Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Возіанова С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Возіанова С. В. Особливості викладання дерматовенерології лікарям циклу спеціалізації "Загальна практика – сімейна медицина" [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 487-492. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__75 Первинну медико-санітарну допомогу визначено як важливу ланку сучасної системи охорони здоров'я в багатьох країнах. Відповідальність за подання такої допомоги покладено на лікаря загальної практики - сімейної медицини, який повинен мати широкий погляд на клінічні проблеми пацієнта і володіти знаннями різних медичних дисциплін. Мета дослідження - оптимізація викладання дерматовенерології лікарям загальної практики - сімейної медицини з метою вдосконалення діагностики шкірних та венеричних хвороб лікарями сімейної медицини зі спільним із дерматовенерологами менеджментом хворих. Звернуто увагу на необхідність вивчення лікарями сімейної медицини структури та функцій шкіри, її вікових особливостей. Підкреслено важливість проведення диференційного діагнозу висипів на шкірі у випадку інфекційних хвороб, алергії, соматичної патології, захворювань шкіри. Актуальними залишаються питання діагностики та профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом. Акцентовано увагу лікарів сімейної медицини до менеджменту пацієнтів із патологією шкіри в період ремісії захворювання з метою запобігання рецидивам. Висновки: викладання дерматовенерології лікарям загальної практики - сімейної медицини надасть змогу вдосконалити діагностику шкірних і венеричних хвороб лікарями сімейної медицини, розв'язати питання надання медичної допомоги, покращити якість життя пацієнтів. | ||
| 2. |
Калюжна Л. Д. Cпадкові хвороби з фоточутливістю в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Л. Д. Калюжна, Е. О. Мурзіна, К. О. Бардова, С. В. Возіанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__8 | ||
| 3. |
Возіанова С. В. Екземи [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, О. І. Літус, В. І. Літус, Е. О. Мурзіна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(4). - С. 358-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(4)__57 Екземи - поширена група алергодерматозів, що складає 15 - 40 % шкірних хвороб. Висвітлено сучасні погляди на патогенез, діагностику та лікування екзем. Розглянуто клінічні форми захворювання. Особливий акцент зроблено на алергологічну складову патогенетичних механізмів розвитку дерматозів. | ||
| 4. | 
Возіанова С. В. Переоцінка підходів до діагностики та лікування хронічних запальних захворювань статевих органів, спричинених хламідійною інфекцією [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, О. В. Ромащенко, Л. Ф. Яковенко // Здоровье женщины. - 2015. - № 9. - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_9_31 З урахуванням аналізу літературних даних, власних клінічних спостережень відповідно до Європейських рекомендацій виділено особливості клінічного розвитку запальних захворювань статевих органів, зумовлених хламідійною інфекцією, і переглянуто підходи до їх діагностики та лікування. | ||
| 5. | 
Літус В. І. Наш досвід лікування токсичного епідермального некролізу [Електронний ресурс] / В. І. Літус, С. В. Возіанова, В. І. Цапенко, Н. С. Гармаш, Л. П. Дяченко, С. С. Ковальський, С. В. Озаренко, П. В. Бардашевский, Т. Б. Білоногова // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2015. - № 1. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2015_1_6 | ||
| 6. | 
Возіанова С. В. Екземи рук [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова // Дерматологія та венерологія. - 2015. - № 4. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2015_4_4 | ||
| 7. | 
Мурзіна Е. О. Трихофітія волосистої частини голови у дорослих [Електронний ресурс] / Е. О. Мурзіна, С. В. Возіанова // Сімейна медицина. - 2016. - № 3. - С. 86-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_3_21 Дерматологічні захворювання налічують більше 3000 нозологій. Тому для встановлення правильного діагнозу важливу роль відіграють не тільки одержані знання під час навчання, а й щоденна практика: чим більше бачиш, тим більше знаєш. Мета дослідження - привернути увагу лікарів загальної практики-сімейної медицини, що іноді клінічний перебіг дерматологічного захворювання нетиповий, не відповідає характерній клінічній картині. Особливо це стосується захворювань, які зазвичай характерні у дитячому віці, зокрема, мікози волосистої частини голови (ВЧГ) у дорослих пацієнтів, які тривалий час бувають не діагностовані завдяки своїй нетиповій клінічній картині та негативним лабораторним дослідженням. Мікози ВЧГ викликають декілька грибів роду Мікроспорум та Трихофітум. Клінічна картина цих захворювань досить типова. За наявності мікроспорії мають місце округлі, відмежовані осередки ураження, поверхня вкрита висівкоподібними лусочками сірувато-білого кольору на тлі незначної еритеми. Найхарактернішою ознакою є суцільне обламування волосся у вогнищах ураження на висоті 3 - 5 мм або 6 - 8 мм над шкірою (залежно від збудника захворювання): уражене волосся оточене муфтою - сірувато-білим нальотом. Крім цього, наявність зеленого світіння у променях лампи Вуда остаточно переконає лікаря, що це мікроспорія. Клінічна картина у разі трихофітії теж більш-менш характерна: на ВЧГ спочатку з'являються поодинокі, а потім множинні ізольовані вогнища ураження діаметром 1 - 2 см з неправильними обрисами, нечіткими межами, без тенденції до злиття. Шкіра у вогнищах ураження трохи набрякла й гіперемована, вкрита висівкоподібними лусочками сірувато-білого кольору, волосся обламується на висоті 2 - 3 мм над поверхнею шкіри або біля кореня. Лікар загальної практики - сімейної медицини достатньо швидко встановить діагноз. У разі появи вогнищ відсутності волосся на шкірі ВЧГ у дорослих пацієнтів лікарю складно ототожнити "дитяче" захворювання у дорослої людини. Наведено випадок трихофітії ВЧГ у жінки похилого віку, якій протягом 5 міс не був встановлений правильний діагноз, що призвело до збільшення розмірів ураження до величезних розмірів і значно погіршило якість її життя. Заключення: проведення ретельного диференційного діагнозу, виключення усіх можливих дерматологічних патологій надає змогу зупинитися на такому нехарактерному захворюванні для осіб похилого віку, як мікоз ВЧГ та призначити адекватне лікування. | ||
| 8. |
Возіанова С. В. Диcгідротична екзема долоней та підошв: сучасний погляд на проблему [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, В. В. Бойко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 591-599. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_95 | ||
| 9. |
Ромащенко О. В. Лікування запальних захворювань органів малого таза, спричинених мікст-інфекцією [Електронний ресурс] / О. В. Ромащенко, С. В. Возіанова, А. В. Руденко, Л. Ф. Яковенко // Здоровье женщины. - 2016. - № 6. - С. 134-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_6_27 Мета дослідження - обгрунтування диференційованих підходів до лікування хронічних запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ), спричинених мікст-інфекцією. Проведені дослідження засвідчили, що хронічні запальні захворювання статевих органів у жінок мають переважно поліетіологічну природу; останнє визначає особливості перебігу захворювання та його наслідки. Відповідно до клініко-параклінічних орієнтирів запальних захворювань статевих органів, спричинених мікст-інфекцією, визначено диференційовані підходи щодо вибору протизапальної етапної терапії. Серед факторів, що сприяють ефективності лікування запальних захворювань статевих органів, спричинених мікст-інфекцією, слід виділити: ранню діагностику захворювання; виявлення та санацію всіх джерел інфікування; дотримання етапності проведення протизапальної терапії; відновлення мікробіоценозу кишечника, піхви, сечівника з застосуванням препарату лактовіт форте; проведення корекції імунологічних порушень, відновлення показників локального імунного захисту; обстеження та одночасне лікування (за необхідності) партнера (партнерів); клінічний, мікробіологічний контроль ефективності проведеного лікування протягом 3 міс; імунологічний контроль через 3, 6 міс після проведеного лікування. Впровадження в практичну систему охорони здоров'я обгрунтованих ефективних методів лікування ЗЗОМТ, що базуються на об'єктивних результатах клініко-лабораторної діагностики, врахуванні етіологічних факторів, стану системного та місцевого імунітету, патогенетичних механізмів розвитку запального процесу, сприятиме попередженню його хронізації та виникненню рецидивів. | ||
| 10. | 
Гаврилюк О. В. Адапален: від застосування в сучасних умовах до використання в перспективі [Електронний ресурс] / О. В. Гаврилюк, В. Ф. Каховський, В. В. Шавлак, К. О. Бардова, Е. О. Мурзіна, Є. М. Міхньова, С. В. Возіанова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2012. - № 1-4. - С. 186-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2012_1-4_22 | ||
| 11. |
Возіанова С. В. Прогнозування перебігу диcгідротичної екземи долоней та підошов з урахуванням генотипічних особливостей пацієнтів [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, Н. Г. Горовенко, В. В. Бойко, З. І. Россоха // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 230-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_31 | ||
| 12. |
Возіанова С. В. Сучасний погляд на патогенез акне та лікування середньо-тяжких і тяжких форм [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, І. Й. Дасюк, Т. Є. Дасюк // Дерматологія та венерологія. - 2017. - № 4. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2017_4_3 | ||
| 13. |
Возіанова С. В. Аналіз показників ступеня тяжкості диcгідротичної екземи долонь і стоп з урахуванням індексу DASI, шкали оцінки HECSI та поліморфізму C646G за геном NR3C1 [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, Н. Г. Горовенко, В. В. Бойко, З. І. Россоха // Дерматологія та венерологія. - 2017. - № 4. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2017_4_6 | ||
| 14. |
Возіанова С. В. Перспективи вивчення впливу метаболічного синдрому на виникнення та перебіг гніздової алопеції [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, І. І. Горда // Дерматологія та венерологія. - 2017. - № 4. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2017_4_9 | ||
| 15. |
Возіанова С. В. Клініко-морфологічні кореляції у хворих на дисгідротичну екзему долоней та підошов з різними генотипічними варіантами [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, О. О. Дядик, В. В. Бойко, Я. С. Радкевич // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 545-557. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_52 Дисгідротичні ураження долоней та підошов (ДЕДП) - запалення шкіри кистей та стоп, що характеризується розвитком везикульозних елементів із гістологічною картиною спонгіозу та формуванням внутрішньоепідермальних везикул. Мета роботи - встановити клініко-морфологічні кореляції у хворих на ДЕДП з різними генотипічними варіантами C646G гена NR3C1 на підставі комплексного патоморфологічного дослідження біоптатів шкіри. У 20 пацієнтів з дисгідротичними ураженнями було проведено патоморфологічне дослідження біоптатів з вогнища ураження шкіри та проведено генетичне обстеження із визначенням поліморфного варіанта C646G гена NR3C1. У випадках ДЕДП з легким клінічним перебігом, генотипом 646 CC патоморфологічна картина характеризувалась нерівномірним потовщенням епідермісу, вогнищевим порушенням кератинізації, нерівномірним гіпер- та паракератозом, акантозом, спонгіозними (бульозними) змінами, які були присутні у всіх випадках, нерівномірною лімфогістіоцитарною з домішкою нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів клітинною інфільтрацією. Під час імуногістохімічного дослідження (ІГХД) у всіх випадках в бульозних (спонгіозних) структурах спостерігалась велика кількість позитивних CD4<^>+ | ||
| 16. | 
Возіанова С. В. Визначення тактики лікування хворих на дисгідротичну екзему долоней та підошов з урахуванням клініко-імуногістохімічних показників тяжкості перебігу хвороби [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, О. О. Дядик, В. В. Бойко, Я. С. Радкевич // Art of medicine. - 2019. - № 1. - С. 32 -38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_1_8 | ||
| 17. |
Возіанова С. В. Призначення циклоспорину хворим на дисгідротичну екзему долоней та підошов з урахуванням імуногістохімічних і молекулярно-генетичних показників [Електронний ресурс] / С. В. Возіанова, В. В. Бойко // Дерматологія та венерологія. - 2019. - № 3. - С. 71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2019_3_59 | ||
| 18. |
Горда І. І. Вплив дисліпідемії і інсулінорезистентності на перебіг гніздової алопеції, асоційованої з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / І. І. Горда, С. В. Возіанова // Дерматологія та венерологія. - 2021. - № 1. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2021_1_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |