 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Басюл О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
| 1. |
Басюл О. В. Ферментування плодових тіл Pleurotus ostreatus з використанням лактобактерій [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 2. - С. 113-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_2_11 Здійснено ферментування плодових тіл гливи звичайної (Pleurotus ostreatus) з використанням штамів бактерій роду Lactobacillus. Вивчено вплив заквасок лактобактерій на мікробіологічні, біохімічні та органолептичні показники ферментованих грибів. З'ясовано, що застосування штаму Lactobacillus plantarum ONU315 забезпечує відповідність ферментованих грибів вимогам нормативної д окументації за мікробіологічними показниками, на відміну від самоквасних грибів. Вміст білка в них становить 16,3 %, амінокислот - 14,8 %; вміст ненасичених жирних кислот на 7,9 % вищий ніж у автоферментованих грибах. Збереження вмісту амінокислот, у тому числі незамінних, есенціальних олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот у ферментованій лактобактеріями гливі та, водночас, зниження вмісту легкозасвоюваних вуглеводів на 54,8 % і крохмалю - на 25,8 %, порівняно зі самоквасною гливою, надає змогу одержати низькокалорійний, якісний харчовий продукт. Використання лактобактерій для виготовлення ферментованої гливи звичайної надало змогу одержати гриби з такими органолептичними показниками: колір, характерний для гливи; консистенція еластична, хрустка; смак приємний, кисломолочний, із вираженим кисломолочним запахом, без сторонніх присмаку і запаху. Самоквасні гриби глива звичайна характеризувалися м'якою консистенцією, невираженим смаком зі сторонніми присмаком і запахом.
| | 2. |
Басюл О. В. Вплив складу захисних середовищ на збереження життєздатності та біотехнологічних властивостей ліофілізованих бактерій Lactobacillus plantarum ONU315 [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. - 2014. - Т. 19, Вип. 1. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2014_19_1_3
| | 3. |
Басюл О. В. Біологічні властивості лактобактерій ─ представників резидентної мікробіоти гливи звичайної [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 2. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_2_7
| | 4. |
Басюл О. В. Розробка технології ферментування гливи звичайної [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2012. - Вип. 42(2). - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2012_42(2)__19
| | 5. |
Cтрашнова І. В. Cтворення і оцінка біотехнологічної цінності композицій лактобактерій [Електронний ресурс] / І. В. Cтрашнова, А. І. Матковська, О. В. Басюл // Мікробіологія і біотехнологія. - 2016. - № 2. - С. 61-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2016_2_8
| | 6. |
Коротаєва Н. В. Виживання лактобацил і агробактерій, інтродукованих у філосферу рослин [Електронний ресурс] / Н. В. Коротаєва, Н. В. Ліманська, О. В. Басюл, Ж. Ю. Сергєєва, В. О. Іваниця // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 2. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_2_4 Досліджено виживання бактерій Lactobacillus plantarum ОНУ 12 на поверхнях листя каланхое Kalanchoe daigremontiana Mill., зелених стебел винограду Vitis vinifera L. сорту Піно чорний, стебел рослин томату Lycopersicon esculentum Mill сорту Балада, а також збереження життєздатності L. plantarum ОНУ 12 і фітопатогенних бактерій R. radiobacter C58 за сумісного нанесення на неушкодженому листі каланхое. З'ясовано, що молочнокислі бактерії виживали на стеблах томатів і винограду до 30-ти днів, а на листі каланхое - понад 30 діб. Встановлено, що бактерії R. radiobacter C58 за будь-якого сумісного способу нанесення з лактобацилами зникали з поверхні рослин уже на третій день експерименту. Молочнокислі бактерії L. plantarum ONU 12 у разі нанесення одночасно з клітинами фітопатогена виділяли з поверхні рослин упродовж 8-ми діб, а за умов нанесення до чи після суспензії фітопатогена - протягом 14-ти діб. Доведено захисну дію молочнокислих бактерій у пригніченні бактеріального раку на тест-рослинах. Молочнокислі бактерії L. plantarum ОNU 12 виявилися перспективними мікроорганізмами для біологічного захисту рослин від інфекції, спричиненої фітопатогенними Rhizobium radiobacter та R. vitis.
| | 7. |
Сергєєва Ж. Ю. Антагоністична активність лактобактерій, ізольованих із ферментованих рослинних продуктів із В’єтнаму [Електронний ресурс] / Ж. Ю. Сергєєва, О. В. Басюл, О. Г. Горшкова, Т. І. Гаврилюк, Г. М. Назаренко // Мікробіологія і біотехнологія. - 2016. - № 4. - С. 50-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2016_4_6 Мета роботи - ідентифікація та вивчення антагоністичних властивостей молочнокислих бактерій, ізольованих із ферментованих рослинних продуктів із В'єтнаму. Штами бактерій роду Lactobacillus виділяли з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В'єтнамі. Вивчення антагоністичної активності бактерій роду Lactobacillus in vitro проводили за допомогою методу агарових лунок. Моделювання взаємодії бактерій роду Lactobacillus з фітопатогенами у системі in vivo проводили на бульбах картоплі Solanum tuberosum і коренеплодах моркви Daucus carota. Фізіолого-біохімічні властивості лактобактерій вивчали за допомогою API-систем. За тинкторіальними, морфологічними та біохімічними властивостями відібрані штами лактобактерій ідентифіковано як L. paracasei ОНУ 520, L. brevis ОНУ 521, L. plantarum ОНУ 522, L. plantarum ОНУ 523, L. rhamnosus ОНУ 524. Встановлено, що через 24 год культивування навколо лунок, у які вносили культуральну рідину штамів-антагоністів, утворювалися зони затримки росту діаметром до 19 мм. Встановлено, що антагоністична дія цих бактерій зумовлена продукцією лактобактеріями органічних кислот. Показано, що досліджувані лактобактерії ефективно конкурують з фітопатогенними бактеріями E. carotovora та у всіх випадках інгібують їх ріст в експериментах на коренеплодах моркви та у 80 % на бульбах картоплі. Суміш лактобактерій досліджуваних штамів не була більш ефективною, ніж окремі штами. Висновки: штами бактерій роду Lactobacillus, ізольовані з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В'єтнамі, виявили високий рівень антагоністичної активності до фітопатогенних ервіній.
| | 8. |
Крилова К. Д. Антимікробна активність до збудника м’якої гнилі комплексу молочнокислих бактерій і каротоворицинів за зберігання [Електронний ресурс] / К. Д. Крилова, Ж. Ю. Сергєєва, О. В. Басюл // Мікробіологія і біотехнологія. - 2017. - № 1. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2017_1_10 Мета роботи - визначити залежність активності комплексу каротоворицинів Erwinia carotovora ОНУ320 та бактерій Lactobacillus plantarum ОНУ87, якому властива антимікробна дія до фітопатогенних ервіній, від температури та терміну зберігання. До складу комплексу входять каротоворицини (дефектні фагові частки) штаму E. carotovora ОНУ320, одержані шляхом спонтанної індукції, та бактерії L. plantarum ОНУ87 (титр 105 КУО/мл) у співвідношенні 1:1. Комплекс каротоворицинів і лактобацил та його окремі компоненти зберігали впродовж 31 доби за температури 20; 4; -20 0 C. Кілерну активність каротоворицину визначали за розміром зон лізису на газоні індикаторного штаму ервіній. Життєздатність лактобактерій L. plantarum ОНУ87 визначали за зміною чисельності шляхом культивування на щільному середовищі MRS. Встановлено, що максимальна життєздатність клітин L. plantarum ОНУ87 зберігається за температури -20 0 C у разі додавання гліцерину у порівнянні до цього ж показника за температури 4 та 20 0 C. Показано, що присутність лактобактерій L. plantarum ОНУ87 негативно впливає на активність каротоворицинів у разі зберігання у суміші за температури 4 та 20 0 C. Висновки: зниження активності каротоворицину за температури 4 та 20 0 C за присутності лактобактерій, ймовірно, відбувається за рахунок дестабілізації білків, які утворюють дефектні фагові відростки, та самовільного скорочення фагових хвостових відростків під час зберігання.
| | 9. |
Ліманська Н. В. Здатність Lactobacillus plantarum ОНУ 12 до виживання в умовах ґрунту [Електронний ресурс] / Н. В. Ліманська, О. В. Басюл, Т. В. Суворова, Г. В. Степанюк, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2019. - № 1. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2019_1_4
| | 10. |
Васильєва Н. Ю. Стійкість до антибіотиків молочнокислих коків, ізольованих з чорноморських водоростей і мідій [Електронний ресурс] / Н. Ю. Васильєва, І. В. Страшнова, О. В. Басюл, І. О. Ковтун, В. О. Іваниця // Мікробіологія і біотехнологія. - 2020. - № 2. - С. 57-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2020_2_7
|
|
|