Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (18)Журнали та продовжувані видання (6)Реферативна база даних (55)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Іваниця В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 41
Представлено документи з 1 до 20
...
1.
 

Мікробіологія і біотехнологія = Microbiology & Biotechnology : наук. журн. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса: [б. в.], 2006. - Виходить щоквартально. - ISSN 2076-0558. - ISSN 2307-4663

Додаткові відомості та надходження

2.

Гудзенко Т. В. 
Вилучення кадмію з водних розчинів природними сорбентами з іммобілізованими бактеріями роду Pseudomonas [Електронний ресурс] / Т. В. Гудзенко, І. В. Пузирьова, Т. О. Бєляєва, О. В. Волювач, О. Г. Горшкова, В. О. Іваниця. // Проблеми екологічної біотехнології. - 2013. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/peb_2013_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 167.518 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Басюл О. В. 
Ферментування плодових тіл Pleurotus ostreatus з використанням лактобактерій [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 2. - С. 113-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_2_11
Здійснено ферментування плодових тіл гливи звичайної (Pleurotus ostreatus) з використанням штамів бактерій роду Lactobacillus. Вивчено вплив заквасок лактобактерій на мікробіологічні, біохімічні та органолептичні показники ферментованих грибів. З'ясовано, що застосування штаму Lactobacillus plantarum ONU315 забезпечує відповідність ферментованих грибів вимогам нормативної д окументації за мікробіологічними показниками, на відміну від самоквасних грибів. Вміст білка в них становить 16,3 %, амінокислот - 14,8 %; вміст ненасичених жирних кислот на 7,9 % вищий ніж у автоферментованих грибах. Збереження вмісту амінокислот, у тому числі незамінних, есенціальних олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот у ферментованій лактобактеріями гливі та, водночас, зниження вмісту легкозасвоюваних вуглеводів на 54,8 % і крохмалю - на 25,8 %, порівняно зі самоквасною гливою, надає змогу одержати низькокалорійний, якісний харчовий продукт. Використання лактобактерій для виготовлення ферментованої гливи звичайної надало змогу одержати гриби з такими органолептичними показниками: колір, характерний для гливи; консистенція еластична, хрустка; смак приємний, кисломолочний, із вираженим кисломолочним запахом, без сторонніх присмаку і запаху. Самоквасні гриби глива звичайна характеризувалися м'якою консистенцією, невираженим смаком зі сторонніми присмаком і запахом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 957.872 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Басюл О. В. 
Вплив складу захисних середовищ на збереження життєздатності та біотехнологічних властивостей ліофілізованих бактерій Lactobacillus plantarum ONU315 [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. - 2014. - Т. 19, Вип. 1. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2014_19_1_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 265.559 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Іваниця В. О. 
Мікробіологія в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (1865–2013) [Електронний ресурс] / В. О. Іваниця, Н. Г. Юргелайтіс, Т. В. Бурлака, Т. В. Гудзенко, Г. В. Ямборко // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. - 2013. - Т. 18, Вип. 4. - С. 67-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2013_18_4_9
Висвітлено багату історію мікробіологічних досліджень та 80-літньої історії кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. На багатому фактичному матеріалі показано становлення мікробіології в університеті, біля витоків якої стояли видатні вчені - професор Л. С. Ценковський, лауреат Нобелівської премії І. І. Мечников, академік Д. К. Заболотний та інші. Висвітлено участь викладачів та наукових співробітників кафедри у підготовці фахівців мікробіологів, вірусологів, біотехнологів та проведенні наукових досліджень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 269.467 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Гудзенко Т. В. 
Видалення броміду гексадецилпіридинію із водних розчинів бактеріями роду Pseudomonas за їх взаємодії з глинистим мінералом та хітозаном [Електронний ресурс] / Т. В. Гудзенко, О. В. Волювач, Т. О. Бєляєва, О. Г. Горшкова, І. В. Пузирьова, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 1. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_1_10
Удосконалено спосіб видалення найпоширенішого представника катіонних поверхнево-активних речовин (КПАР) і біологічно "жорсткого" броміду гексадецилпіридинію (БГДП) з водних розчинів нафтоокиснювальними бактеріями роду Pseudomonas за їх взаємодії з природними сорбентами (глинистим мінералом та хітозаном). Непатогенні бактерії P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ONU329, P. cepacia ONU327 культивували в поживному середовищі М-9 з додаванням 0,5 % пептону при pH 7,2 - 7,4. Після сорбції залишковий вміст КПАР у розчинах визначено колориметричним методом. У результаті проведених досліджень встановлено, що використання бактерій P. cepacia ОNU327, P. fluorescens ONU328 і P. maltophilia ОNU329 за їх взаємодії з природними сорбентами (глинистим мінералом та хітозаном 1:1 по масі) дозволяє у нейтральному середовищі підвищити ступінь видалення БГДП із водних розчинів до 98,0 - 99,5 % при вихідній концентрації КПАР 100 мг/л та скоротити оптимальний час контактування з сорбентами з 60 хв за відсутності мікроорганізмів до 20 хв за їх присутності. Одним грамом змішаного сорбенту із розчину видаляється до 24,9 мг КПАР. Використання біологічно модифікованих природних сорбентів забезпечує глибоке очищення води від КПАР, зокрема від солей алкілпіридинію, стадію сорбції КПАР рекомендовано включати в комплексну екологічно безпечну біотехнологію водоочищення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 919.967 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Басюл О. В. 
Біологічні властивості лактобактерій ─ представників резидентної мікробіоти гливи звичайної [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 2. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.065 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Мірось С. Л. 
Модифікаційна мінливість Auricularia auricula-judae при культивуванні на середовищах різного складу [Електронний ресурс] / С. Л. Мірось, Н. С. Бобрешова, В. О. Кучеров, К. П. Буга, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 2. - С. 64-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_2_9
Визначено особливості модифікаційної мінливості вегетативного міцелію A. аuricula-judae залежно від складу поживного середовища за ростовим коефіцієнтом, морфологією колоній та множинними молекулярними формами карбоксилестераз у вегетативному міцелії. Вегетативний міцелій Auricularia auricula-judae (Bull.: Fr.) Quіl. штаму ONU F201 вирощували на таких середовищах: агаризоване пивне сусло (СА) і контрольний варіант, пшеничний агар, вівсяний агар, ячмінний агар, гречаний агар, просяний агар, картопляно-глюкозний агар з підвищеним вмістом глюкози (КГА 10 %). Визначено модифікований ростовий коефіцієнт (PKj) та морфологію отриманих колоній. За допомогою електрофоретичного розділення у 7 % поліакриламідному гелі встановлено кількість множинних молекулярних форм карбоксилестераз у міцелії з кожного варіанту. Статистичну обробку даних проведено згідно з використанням непараметричного критерію Уілкоксона. Показано, що залежно від складу субстрату характер росту колоній може змінюватися від щільної, ватоподібної, високої, швидкозростаючої до павутиноподібної, невисокої, повільнозростаючої, кількість ізоформ ферменту варіює від 2 до 10. Причому порядок ранжування за кількістю ізоформ не збігається з таковим за ростовим коефіцієнтом міцелію. Вегетативний міцелій A. auricula-judae виказує широку модифікаційну мінливість під час культивування на різних середовищах, як за морфологічними так і за біохімічними ознаками. Залежно від складу поживного середовища у міцелії A. auricula-judae експресується від 2 до 10 ізоформ карбоксилестерази, з яких тільки дві і з Rf 0,50 та 0,54, виявляються у всіх варіантах досліджуваних поживних середовищ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.132 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Гудзенко Т. В. 
Склад жирних кислот ліпідів нафтоокиснювальних штамів бактерій роду Pseudomonas [Електронний ресурс] / Т. В. Гудзенко, Н. В. Коротаєва, О. В. Волювач, Т. О. Бєляєва, О. Г. Горшкова, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 3. - С. 31-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_3_6
Визначено склад жирних кислот ліпідів та ідентифікація штамів бактерій роду Pseudomonas, що окиснюють нафту та нафтопродукти, за їх жирно-кислотним складом. Аналіз жирних кислот штамів Pseudomonas sp. ONU328 і Pseudomonas sp. ONU329 проведено методом газової хроматографії з використанням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (MIDI, USA). Аналіз результатів хроматографічних досліджень показав, що домінантними в жирно-кислотному профілі штамів Pseudomonas sp. ONU328 і Pseudomonas sp. ONU329 були довголанцюгові ненасичені та насичені жирні кислоти, а також їх розгалужені структурні ізомери. В профілях обох штамів виявлено гексадеканову (С16:0) та гексадеценову (С16:1w7c/С16:1w6c) жирні кислоти. На сумарну частку коротколанцюгових насичених гідроксикислот у штамі Pseudomonas sp. ONU328 припадало 12,6 %, а у штамі Pseudomonas sp. ONU329 до 7 % від загальної суми площ піків на хроматограмах складали розгалужені ізомери коротколанцюгових насичених гідроксикислот. Вперше встановлено, що штами близькоспоріднених видів псевдомонад чітко розмежовуються за наявністю циклогептадеканової у Pseudomonas sp. ONU328 та 13-метилтетрадеканової (С15:0 iso) і 12-метилтетрадеканової (С15:0 аnteiso) жирних кислот у Pseudomonas sp. ONU329. Ознакою цих штамів також слугує показник ненасиченості жирних кислот. За складом жирних кислот досліджувані штами Pseudomonas sp. ONU329 та Pseudomonas sp. ONU328 ідентифіковані, відповідно як Pseudomonas maltophilia ONU329 та Pseudomonas fluorescens ONU328. Відмічено особливості жирно-кислотного профілю досліджуваних мікроорганізмів систематизовані та можуть бути використані як допоміжний ключ для рожмежовування бактерій цих видів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.119 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Сергєєва Ж. Ю. 
Плазмідні профілі фітопатогенних бактерій родів Erwinia, Ralstonia, Agrobacterium, визначені різними методами [Електронний ресурс] / Ж. Ю. Сергєєва, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 4. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_4_6
Вивчено плазмідні профілі та ефективність виділення плазмід грамнегативних фітопатогенних бактерій різними методами. Використано штами фітопатогенних бактерій E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum. Виділення плазмідних ДНК з клітин бактерій здійснено лужним методом Кадо і Ліу, модифікованим лужним методом Кадо і Ліу, модифікованим методом Дженсена та методом Кроса. Плазмідну ДНК проаналізовано за допомогою електрофорезу в агарозному гелі. Показано, що в середньому від 13 до 30 % вивчених штамів фітопатогенних бактерій утримують позахромосомні генетичні елементи. Встановлено, що з клітин бактерій, які виросли на рідкому селективному середовищі (пектин або картопляне середовище), позахромосомні ДНК виділяються набагато ефективніше і бактеріальна хромосома краще елімінується. Для виділення плазмідної ДНК з клітин штамів грамнегативних фітопатогенних бактерій E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum найбільш універсальним є модифікований для фітопатогенних бактерій лужний метод Кадо і Ліу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.055 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Боброва О. Є. 
Metagenome 16s rrna gene analysis of the black sea microbial diversity in the region of the zmiiniy island [Електронний ресурс] / О. Є. Боброва, Й. Б. Крістофферсен, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 2. - С. 6-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.544 Mb    Зміст випуску     Цитування
12.

Ліманська Н. В. 
Detection of plantaricin genes in strains of Lactobacillus plantarum – antagonists of phytopathogenic bacteria [Електронний ресурс] / Н. В. Ліманська, Д. О. Бабенко, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 2. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_2_5
13.

Авдіюк К. В. 
Optimization of cultivation conditions for α-amylase producer Achromobacter sp. 7A [Електронний ресурс] / К. В. Авдіюк, Л. Д. Варбанець, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2015. - № 1. - С. 21-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2015_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.607 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Гудзенко Т. В. 
Визначення вмісту нафтопродуктів і водорозчинних солей у грунті на нафто-забруднених ділянках острова Зміїний перед його біотехнологічною обробкою [Електронний ресурс] / Т. В. Гудзенко, В. О. Іваниця, О. В. Волювач, Г. В. Лісютін, Н. Ю. Васильєва, Т. О. Бєляєва, І. П. Конуп, О. Г. Горшкова, І. В. Пузирьова // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2015. - Вип. 82. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2015_82_14
Локальні ділянки, що забруднені нафтопродуктами виявлено на острові Зміїний навесні 2013 р. За результатами ІЧ-спектрометрії та гравіметрії обрано ділянки з максимальним вмістом нафтових вуглеводнів і смолисто-асфальтенових речовин для проведення їх біотехнологічної обробки. Визначено хімічний іонний склад водних витяжок із проб грунту, відібраних у межах нафтозабруднених ділянок із шару 0 - 20 см. Експериментально доведено, що зразки грунту характеризуються, в основному, слабким ступенем засолення. Хімізм засолення є хлоридним за аніонним складом і, в переважній більшості, магнієвим за катіонним складом. Виявлено найменший вміст хлорид- і сульфат-іонів у контрольному зразку грунту, що не забруднений нафтопродуктами (фон). Аналітичні дані дозволяють констатувати неоднорідність хімічного складу мінеральної частини грунту о. Зміїний.
Попередній перегляд:   Завантажити - 548.735 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Гудзенко Т. В. 
Біотехнологія оздоровлення морського середовища з використанням іммобілізованих мікроорганізмів [Електронний ресурс] / Т. В. Гудзенко, О. Г. Горшкова, Т. О. Бєляєва, С. І. Ракітська, Г. В. Лісютін, В. О. Іваниця // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 146-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2015_3-4_38
Попередній перегляд:   Завантажити - 120.66 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Іваниця В. О. 
Біологічна різноманітність бактерій грунту батіалі та поверхневих вод Чорного моря [Електронний ресурс] / В. О. Іваниця, О. Є. Боброва, А. М. Остапчук, Й. Б. Крістофферсен, Н. В. Коротаєва, Г. В. Лісютін, М. М. Чабан, М. Штенніков // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 270-273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2015_3-4_72
Попередній перегляд:   Завантажити - 123.446 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Коротаєва Н. В. 
Виживання лактобацил і агробактерій, інтродукованих у філосферу рослин [Електронний ресурс] / Н. В. Коротаєва, Н. В. Ліманська, О. В. Басюл, Ж. Ю. Сергєєва, В. О. Іваниця // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 2. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_2_4
Досліджено виживання бактерій Lactobacillus plantarum ОНУ 12 на поверхнях листя каланхое Kalanchoe daigremontiana Mill., зелених стебел винограду Vitis vinifera L. сорту Піно чорний, стебел рослин томату Lycopersicon esculentum Mill сорту Балада, а також збереження життєздатності L. plantarum ОНУ 12 і фітопатогенних бактерій R. radiobacter C58 за сумісного нанесення на неушкодженому листі каланхое. З'ясовано, що молочнокислі бактерії виживали на стеблах томатів і винограду до 30-ти днів, а на листі каланхое - понад 30 діб. Встановлено, що бактерії R. radiobacter C58 за будь-якого сумісного способу нанесення з лактобацилами зникали з поверхні рослин уже на третій день експерименту. Молочнокислі бактерії L. plantarum ONU 12 у разі нанесення одночасно з клітинами фітопатогена виділяли з поверхні рослин упродовж 8-ми діб, а за умов нанесення до чи після суспензії фітопатогена - протягом 14-ти діб. Доведено захисну дію молочнокислих бактерій у пригніченні бактеріального раку на тест-рослинах. Молочнокислі бактерії L. plantarum ОNU 12 виявилися перспективними мікроорганізмами для біологічного захисту рослин від інфекції, спричиненої фітопатогенними Rhizobium radiobacter та R. vitis.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.055 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Галкін М. Б. 
Матрикс біоплівки – хімічний склад, структура, властивості [Електронний ресурс] / М. Б. Галкін, В. О. Іваниця, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова // Мікробіологія і біотехнологія. - 2016. - № 4. - С. 6-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2016_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 509.545 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Ліманська Н. 
Поширення Lactobacillus plantarum у ферментованому рослинному матеріалі з України і Франції [Електронний ресурс] / Н. Ліманська, А. Мерліч, В. Іваниця // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 74. - С. 169-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_74_22
Проведено порівняння складу бактерій роду Lactobacillus у квашених овочах і суслі винограду з України та Франції. Ідентифікацію здійснено за біохімічними властивостями з використанням тест-системи API 50CHL (Biomerieux, Франція) та методом полімеразної ланцюгової реакції з родоспецифічними праймерами і праймерами до ділянок, притаманних бактеріям виду Lactobacillus plantarum. Бактерії роду Lactobacillus було виділено у 46,8 - 66,7 % тестованих зразків. У квашених овочах штами виду L. plantarum становили 20 % від загальної кількості виділених штамів лактобацил, у суслі винограду - 38,2 - 58,3 %. Виявлено відмінності у траплянні L. plantarum серед представників епіфітної мікробіоти винограду, що культивується в Україні та Франції. У зразках сусла винограду, вирощеного в Україні, L. plantarum виділяли на 20 % частіше, ніж у зразках, відібраних у Франції. Виділені штами L. plantarum можуть застосовуватися для подальшого вивчення як потенційні стартерні культури для яблучно-молочнокислого бродіння і ферментування овочів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 495.85 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Русакова М. Ю. 
Характеристика фотосенсибілізуючої активності похідних піридилпорфірину в культурі Candida albicans [Електронний ресурс] / М. Ю. Русакова, Т. О. Філіпова, Б. М. Галкін, З. І. Жиліна, В. О. Іваниця, Ю. В. Ішков, С. В. Водзінський // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2007_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 196.542 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського