Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Реферативна база даних (21)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Вакаренко Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Шеляг-Сосонко Ю. 
Як відновити баланс екосистеми? [Електронний ресурс] / Ю. Шеляг-Сосонко, Я. Мовчан, Л. Вакаренко, Д. Дубина // Вісник Національної академії наук України. - 2002. - № 10. - С. 5-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2002_10_3

Попередній перегляд:   Завантажити - 201.051 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Вакаренко Л. П. 
Рослинність Тарутинського степу (Одеська область) та проблеми її охорони [Електронний ресурс] / Л. П. Вакаренко, Д. В. Дубина // Чорноморський ботанічний журнал. - 2013. - Т. 9, №. 2. - С. 283-291. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2013_9_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 547.161 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Вакаренко Л. П. 
Рослинність Замглайського екокоридору (Чернігівська обл.) [Електронний ресурс] / Л. П. Вакаренко, О. І. Прядко, В. П. Гелюта // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 4. - С. 545-552. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2007_64_4_9
Приведены результаты изучения растительности центральной части долины Замглай. Обосновано соответствие природных условий долины критериям выбора экокоридоров и предложено включить данную территорию в состав региональной экосети Черниговской обл. в качестве экокоридора, который соединит Днепровско-Сожскую и Деснянско-Сновскую ключевые территории.
Попередній перегляд:   Завантажити - 947.606 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Устименко П. М. 
Зелена книга України: дискусійні питання і реальність [Електронний ресурс] / П. М. Устименко, Д. В. Дубина, С. Ю. Попович, Л. П. Вакаренко // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 3. - С. 440-447. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_3_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.044 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Шеляг-Сосонко Ю. Р. 
Дмитро Васильович Дубина (до 60-річчя вченого) [Електронний ресурс] / Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Я. П. Дідух, Я. І. Мовчан, Л. С. Балашов, В. С. Ткаченко, П. М. Устименко, Т. П. Дзюба, Л. П. Вакаренко, Г. А. Чорна, А. А. Куземко // Український ботанічний журнал. - 2009. - Т. 66, № 2. - С. 282-285. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2009_66_2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 216.867 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Устименко П. М. 
Раритетний фітоценофонд України: структура та аналіз [Електронний ресурс] / П. М. Устименко, Д. В. Дубина, Л. П. Вакаренко // Український ботанічний журнал. - 2010. - Т. 67, № 1. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2010_67_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 65.128 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Дубина Д. В. 
Раритетне фіторізноманіття екомережі степової зони України: представленість та аналіз [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, П. М. Устименко, Л. П. Вакаренко // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. - 2014. - № 1. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddau_2014_1_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 411.339 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Дубина Д. В. 
Синтаксономія галофітної рослинності Приморського сектора Кілійського гирла Дунаю [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, Т. П. Дзюба, Л. П. Вакаренко // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 4. - С. 412-428. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2014_71_4_4
Рассмотрена синтаксономия галофитной растительности приморского сектора Килийского устья Дуная (Одесская обл.). Установлено, что растительность территории представлена четырьмя ассоциациями, которые принадлежат к трем классам: Festuco-Puccinellietea, Thero-Salicornietea и Salicornietea fruticosae. Описана новая ассоциация - Poo bulbosae-Artemisietum santonicae с тремя субассоциациями. Ее сообщества сформировались на целинных землях и старых перелогах под влиянием постоянной пастбищной нагрузки. Они имеют черты, характерные для полынных опустыненных причерноморских степей на засоленных почвах и принадлежат к классу Festuco-Puccinellietea. Субассоциации typicum, artemisietosum austriacae и camphorosmetosum monspeliacae отличаются по флористическому составу и экологической приуроченности. Определяющими факторами экологической дифференциации субассоциаций являются сменность увлажнения и солевой режим почвы. Сообщества солончаков, расположенные на приплавневой периферии территории и в локальных понижениях, представлены ассоциациями Salicornio perennantis-Suaedetum salsae (класс Thero-Salicornietea), Halimionetum verruciferae и Salicornio prostratae-Halocnemetum strobilaceae (класс Salicornietea fruticosae). Приведена характеристика выявленных синтаксонов. Осуществлена фитоиндикационная оценка условий местообитаний и установлены ведущие факторы экологической дифференциации описанных синтаксонов - сменность увлажнения, режим засоления, кислотность, аэрация и влажность почвы.
Попередній перегляд:   Завантажити - 617.819 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Дубина Д. В. 
Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, Л. П. Вакаренко, Т. П. Дзюба, М. Б. Єрмаков, І. А. Пєстунов // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 5. - С. 531-536. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2014_71_5_3
Проведены геоботанические исследования галофитной растительности территории первичной дельты Килийского устья (окрестности с. Приморское Килийского р-на Одесской обл.). Проанализировано 7 вариантов дешифрования космического снимка высокой разрешительной способности территории полигона "Приморский", разработанных с использованием методов непараметрических алгоритмов кластеризации. На основе эколого-флористической классификации создана легенда и построена картографическая модель растистельности. Предложенная методика значительно ускоряет процесс создания геоботанических карт, позволяет не только определять границы сообществ ассоциаций растистельности, но и выявить их разнообразие на уровне субассоциаций.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.8 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Дубина Д. В. 
Созофіти степової зони України та їх представленість у проектованій екомережі [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, П. М. Устименко, Л. П. Вакаренко, Т. В. Дворецький // Чорноморський ботанічний журнал. - 2014. - Т. 10, №. 3. - С. 340-351. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2014_10_3_8
Робота здійснена на основі аналізу раритетного різноманіття регіону, який відзначається найбільшою вразливістю в Україні, надмірною фрагментацією та значною деградацією екосистем, ємність яких значною мірою вичерпана. Проведено аналіз систематичної, екологічної та географічної структури созофітів степової зони України та елементів екомережі. Встановлено, що на територіях елементів проектованої екомережі (природних ядер і екокоридорів) зростає 173 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України (ЧКУ) (2009), що становить 73,6 % їхньої чисельності у степовій зоні. Проведений порівняльний аналіз флори раритетних видів степової зони України та в елементах екомережі не виявив суттєвих розбіжностей за його показникамим. Виявлено, що провідні місця в обох аналізованих групах займають види родин Fabaceae, Poaceae і Orchidaceae. Показано, що проектована екомережа значною мірою представляє всі умови для збереження, відновлення та охорони видів, занесених до ЧКУ. Виявлений розподіл раритетного видового складу на територіях адміністративних областей можна прийняти за точку відліку для оцінки ефективності охоплення геосистем, придатних для їхнього збереження, та опрацювання заходів відновлення і охорони, зокрема на ділянках проектованої екомережі. Трапляння видів, занесених до ЧКУ, у елементах проектованої екомережі адміністративних територій є досить нерівномірним і, звичайно, відрізняється від природного. За коефіцієнтом подібності Жаккара між раритетною флорою території адміністративних областей та відмічених у елементах екомережі степової зони України встановлено, що найбільш схожі Херсонська (0,9), Миколаївська (0,61), Донецька (0,7) і Одеська (0,6) області. Виявлена недостатня представленість рідкісних видів степової зони України на територіях елементів екомережі. Певною мірою це зумовлено також ступенем дослідження флори та її раритетної компоненти. Так, меншим значенням коефіцієнта подібності характеризуються Луганська, Запорізька і Дніпропетровська (0,5) області. Найменшими значеннями коефіцієнта подібності у межах степової зони характеризуються Харківська (0,4) і Кіровоградська (0,3) області. Це розходження, зумовлене суб'єктивними причинами, вимагає перегляду окремих методичних підходів, зокрема у раритетній частині "Положення про формування екомережі України". Насамперед, це стосується закріплення принципу пріоритету представленості в елементах екомережі всього або максимально повного раритетного фіторізноманіття адміністративної області або фізико-географічниої території. Не менш важливою має бути повнота популяційної представленості раритетних видів, що є складним завданням, але таким, що має бути розв'язане.
Попередній перегляд:   Завантажити - 502.134 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Дубина Д. В. 
"Зелена книга України": ще раз щодо тлумачення сутності [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, П. М. Устименко, С. Ю. Попович, Я. І. Мовчан, Л. П. Вакаренко // Український ботанічний журнал. - 2016. - Т. 73, № 2. - С. 107-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2016_73_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 197.976 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Дідух Я. П. 
Оцінка репрезентативності мережі природно-заповідних об’єктів України (ботанічний аспект) [Електронний ресурс] / Я. П. Дідух, Л. П. Вакаренко, Д. С. Винокуров // Український географічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 13-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UGJ_2016_2_4
Мета роботи - оцінка репрезентативності існуючої мережі ПЗФ високого рангу в різних аспектах та обгрунтування рекомендацій щодо її оптимізації й розширення. Проведено аналіз природно-заповідних об'єктів України за наявністю цінних рідкісних видів, ценозів, біотопів, за повнотою представленості і розмірами в одиницях різних типів районування, за просторово-динамічними критеріями (міграційними шляхами, сукцесійними процесами, функціонуванням екокоридорів). Результати свідчать, що існуюча система заповідних об'єктів України далека від оптимальної і потребує оптимізації відповідно до сучасних вимог.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.998 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Дубина Д. В. 
Нова знахідка Glycyrrhiza glabra (Fabaceae) в Одеській області [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, А. А. Еннан, Л. П. Вакаренко, Т. П. Дзюба, Г. М. Шихалєєва // Український ботанічний журнал. - 2017. - Т. 74, № 1. - С. 56-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2017_74_1_8
Знайдено в Лиманському p-ні Одеської обл. поблизу с. Кубанка на схилі лівого берега Куяльницького лиману новий локалітет виду Glycyrrhiza glabra (Fabaceae), включеного до "Червоної книги України". Це найзахідніше його місцезнаходження в Україні. До цього часу наявність виду в природних місцезростаннях Одеської обл. не було документально підтверджено. Наведено детальну екологічну та ценотичну характеристику виявлених ценопопуляцій G. glabra, висвітлено особливості рослинних угруповань, до складу яких вони входять. Встановлено, що інтенсивні абразійно-зсувні процеси, характерні для лівобережних схилів лиману, створюють умови, сприятливі для існування популяції G. glabra. Водночас випасання свійської худоби негативно впливає на віковий склад ценопопуляцій, оскільки їх насіннєве поновлення практично відсутнє. Життєздатність популяцій підтримується лише за рахунок вегетативного розмноження. Розроблено пропозиції щодо здійснення системи заходів для підтримання оптимального функціонування існуючих ценопопуляцій G. glabra на Куяльницькому лимані та репатріації цього виду на інші ділянки схилів. Також запропоновано змінити в "Офіційному переліку рідкісних видів рослин Одеської обл." статус цього виду з "неоцінений" на "зникаючий". Наголошено на необхідності створення НПП "Куяльницький" як умови збереження єдиної в Європі екосистеми, в якій поєднуються мегагалофільні, пустельно-степові, чагарниково-степові й зонально-степові біотопи та їх раритетні компоненти, зокрема G. glabra.
Попередній перегляд:   Завантажити - 882.173 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Дубина Д. В. 
Особливості територіальної та еколого-ценотичної диференціації рослинності долини Куяльницького лиману (Одеська область) [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, А. А. Еннан, Л. П. Вакаренко, Т. П. Дзюба, Г. М. Шихалєєва // Чорноморський ботанічний журнал. - 2017. - Т. 13, № 4. - С. 428-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2017_13_4_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 753.468 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Дубина Д. В. 
Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, А. А. Еннан, Т. П. Дзюба, Л. П. Вакаренко, Г. М. Шихалєєва // Український ботанічний журнал. - 2017. - Т. 74, № 6. - С. 562-573. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2017_74_6_8
Визначено сучасний стан галофітної рослинності прибережної частини Куяльницького лиману та здійснено аналіз її синтаксономічного різноманіття. Виділено 27 синтаксонів рангу асоціації та варіанта, що належать до 9 союзів, 7 порядків та 4 класів: Therosalicornietea, Festuco-Puccinellietea, Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Описано 3 нові асоціації: Puccinellio distantis-Juncetum gerardii, Puccinellio distantis-Petrosimonietum triandrae та Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae. Встановлено фітоценотичні особливості лиману, які полягають в тому, що не зважаючи на його гіпергалінність, тут відсутні угруповання багаторічних галофітів класу Kalidietea foliali. У порівнянні з іншими територіями дуже рідко трапляються ценози класів Juncetea maritimi та Bolboschoenetea maritimi. Вказано на вразливість рослинності лиману та необхідність створення національного природного парку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.605 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Еннан А. А. 
Як відновити екосистему Куяльницького лиману? [Електронний ресурс] / А. А. Еннан, Д. В. Дубина, П. М. Царенко, Л. П. Вакаренко, Т. П. Дзюба, Г. М. Шихалєєва // Вісник Національної академії наук України. - 2018. - № 6. - С. 93-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2018_6_13
Стан Куяльницького лиману - чи не найгостріша екологічна проблема Північного Причорноморія кінця ХХ - початку ХХI ст. У публічних дискусіях часто обговорювалися різні заходи з відновлення цієї мегаекосистеми, деякі з них увійшли до регуляторних державних і регіональних документів. Однак, на жаль, реалізовувалися ці заходи лише частково, нерідко в "пожежному" порядку і загалом не вирішували проблему, а інколи навіть призводили до небезпечних локальних наслідків. Слід зазначити, що однією з причин цієї вже без перебільшення екологічної катастрофи є властиве людській діяльності бажання безкоштовно отримувати матеріальні цінності, нещадно експлуатуючи природні ресурси. Спираючись на понад 30-річні дослідження екосистем Північного Причорноморія, пропонують власне бачення відновлення екосистеми Куяльницького лиману та невиснажливого і диверсифікованого використання його ресурсів, зокрема рослинних.
Попередній перегляд:   Завантажити - 527.294 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Дубина Д. В. 
Світлій пам’яті Ярослава Івановича Мовчана (11.08.1957 – 18.09.2017) [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, А. Г. Безусько, Л. Г. Безусько, Л. П. Вакаренко, А. М. Олешко // Український ботанічний журнал. - 2018. - Т. 75, № 2. - С. 205-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2018_75_2_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 510.173 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Дубина Д. В. 
Проектований Національний природний парк "Куяльницький" як основа оптимізації довкілля та стійкого розвитку регіону [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, А. А.-А. Еннан, Т. П. Дзюба, Л. П. Вакаренко, Г. М. Шихалєєва, Г. М. Кірюшкіна // Український ботанічний журнал. - 2018. - Т. 75, № 5. - С. 457-469. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2018_75_5_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.538 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Дубина Д. В. 
Синтаксономія рудеральної рослинності долини Куяльницького лиману [Електронний ресурс] / Д. В. Дубина, А. А. Еннан, Т. П. Дзюба, Л. П. Вакаренко, Г. М. Кірюшкина, Г. М. Шихалєєва // Чорноморський ботанічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 3. - С. 240-268. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2018_14_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.269 Mb    Зміст випуску     Цитування
20.

Дідух Я. П. 
Дубина Дмитро Васильович (до 70-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / Я. П. Дідух, П. М. Устименко, А. А. Куземко, Л. П. Вакаренко, Т. П. Дзюба, С. М. Ємельянова, Д. С. Винокуров // Український ботанічний журнал. - 2019. - Т. 76, № 2. - С. 175-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2019_76_2_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.111 Mb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського