 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бик П$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
| 1. |
Лещишин І. М.
Хірургічне лікування апоплексії яєчника і гострого апендициту [Електронний ресурс] / І. М. Лещишин, О. І. Охоцька, І. Г. Криворчук, С. М. Гойда, В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, А. В. Мішалова // Хірургія України. - 2012. - № 4. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2012_4_14
Мета роботи - провести аналіз операцій, які виконують у відділенні невідкладної хірургії у разі гострого апендициту (ГА) та супутніх кіст і апоплексії яєчників. В хірургічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Київ за період з 2009 до 2011 р. прооперовано 199 хворих з приводу ГА, зокрема 129 (64,8 %) жінок. Досліджувана група складалася із 41 жінки. Вік жінок становив від 16 до 42 років (середній вік - 28 років). 37 (31,8 %) пацієнткам виконано симультанні операції з приводу ГА та супутньої патології яєчників. У 4 (3 %) пацієнток апендикс був без змін, тому його не видаляли. Частка пацієнток із супутньою патологією яєчників серед усіх пацієнток, госпіталізованих з ГА, становила 33,3 %. Це були переважно жінки віком до 25 років (76 %). Відмінностей у клініці ГА та апоплексії яєчників, яка не супроводжується значною крововтратою, немає, проте симптом Волковича - Кохера трапляється у хворих з ГА у 45,5 % випадків, а у хворих з апоплексією та крововтратою понад 400 мл найчастіше виявляють симптоми внутрішньочеревної кровотечі. При розривах кіст яєчників апендицит здебільшого вторинно катарально змінений. Запальний процес в апендиксі може прогресувати, про що свідчить наявність у 29,5 % пацієнток флегмонозного апендициту, динаміку якого в післяопераційний період відстежити складно, тому за наявності навіть вторинних запальних змін стінки апендиксу необхідно завжди виконувати апендектомію.
| | 2. |
Мішалов В. Г.
Застосування протизлукового гелю при резекції тонкої кишки на тлі злукового процессу в експерименті [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко // Хірургія України. - 2013. - № 4. - С. 107-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_4_20
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
| | 3. |
Мішалов В. Г.
Застосування протизлукового гелю при резекції ділянки кишечнику на тлі злукового процесу одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко, О. І. Охоцька // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 43-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_9
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
| | 4. |
Мішалов В. Г.
Ефективність та ускладнення застосування протизлукового гелю на основі карбоксиметилцелюлози під час накладення тонкокишкових анастомозів на тлі злукового процесу [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, О. І. Охоцька, В. П. Моторний // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 1-2. - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_1-2_8
Мета роботи - вивчити особливості злукового процесу під час накладення тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування протизлукового гелю на основі карбоксиметилцелюлози у випадку резекції тонкого кишечника на тлі злукового процесу в черевній порожнині (ЧП). Дослідження здійснили у три етапи на 58 білих щурах лінії Вістар. На першому етапі всім тваринам обох груп виконували пересічення тонкої кишки з накладенням анастомозу "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. На другому етапі тварин поділили на 2 групи - основну (20 щурів) та контрольну (38 щурів), зіставні за віком, масою, статтю, місцем пересічення тонкої кишки на першому етапі операції, поширеністю та важкістю злукового процесу, характером і частотою післяопераційних ускладнень (усі <$Ep~symbol У~0,1>). Щурам контрольної групи ніяких інших маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи з метою профілактики утворення злук очеревини в ЧП вводили протизлуковий гель на основі водорозчинної натрієвої солі карбоксиметилцелюлози, яким обробляли увесь кишечник та парієнтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. На третьому етапі (через 4 тиж після другої операції) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність та важкість злукового процесу, наявність ускладнень. Виявлено достовірне зменшення поширеності (p = 0,003) та важкості (p << 0,001) злук у тварин основної групи, яким у ЧП вводили протизлуковий гель, порівняно з тваринами контрольної групи, у яких цей гель не застосовували. Після другого етапу експерименту в обох групах кількість тварин із гнійно-запальними ускладненнями збільшилась: з 15 до 25 % (p = 0,48) в контрольній групі та з 13,2 до 52,6 % в основній групі, при цьому зростання в основній групі було статистично достовірним (p = 0,001). Під час порівняння загальних часток тварин з ускладненнями виявлено, що в основній групі їх було достовірно більше (p = 0,043; <$E chi sup 2~=~4,08>). Кореляційний аналіз за Спірменом продемонстрував наявність достовірного позитивного зв'язку (<$E chi sup 2~=~0,265>; p = 0,044) між фактом застосування гелю та наявністю гнійно-запальних ускладнень. Висновки: використання протизлукового гелю на основі карбоксиметилцелюлози достовірно знижує поширеність та важкість злукового процесу під час резекцій тонкої кишки, хоча частота гнійно-запальних ускладнень у випадках його застосування достовірно зростає з 13,2 до 52,6 % (p = 0,001).
| | 5. |
Мішалов В. Г.
Застосування протизлукового гелю при резекції товстої кишки на фоні злукового процесу в експерименті [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко // Сучасні медичні технології. - 2013. - № 4. - С. 53-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2013_4_14
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
| | 6. |
Бик П. Л.
Вибір методу профілактики і лікування спайкової хвороби очеревини при операціях, які супроводжуються розкриттям просвіту травного каналу [Електронний ресурс] / П. Л. Бик, В. Г. Мішалов, І. М. Лещишин, Л. Ю. Маркулан // Хірургія України. - 2014. - № 4. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_4_6
Мета роботи - оцінити ефективність диференційного підходу до лікування спайкової хвороби очеревини (СХО), поєднаної з абдомінальною хірургічною патологією, та профілактики її ускладнень. У дослідження залучено 142 повторно оперованих пацієнтів із СХО, котрим виконували відкриті абдомінальні операції з приводу гострої та хронічної патології органів черевної порожнини з розкриттям просвіту травного каналу внаслідок втручання або основного захворювання. У групі порівняння (n = 77) використовували традиційні підходи до лікування та профілактики СХО, в основній групі (n = 65) - розроблено алгоритм профілактики і лікування СХО, який, окрім використання протиспайкового гелю (ПСГ), передбачав нові тактичні підходи, розроблені за результатами експериментального дослідження на тваринах, з урахуванням характеристик спайкового процесу, місця розкриття травного каналу, наявності перитоніту та гострої спайкової кишкової непрохідності (ГСКН). Інфекційно-запальні ускладнення (ІЗУ) були у 44,2 % хворих групи порівняння та у 26,2 % - основної групи (p = 0,026). У групі порівняння вони виникли у 19 (61,3 %) хворих, яким застосовували ПСГ, що достовірно більше (p = 0,013), ніж у пацієнтів, яким гель не вводили (15 (32,6 %)), водночас в основній групі у разі застосування ПСГ такої закономірності не виявлено: ІЗУ виникли у 6-ти (31,6 %) пацієнтів. Через 2 роки спостережень клінічні ознаки спайкової кишкової непрохідності (СКН) виявлено у 26 (33,8 %) пацієнтів групи порівняння та у 12-ти (18,5 %) - основної групи (p = 0,04). Повторно госпіталізовано з приводу СКН 17 (22,1 %) хворих групи порівняння та 6 (9,2 %) - основної групи (p = 0,038). З приводу ГСКН протягом 2-х років спостереження прооперовано 10 (13,0 %) хворих групи порівняння і 2 (3,1 %) - основної групи (p = 0,034). Висновки. Упровадження в клінічну практику запропонованого алгоритму профілактики та лікування СХО у разі операцій з розкриттям просвіту травного каналу надало змогу зменшити протягом 2-х років спостереження частку хворих з ІЗУ з 44,2 до 26,2 % (p = 0,026), з клінічними виявами СКН - з 33,8 до 18,5 % (p = 0,04), повторних госпіталізацій з приводу СКН - з 22,1 до 9,2 % (p = 0,038), з приводу ГСКН - з 13,0 до 3,1 % (p = 0,034).
| | 7. |
Бик П. Л.
Імплантанція експериментального стента, виготовленого за технологією лазерного фрезерування в черевну аорту щура [Електронний ресурс] / П. Л. Бик, М. І. Анякін, В. Г. Мішалов, Р. О. Жук, О. М. Степура, В. М. Голінко, В. М. Моторний // Літопис травматології та ортопедії. - 2014. - № 1-2. - С. 241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2014_1-2_70
| | 8. |
Мішалов В. Г.
Випадок успішного лікування пацієнтки із сімейним дифузним поліпозом товстої кишки [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, І. Г. Криворчук, І. М. Лещишин, П. Л. Бик, Т. О. Огороднік, О. В. Панчук // Хірургія України. - 2017. - № 2. - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_2_20
Наведено випадок успішного лікування пацієнтки з дифузним поліпозом товстої кишки. Пацієнтка віком 18 років з діагнозом: сімейний аденоматоз товстої кишки, тотальне ураження товстої кишки, класична форма. Перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Київ з 02.12.2016 р. до 24.12.2016 р. За результатами обстеження протипоказань до проведення оперативного втручання не виявлено. Враховуючи молодий вік пацієнтки, було виконано тотальну колектомію з відновленням безперервності шлунково-кишкового тракту ілео-ректоанастомозом за типом кінець у кінець, санацію та дренування черевної порожнини. Від тотальної колопроктектомії хвора категорично відмовилася. Пряма кишка містить множинні поліпи, залишена інтактною. Під час проведення генетичного дослідження виявлено мутацію гена APC алелі 5q21, кодон 1256. За результатами проведеного гістологічного дослідження аденоматозні поліпи, злоякісного переродження не виявлено. Хвору було оглянуто через місяць і скеровано на ендоскопічне видалення поліпів прямої кишки. Запропоновано вважати, що в лікуванні сімейного аденоматозу товстої кишки метод тотальної колектомії з відновленням безперервності шлунково-кишкового тракту ілео-ректоанастомозом за типом кінець у кінець є оптимальним у молодих пацієнтів за відсутності злоякісного переродження поліпів, що надає їм змогу вести нормальний спосіб життя без фізіологічних обмежень. Доступом, який має добрий косметичний ефект, є доступ за Пфаненштилем. Він надає змогу виконати оперативне втручання у повному обсязі за наявності сучасного матеріально-технічного забезпечення.
| | 9. |
Мішалов В. Г.
Ендометріома прямого м`яза живота [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, І. М. Лещишин, О. І. Охоцька, П. Л. Бик, П. П. Мінченко, О. В. Панчук, С. М. Пакришень // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_12
| | 10. |
Панчук О. В.
Ліпоабдомінопластика в корекції дефектів черевної стінки [Електронний ресурс] / О. В. Панчук, В. Г. Мішалов, І. М. Лещишин, В. Ф. Сімонов, Є. Г. Донець, П. Л. Бик, Т. О. Огороднік // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_4
Мета роботи - підвищити ефективність лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки шляхом впровадження нових методик проведення симультанних операцій у поєднанні з ліпоабдомінопластикою. Запропоновану методику використано в 42 пацієнтів (основна група). До групи порівняння було залучено 40 пацієнтів. Середній вік пацієнтів основної групи становив (38,2 +- 2,8) року, групи порівняння - (41,1 +- 2,3) року. В основній групі 35 (83,3 %) пацієнтів мали ожиріння або надлишкову масу тіла, середній індекс маси тіла - (34,2 +- 1,9) кг/м<^>2, максимальна маса тіла - 113 кг, у групі порівняння середній індекс маси тіла - (35,1 +- 1,7) кг/м<^>2, максимальна маса тіла - 117 кг. Термін післяопераційного спостереження становив 12 міс. Середня тривалість оперативного втручання в групі порівняння становила (129 +- 15) хв, в основній групі - (170,2 +- 6,5) хв, що зумовлено проведенням додаткового етапу - ліпосакції. Об'єм ліпосакції в середньому становив (1253,6 +- 36,2) мл (від 250 до 2750 мл). Об'єм понад 1000 мл відзначено у 30 (71,4 %) пацієнтів. В основній групі в 6 (13,3 %) осіб виникли ускладнення, а в групі порівняння - в 12 (30,0 %). Висновки: менша частота розвитку післяопераційних ускладнень у пацієнтів з потенційно високим ризиком у порівнянні з традиційною абдомінопластикою (13,3 та 30,0 %, p << 0,05) є важливим аргументом на користь ліпоабдомінопластики. Через 12 міс відмінний результат в основній групі відзначено у 71,2 % осіб, а в групі порівняння - в 37,5 %.
| | 11. |
Панчук О. В.
Ліпоабдомінопластика – комплексний метод корекції дефектів передньої черевної стінки [Електронний ресурс] / О. В. Панчук, В. Г. Мішалов, І. М. Лещишин, В. Ф. Сімонов, Є. Г. Донець, П. Л. Бик, Т. О. Огороднік // Art of medicine. - 2019. - № 1. - С. 105-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_1_22
| | 12. |
Панчук О. В.
Можливості застосування лазерної допплерівської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки [Електронний ресурс] / О. В. Панчук, В. Г. Мішалов, І. М. Лещишин, О. І. Охоцька, П. Л. Бик, Є. Г. Донець // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_2_5
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача