальной микрофлоры кишечника человека. Показана тесная взаимосвязь научных данных, полученных в ходе реализации проектов.

Розглянуто історію відкриття явища синергічності моноклональних антитіл (МАТ), результати досліджень протипухлинної активності їх різних комбінацій проти рецепторів тирозинкіназного EGFR/ErbB-1 і HER2/ErbB-2, а також фактора росту VEGF. Висловлено припущення про можливі молекулярні механізми, що лежать в основі явища синергічності МАТ (для випадків гомо- та гетерокомбінацій антитіл, специфічних відповідно до антигенних детермінант одного й того самого або двох різних рецепторів). Обговорено напрями подальших досліджень, необхідних для глибшого розуміння причин цього явища, а також перспективи практичного застосування імунотерапевтичних препаратів на основі синергічних МАТ для лікування пухлин людини.

Получены моноклональные антитела к холерному токсину и термолабильному энтеротоксину E. coli, перекрестно не взаимодействующие с родственным токсином. Подобраны пары антител для количественного определения этих токсинов в "сэндвич"-варианте иммуноэнзимного анализа и биплексном иммунофлуоресцентном анализе с применением технологии хМАР (Luminex). Минимальные детектируемые концентрации холерного токсина и термолабильного энтеротоксина E. coli, определенные в формате "сэндвич"-иммуноэнзимного анализа, - 0,2 и 0,4 нг/мл, значительно выше соответствующих величин в формате биплексного анализа - 0,01 и 0,08 нг/мл. Присутствие в пробах молока, бульона и воды из открытого водоема, а также носоглоточных смывов не оказывает влияния на минимально детектируемые величины концентраций холерного токсина, определенные обоими методами. В аналогичных пробах, содержащих термолабильный энтеротоксин, они возрастали по сравнению с соответствующими для контрольного буфера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*74*871 + Р265

Рубрики:

Загальна біологія

Інфекція і імунітет

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Із використанням моноклональних антитіл показано, що BbetaN-регіон молекули фібрину desA (Bbeta1-53) містить сайт полімеризації, що включає пептидний зв'язок Bbeta14-15, який бере участь у другій стадії полімеризації фібрину - латеральній асоціації протофібрил. У фрагменті Bbeta15-53 також виявлено сайт, названий "C", який разом із сайтом "А" бере участь у першій стадії полімеризації - утворенні протофібрил. Створено модель первинної міжмолекулярної взаємодії фібрину. В N-кінцевій половині gamma-ланцюга D-регіону фібрину із застосуванням моноклональних антитіл II-4d виявлено сайт ("с"), який бере участь у побудові протофібрил і, за припущенням, є комплементарним сайту "C". Знайдено дві неоантигенні детермінанти, одна з яких експонується в суперспіральному фрагменті фібрину Bbeta126-135 в результаті відщеплення фібринопептидів А від фібриногену тромбіном. Зміна просторової структури молекули фібрину, що її виявлено в цьому сайті, є необхідною для здійснення подальшої латеральної асоціації протофібрил. Друга неоантигенна детермінанта формується у фрагменті Bbeta134-190 D-димеру, який утворюється під час розщеплення фібрину, стабілізованого FXIIIa, плазміном. Проти першої детермінанти одержано фібринспецифічне моноклональне антитіло FnI-, а проти другої - D-димер-специфічне III-3b. Одержано 3 моноклональних антитіла проти alphaС-регіону молекули фібрин(оген)у. За допомогою одного з них експериментально показано, що alphaС-домен з'єднаний з фібринопептидом B у фібриногені та у фібрині desA. Цей домен відходить від остова молекули після відщеплення фібринопептидів B тромбіном. Два інших моноклональних антитіла специфічно інгібують полімеризацію фібрину блокуванням двох невідомих сайтів полімеризації в alphaС-регіоні. На основі моноклональних антитіл FnI- і III-3b, використовуваних як "catch"-антитіла, і антитіл II-4d - як "tag"-антитіла розроблено тест-системи для кількісного визначення розчинного фібрину та D-димеру в плазмі крові людини. Ці тест-системи апробовано в клінічних випробуваннях в Україні. Показано, що для прогнозування післяопераційних тромботичних ускладнень, а також для контролю ефективності антитромботичної терапії є необхідним одночасне кількісне визначення розчинного фібрину та D-димеру до операції та в різні періоди після операції. Тільки в цьому разі можна одержати інформацію про стан балансу між системами зсідання крові та фібринолізу і визначити ступінь загрози тромбоутворення.

Зазначено, що дифтерія є висококонтагіозним і небезпечним для життя бактеріальним токсинопосередкованим захворюванням, яке спричинюється токсигенними штамами Corynebacterium diphtheria, трансформованими бактеріофагом, який несе ген токсину. Збудник дифтерії та його основний фактор вірулентності - дифтерійний токсин - досить добре вивчено, проте спалахи цього захворювання ще й досі виникають в усьому світі. На цей час бурхливий розвиток нових методів у галузі імунології та молекулярної біології сприяє вдосконаленню профілактики, діагностики та лікування дифтерії. В огляді висвітлено мікробіологічні, епідеміологічні, а також імунологічні аспекти дифтерійної інфекції, роль дифтерійного токсину та інших факторів вірулентності в патогенезі захворювання, роль гуморального антитоксичного імунітету в протидифтерійному захисті, а також перспективи розроблення нових діагностичних тестів, протидифтерійних вакцин, імунобіологічних препаратів та антидотів для боротьби з дифтерійною інфекцією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.23

Рубрики:

Дифтерія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Обговорено нещодавні відкриття в галузі біотехнології біологічно активних нуклеозидів, до яких належить низка лікарських препаратів проти лейкемії (кладрибін, флударабін, неларабін, клофарабін). Докладно розглянуто: нову стратегію каскадної "onepot" трансформації D-пентоз у нуклеозиди, що базується на розширенні та поглибленні знань про механізм функціонування рибокінази, фосфопентомутази, уридин-, тимідин- і пуриннуклеозидфосфорилаз, а також роль різних чинників (структурних, електронних, стереохімічних) у формуванні глікозидного зв'язку; сучасні методи хемоензиматичного синтезу нуклеозидів; реакцію трансглікозилювання, що каталізується нуклеозидфосфорилазами, за якої донорами карбогідратних залишків виступають природні та модифіковані за цукрами нуклеозиди, а акцепторами - гетероциклічні основи.