 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Габрієлян А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 32
Представлено документи з 1 до 20
|
| | |
| 1. |
Габрієлян А. В. Симультанне оперативне втручання з приводу ішемічної хвороби серця і пухлини прямої кишки [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян, І. М. Тодуров, А. П. Мазур, В. В. Белейович, В. В. Кучерук, В. Й. Сморжевський, О. В. Перехрестенко // Клінічна хірургія. - 2012. - № 7. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_7_18
| | 2. |
Поляченко Ю. В. Ефекти стовбурових клітин пуповинної крові при експериментальному ушкоджені міокарда [Електронний ресурс] / Ю. В. Поляченко, А. В. Габрієлян, Т. М. Доманський, В. Й. Сморжевський, В. Ф. Оніщенко, А. П. Мазур, С. В. Романова, І. В. Кудлай, А. В. Якушев, П. П. Клименко // Клінічна хірургія. - 2013. - № 7. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_7_16 Проаналізовано морфологічні, функціональні ознаки ураження міокарда та толерантності до фізичного навантаження у тварин за ізопротеренол-індукованого ураження міокарда після трансплантації ядровмісних клітин (ЯК) пуповинної крові (ПК) у порівнянні з природним перебігом моделі. Доведено, що трансплантація ЯК ПК сприяє прискоренню процесів регенерації та відновлення ушкодженого міокарда в експериментальних тварин. Оцінено зміни локалізації трансплантованих ЯК в зоні ураження та здатність ЯК ПК за їх трансплантації шляхом внутрішньовенного введення мігрувати в зону пошкодження. Одержані експериментальні дані потребують комплексного аналізу та дозволяють очікувати позитивного ефекту під час клінічних випробувань у пацієнтів у разі хронічних захворювань серця.
| | 3. |
Габрієлян А. М. Академічна мобільність як світовий тренд в галузі вищої освіти [Електронний ресурс] / А. М. Габрієлян // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 78. - С. 367-369. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_78_112
| | 4. |
Габрієлян А. В. Сучасні підходи та методики трансплантації стовбурових клітин хворим з термінальною стадією серцевої недостатності [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян, Р. В. Салютін, А. В. Якушев, В. Ф. Оніщенко, В. М. Шаблій, Т. М. Доманський, І. В. Кудлай, С. В. Романова, О. І. Миронюк // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2014. - № 1. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2014_1_4
| | 5. |
Габрієлян А. В. Стовбурові клітини в комплексі лікування хворих з порушенною функцією скорочення міокарда [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян, В. Й. Сморжевський, Т. М. Доманський, В. Ф. Оніщенко // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 1-2. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_1-2_7
| | 6. |
Усенко О. Ю. Динаміка проявів серцевої недостатності в короткострокові терміни у пацієнтів зі зниженою скоротливою здатністю міокарда після трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, В. Й. Сморжевський, А. В. Габрієлян, А. В. Якушев, Т. М. Доманський, І. В. Кудлай, С. В. Романова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 100-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__18 На сьогоднішній день захворюваність на серцеву недостатність (СН) називають епідемічною. Найрадикальнішим і найбільш ефективним методом лікування хронічної СН (ХСН) залишається трансплантація серця. Проте вона є дуже обмеженою у використанні через низку соціальних, медичних та етичних чинників. Одним з перспективних, але недостатньо дослідженим підходом лікування ХСН є клітинна терапія. Незважаючи на те, що вже було проведено цілу низку досліджень клітинної терапії, багато питань залишаються відкритими. Мета роботи - оцінити вплив трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові на перебіг та прогноз СН у пацієнтів із зниженою скоротливою здатністю міокарда. Проведено аналіз стану пацієнтів з СН стадії IIА - IIБ. Трансплантацію стовбурових клітин (ТСК) пуповинної крові проводили внутрішньовенним методом. Толерантність до фізичного навантаження визначали за допомогою тесту із 6-хвилинною ходою. Оцінювали рівень мозкового натрій-уретичного пептиду (BNP). Розрахунок ризиків 1- та 3-річної смерті проводили за шкалою MAGGIC. Вихідний стан хворих характеризувався наявністю СН з підвищеним ризиком 1- та 3- річної смерті. Традиційна консервативна терапії була недостатньо ефективною. Після ТСК в короткострокові терміни зареєстровано покращання загального стану реципієнтів, збільшення толерантності до фізичного навантаження, зменшення функціонального класу (ФК) СН по NYHA (до ТСК середній ФК - 3,3, через 1 міс - 2,6, через 3 міс - 2,2). Також після ТСК знизився рівень біохімічних маркерів СН та розрахунковий ризик смерті від СН. Зниження проявів СН після ТСК надало змогу підвищити дози бета-адреноблокаторів до цільових терапевтичних доз, а дози сечогінних суттєво знизити. Висновки: ТСК пуповинної крові дозволила підвищити ефективність консервативної терапії СН у пацієнтів з кардіоміопатією. Застосовування ТСК пуповинної крові у комплексному лікуванні хворих із зниженою скорочувальною функцією міокарда потребує подальших досліджень.
| | 7. |
Усенко О. Ю. Показання до одномоментних оперативних втручань у пацієнтів з поєднаними оклюзійно-стенотичними ураженнями вінцевих та брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Габрієлян, П. І. Нікульніков, В. В. Белейович, А. В. Ратушнюк // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 2. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2016_2_8
| | 8. |
Усенко А. Ю. Трансплантація мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові при рефрактерній стадії серцевої недостатності [Електронний ресурс] / А. Ю. Усенко, А. В. Габрієлян, Т. М. Доманський, А. В. Якушев, В. Ф. Онищенко // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 3. - С. 90-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2016_3_22
| | 9. |
Усенко О. Ю. Діагностично-лікувальний алгоритм у хворих з поєднаними атеросклеротичними ураженнями вінцевих та брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Габрієлян, П. І. Нікульніков, В. В. Белейович, А. В. Ратушнюк, О. Ю. Пилипас // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 1. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_1_12
| | 10. |
Габрієлян А. В. Операція Ozaki. Перший досвід в Україні [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян, Т. М. Доманський, В. В. Белейович, О. В. Береговой, С. В. Романова, І. В. Кудлай // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 1. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_1_13
| | 11. |
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування пацієнтів з поєднаним атеросклеротичним ураженням коронарних та сонних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Габрієлян, А. В. Ратушнюк, В. В. Белейович, О. Л. Бабій, О. В. Ліксунов, А. В. Гоменюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 445-447. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_2_18 Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти (АЧВА) шляхом зменшення ризику виникнення неврологічних ускладнень. За період з 2001 до 2018 рр. ультразвукове дуплексне сканування проведено 847 пацієнтам, які звернулися до відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України з приводу АЧВА. У 84 (9,9 %) хворих виявлено супутній стеноз внутрішньої сонної артерії (ВСА) понад 75 %. Середній вік пацієнтів становив (61,3 +- 2,7) року. Серед хворих переважали чоловіки (78 (92,9 %)). Усім хворим проведено комплексне обстеження. Одномоментну каротидну ендартеректомію та резекцію АЧВА з протезуванням проведено 25 (29,8 %) хворим, етапну каротидну ендартеректомію з виконанням другим етапом реконструкції за АЧВА - 24 (28,6 %), етапну резекцію АЧВА з виконанням другим етапом реваскуляризації сонних артерій - 16 (19,1 %). У 7 (8,3 %) хворих з поєднанням стенозу ВСА, АЧВА й облітеруючого ураження магістральних артерій нижніх кінцівок (МАНК) проведено двоетапне втручання, першим етапом виконали втручання на сонних артеріях, другим (у термін від 3 до 7 діб) - реконструкцію черевної аорти та МАНК. У 7 (8,3 %) хворих із супутнім ураженням коронарних артерій здійснили двохетапні втручання з першочерговою симультантною реваскуляризацією сонних та коронарних артерій, у 5 (6,0 %) - трьохетапну реконструкцію у такій послідовності: каротидна ендартеректомія, аорто-коронарне шунтування, реконструкція черевної аорти. Не було жодного випадку порушення мозкового кровообігу в пацієнтів, яким виконували першочергову реваскуляризацію сонних артерій (симультантну чи етапну). У групі хворих, яким проведено втручання на черевній аорті без урахування каротидної та коронарної патології, в 1 пацієнта під час втручання на аорті розвинувся ішемічний інсульт з летальним наслідком. Ще в 1 пацієнта виник інфаркт міокарда в першу післяопераційну добу. Загальний рівень неврологічних ускладнень - 1,2 %. Тривалість госпіталізації становила (11,7 +- 0,7) доби у пацієнтів із симультантними втручаннями та (19,5 +- 0,6) доби після етапних втручань, перебування у відділенні інтенсивної терапії - відповідно (2,1 +- 0,3) і (4,3 +- 0,5) доби. Висновки: з огляду на поліваскулярний характер атеросклеротичних уражень у разі планування втручань за АЧ ВА необхідне скринінгове обстеження навіть клінічно неманіфестних артеріальних басейнів (сонні, коронарні артерії, МАНК). Перед реконструкцією АЧВА слід насамперед виконати реваскуляризацію сонних артерій (симптомні стенози понад 75 %, асимптомні ембологенні стенози). Більш прийнятною є методика симультантного втручання на сонних артеріях та черевній аорті за зваженої оцінки ризиків та обсягу втручання на аорті.
| | 12. |
Белейович В. В. Середньострокові результати оперативного втручання на брахіоцефальних та вінцевих артеріях у пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом [Електронний ресурс] / В. В. Белейович, А. В. Габрієлян, А. В. Ратушнюк, О. В. Береговой, І. В. Кудлай, С. В. Романова // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2018. - № 2. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2018_2_4
| | 13. |
Габрієлян А. В. Методика гібридної реваскуляризації міокарда у пацієнтів з атеросклеротичним ураженням коронарних судин [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян, Т. М. Доманський, О. В. Береговой // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2018. - № 2. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2018_2_5
| | 14. |
Габрієлян А. В. Порівняльна оцінка ефективності трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові і парціальної резекції лівого шлуночка у хворих з дилатаційною кардіоміопатією [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_5_8 Мета роботи - аналіз ефективності трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові (СКПК) і парціальної лівошлуночкової вентрикулоектомії (операції Батиста) у хворих з дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП). Вивчено ефективність лікування ДКМП у двох групах хворих: у 1-й групі (n = 19) виконували операцію Батиста, у 2-й групі (n = 22) - СКПК методом внутрішньовенного введення. Встановлено, що після трансплантації СКПК у хворих з ДКМП поступово достовірно збільшується скорочувальна здатність міокарда, що проявляється збільшенням фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) з (19,8 +- 7,8) до (38,0 +- 10,9) %. Висновки: трансплантація СКПК у хворих з ДКМП надає можливість без операції досягти достовірного приросту скорочувальної здатності міокарда, і цей ефект зберігається в строки 12 - 18 міс.
| | 15. |
Поляченко Ю. В. Експериментальна модель ізопротеренол-індукованого ушкодження міокарда [Електронний ресурс] / Ю. В. Поляченко, А. В. Габрієлян, Т. М. Доманський, В. Й. Сморжевський, B. Ф. Оніщенко, А. П. Мазур, C. В. Романова, І. В. Кудлай, А. В. Якушев, П. П. Клименко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 2. - С. 147-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_2_39
| | 16. |
Габрієлян А. В. Віддалені результати лікування хворих з ішемічною кардіоміопатією із застосуванням стовбурових клітин пуповинної крові [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 3. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_3_6
| | 17. |
Габрієлян А. В. Середньострокові результати лікування пацієнтів з атеросклеротичним ураженням коронарних судин за методикою гібридної реваскуляризації міокарда [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян, Т. М. Доманський, О. В. Береговой // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2019. - № 2. - С. 10-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2019_2_4
| | 18. |
Габрієлян А. А. Концепція "духовності суспільства" Еріха Фромма як альтернатива соціальній деструктивності [Електронний ресурс] / А. А. Габрієлян // Молодий вчений. - 2019. - № 8(2). - С. 172-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2019_8(2)__9
| | 19. |
Усенко О. Ю. Вибір тактики хірургічного лікування поєднаних оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних та вінцевих артерій на серці, що працює [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, В. В. Белейович, А. В. Габрієлян // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2019. - № 3. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2019_3_7
| | 20. |
Габрієлян А. В. Порівняльний аналіз результатів лікування хворих з кардіоміопатією, що перебувають у листі очікування трансплантації серця залежно від етіології захворювання та обраного методу лікування [Електронний ресурс] / А. В. Габрієлян // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2019. - № 3. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2019_3_8
| | | |
|
|