Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Абдуліна Д$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Пуріш Л. М. 
Роль екзополімерного комплексу корозійно-агресивних бактерій у формуванні біоплівки на поверхні сталі [Електронний ресурс] / Л. М. Пуріш, Л. Г. Асауленко, Д. Р. Абдуліна, В. М. Васильєв, Г. О. Іутинська // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 1. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_1_2
Проведено порівняльне дослідження складу екзополімерного комплексу (ЕПК), що синтезується сульфідогенними мікробними асоціаціями та монокультурами Desulfovibrio sp. 10, Bacillus subtilis 36, Pseudomonas aeruginosa 27, за різних моделей росту: біоплівка та планктон. Установлено, що екзополімери, які продукувались у біоплівці, мали вищий вміст глюкози та фукози, а планктонні - манози та рамнози. У складі екзополімерів, синтезованих P. aeruginosa 27 і B. subtilis 36 за планктонної моделі росту вміст рамнози складав 24 % від загальної кількості вуглеводів. У складі ЕПК, що синтезували асоціативні культури, наряду з нейтральними вуглеводами, є наявними глюкуронова кислота, галактозамін та глюкозамін, а в ЕПК Desulfovibrio sp. 10 виявлено лише галактозамін. Екзополімери, виділені з біоплівки, сформованої на поверхні сталі P. aeruginosa 27 містили у 4,6 і 1,6 разу більше гексуронових кислот і гексозамінів, відповідно, ніж екзополімери, синтезовані клітинами планктону. Розглянуто роль домінантних членів корозійно-агресивного мікробного угруповання у формуванні біоплівки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 412.134 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Асауленко Л. Г. 
Таксономічне положення окремих представників сульфідогенного корозійно-агресивного мікробного угруповання [Електронний ресурс] / Л. Г. Асауленко, Д. Р. Абдуліна, Л. М. Пуріш // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 4. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_4_2
З біоплівки, утвореної на сталі корозійно-небезпечним сульфідогенним угрупованням, виділено сульфатвідновлювальні бактерії та їх гетеротрофні супутники. Бактерії охарактеризовано за фенотиповими ознаками та досліджено за допомогою методів молекулярно-генетичного аналізу. Згідно з фенотиповими ознаками досліджувані штами сульфатвідновлювальних бактерій віднесено до роду Desulfovibrio, грампозитивні штами гетеротрофних супутників віднесено до роду Bacillus, виду B. firmus та B. subtilis. Грамнегативні штами за фізіолого-біохімічними ознаками віднесено до роду Pseudomonas, виду P. aeruginosa, роду Stenotrophomonas, виду S. maltophilia та роду Aeromonas, виду A. hydrophila/caviae. Таксономічне положення окремих представників угруповання підтверджено за допомогою молекулярно-генетичного методу. Порівняльний аналіз результатів сиквенування засвідчив ідентичність сиквенсів ділянок ДНК, що кодують ген 16S pPHK досліджуваних бактерій з аналогічними послідовностями штамів із бази даних GenBank. Нуклеотидна послідовність штаму 27 має гомологію 99 % з депонованою у GenBank послідовністю Pseudomonas aeruginosa, штаму 36 до нуклеотидної послідовності Bacillus subtilis. Для сульфатвідновлювальних бактерій підтверджено лише належність до роду Desulfovibrio. Таким чином, результати сиквенс аналізу генів 16S рРНК узгоджуються з даними, одержаними за вивчення фенотипових ознак.
Попередній перегляд:   Завантажити - 785.988 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Пуріш Л. М. 
Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах [Електронний ресурс] / Л. М. Пуріш, Л. Г. Асауленко, Д. Р. Абдуліна, Г. О. Іутинська // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 4. - С. 169-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_4_29
Показано, що на ділянках Київських міських тепломереж, які експлуатуються у різному температурному режимі, розвиваються сульфатвідновлювальні бактерії, що відрізняються за морфолого-фізіологічними властивостями. На ділянках, що експлуатуються за температури 35 - 45 <$E symbol Р>C, виявлено бактерії роду Desulfovibrio, а на ділянках із температурою 60 <$E symbol Р>C - сульфатвідновлювальні бактерії родів Desulfotomaculum і Desulfomicrobium. Аналіз даних сиквенсу гена 16S рРНК показав, що нуклеотидна послідовність штаму ТС-3 має 92 %-ну гомологію з депонованою у GenBank нуклеотидною послідовністю Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (AF529223.1), а нуклеотидна послідовність штаму ТС-4 - 99 %-ну подібність до послідовності Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (AY464939.1). Виявлені бактерії несуть потенційну небезпеку для тепломереж і можуть бути збудниками мікробної корозії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.73 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Абдуліна Д. Р. 
Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених із техногенних екотопів [Електронний ресурс] / Д. Р. Абдуліна, К. Г. Тринчук, Л. М. Пуріш // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_11
Досліджено метаболічну та корозійну активність сульфатвідновлювальних бактерій, виділених із техногенних екотопів. Сульфатвідновлювальні бактерії продукували високі концентрації сірководню (представники роду Desulfovibriо - від <$E430~symbol С~14> до <$E475~symbol С~23> мг/л, роду Desulfotomaculum - <$E410~symbol С~16~-~460~symbol С~20> мг/л). Найбільшу кількість цієї сполуки (до <$E485~symbol С~24> мг/л) продукував штам Desulfomicroіbium sp. ТС4. Досліджувані сульфатвідновлювальні бактерії є корозійно агресивними. Найбільшу корозійну агресивність виявляли штами, виділені з грунту, що прилягав до поверхні труби газопроводу. Швидкості корозії сталі на 5-ту добу експозиції за наявності Desulfotomaculum sp. К1/3 та Desulfovibrio sp. K2/3 становили <$E0,1~symbol С~0,004> та <$E0,09~symbol С~0,0031~roman {г "/" м sup 2 ~times~год}>, відповідно. За наявності бактерій, виділених у тепломережах, а саме Desulfotomaculum sp. ТС3 і Desulfomicrobium sp. ТС4 корозійні пошкодження сталі на 5-ту добу становили <$E0,086~symbol С~0,0035> і <$E0,07~symbol С~0,0021 ~roman {г "/" м sup 2 ~times~год}>. Колекційний штам Desulfovibrio vulgaris 644 на початку експозиції виявляв найменшу корозійну агресивність (<$E0,047~symbol С~0,0023~roman {г "/" м sup 2 ~times~год}>) у порівнянні зі штамами, виділеними з техногенних екотопів. Після закінчення експозиції швидкість корозії за дії цього штаму зростала і становила <$E0,081~symbol С~0,0036~roman {г "/" м sup 2 ~times~год}>. Відмічено взаємозв'язок між продукуванням сірководню та швидкістю корозії сталі за наявності досліджених штамів бактерій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.073 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Абдуліна Д. Р. 
Кінетичні параметри росту корозійно-активних бактерій [Електронний ресурс] / Д. Р. Абдуліна, Л. Г. Асауленко, В. М. Гавриш // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2012. - № 46. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2012_46_4
Визначено ростові характеристики окремих мікробних популяцій сульфідогенного мікробного угруповання, до якого входять сульфатвідновлювальні бактерії та їх асоціативні супутники. Асоціативні супутники, бактерії P. aeruginosa 27 та B. subtilis 36, характеризуються високими питомими швидкостями поділу (0,552 год<^>-1 та 0,472 год<^>-1 відповідно), які перевищують швидкість поділу клітин сульфатвідновлювальних бактерій Desulfovibrio sp. 10 у 7 - 8 разів. Висловлено припущення, що різниця у швидкостях росту може слугувати однією з умов для сукцесії під час формування корозійно-активного угруповання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 180.426 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Абдуліна Д. Р. 
Мікробна деструкція полімерних матеріалів – пінополіетилену, етиленвінілацетату і гуми [Електронний ресурс] / Д. Р. Абдуліна, Ж. П. Коптєва, Г. Є. Коптєва, М. Я. Вортман // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2021. - Т. 57, № 4. - С. 116-124.
    Зміст випуску

Повний текст публікації буде доступним після 01.03.2023 р., через 309 днів

 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського