 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Голінко В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
|
| 1. |
Голінко В. В.
Інтерактивні лазерні технології при вивченні оперативно-тактичних дисциплін у Національній академії Служби безпеки України [Електронний ресурс] / В. В. Голінко, О. Г. Заруба, О. М. Демченко // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2013. - № 1. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2013_1_21
| | 2. |
Голінко В. В.
Інноваційні педагогічні технології вивчення оперативно-тактичних дисциплін на базі інтерактивної моделі освітньої діяльності [Електронний ресурс] / В. В. Голінко, О. Г. Заруба, О. М. Демченко // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2013. - Вип. 41. - С. 241-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2013_41_43
| | 3. |
Мішалов В. Г.
Застосування протизлукового гелю при резекції тонкої кишки на тлі злукового процессу в експерименті [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко // Хірургія України. - 2013. - № 4. - С. 107-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_4_20
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
| | 4. |
Мішалов В. Г.
Застосування протизлукового гелю при резекції ділянки кишечнику на тлі злукового процесу одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко, О. І. Охоцька // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 43-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_9
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
| | 5. |
Голінко В. М.
Роль капілярів у протіканні природних нанопроцесів [Електронний ресурс] / В. М. Голінко, І. Е. Чекман, А. М. Пузиренко, Н. О. Горчакова // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2012. - № 4. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2012_4_3
| | 6. |
Мішалов В. Г.
Застосування протизлукового гелю при резекції товстої кишки на фоні злукового процесу в експерименті [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко // Сучасні медичні технології. - 2013. - № 4. - С. 53-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2013_4_14
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
| | 7. |
Бик П. Л.
Імплантанція експериментального стента, виготовленого за технологією лазерного фрезерування в черевну аорту щура [Електронний ресурс] / П. Л. Бик, М. І. Анякін, В. Г. Мішалов, Р. О. Жук, О. М. Степура, В. М. Голінко, В. М. Моторний // Літопис травматології та ортопедії. - 2014. - № 1-2. - С. 241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2014_1-2_70
| | 8. |
Мішалов В. Г.
Анатомічні та патофізіологічні особливості порушень кровообігу в шийному відділі спинного мозку [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, С. В. Дибкалюк, В. Ю. Зоргач, О. В. Зоренко, В. М. Голінко // Серце і судини. - 2015. - № 4. - С. 86-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_4_13
Проаналізовано літературу з питань васкуляризації спинного мозку (СМ) та патофізіології гострих порушень спинномозкового кровообігу. Увагу приділено шийному відділу СМ, оскільки інфаркти в цій зоні спричиняють найбільш виражений неврологічний дефіцит - від м'язової слабкості до параплегії чи тетраплегії залежно від рівня та глибини ураження, а у випадках переходу вогнища ішемії на стовбур мозку - швидку смерть. Обговорено проблему термінологічної плутанини щодо назв артерій, які кровопостачають цервікальний відділ СМ. Описано патофізіологічні аспекти регуляції та компенсації спинномозкового кровообігу, що мають важливі клінічні наслідки, оскільки у зв'язку з існуванням артеріовенозних анастомозів у цій зоні, артеріальних мієлобульбарних анастомозів, суміжних зон кровопостачання виникає феномен обкрадання та з'являються дистантні вогнища ішемії, які охоплюють як спинний, так і головний мозок. Обгрунтовано необхідність розробки методів профілактики гострих порушень кровообігу шийного відділу СМ.
| | 9. |
Роговський В. М.
Досвід виконання екстраанатомічних шунтувань при гнійно-некротичних ускладненнях після реконструктивних операцій на магістральних артеріях [Електронний ресурс] / В. М. Роговський, С. М. Віхляєв, Б. М. Коваль, О. С. Родіонов, М. В. Щепетов, О. М. Борківець, В. М. Голінко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 46. - С. 399-402. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_46_66
| | 10. |
Голінко В. В.
Обґрунтування показників та критеріїв оцінки ефективності організації взаємодії суб’єктів прикордонної безпеки [Електронний ресурс] / В. В. Голінко, Д. Ю. Гулеватий, А. І. Мостовий // Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. - 2017. - № 3. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpcvsd_2017_3_6
| | 11. |
Голінко В. В.
Роль і місце громадських формувань в охороні громадського порядку і державного кордону: сучасні погляди [Електронний ресурс] / В. В. Голінко, О. В. Андрушко // Честь і закон. - 2017. - № 4. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2017_4_7
| | 12. |
Черняк В. А.
Інноваційні технології в хірургії судин [Електронний ресурс] / В. А. Черняк, С. Г. Гичка, С. В. Дибкалюк, П. Ф. Музиченко, В. М. Голінко, Д. Є. Дубенко, В. В. Удовиченко, К. К. Карпенко // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_1_3
Мета роботи - знайти нові діагностичні та лікувальні напрямки в судинній хірургії та вивчити їх технології в межах експериментального і клінічного дослідження. Температура під час електрозварювання біологічних тканин коливалася від 4 до <$E146~symbol Р roman C>, середня робоча температура під час процесу зварювання становила <$E88,4~symbol Р roman C>. Перешкоди фільтрували за допомогою функцій шумового фільтра й фільтра Low Pass FIR із частотою зрізу 20 Гц. Гістологічні препарати вивчали з використанням мікроскопа Olympus BX 51, цифрової камери Olympus C5050Z і програмного забезпечення Olympus DP-Soft. Для визначення фактичної форми судин виконували магнітно-резонансну томографію (МРТ). Для побудови їх просторової форми використовували програми 3D-реконструкції зображень MPT Invesalins. Макет твердотільної моделі артерії створювали за допомогою лазерного 3D-принтера. Для опису форми стисненого перетину артерії застосовували графоаналітичні методи. Поліморфізм гена NOS3 (позначення однонуклеотидного генетичного поліморфізму (SNP) за референсним сиквенсом людини - rsl799983) та поліморфізм гена CRAT (позначення SNP за референсним сиквенсом людини - rs2296771) визначали за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу. Для ідентифікації поліморфних алелей ампліфікували відповідну ділянку ДНК за стандартним набором праймерів з використанням явища переносу енергії за допомогою флуоресцентного резонансу (FRET). За результатами генетичних досліджень виокремили групу хворих зі схильністю до розвитку ендотеліальної та мітохондріальної дисфункції, у яких застосовували препарат тіворель (4,2 г аргініну гідрохлориду і 2,0 г L-карнітину). Ендотеліальну функцію в цій групі хворих оцінювали натще за величиною потікопосередкованої вазодилатації (ПОВД), яка відображає здатність плечової артерії розширюватися у відповідь на індуковану ішемією гіперемію, а також надає змогу оцінити локальну біологічну активність. Застосування L-аргініну зумовлювало статистично значуще збільшення ПОВД, що вказує на відновлення порушеної функції ендотелію. Висновки: міцність з'єднання тканин у зоні утворення електрозварювального шва залежить від ступеня гомогенізації тканин, що утворюють його субстанцію; графічне 3D-моделювання патологічно звужених артерій та комп'ютерна обробка даних МРТ судин гадає змогу на основі масиву діагностичних критеріїв точно визначити місце, характер і просторову характеристику екстравазальної компресії. Графоаналітичні методи опису форми артерій за перетинами твердотільної моделі слугують теоретичним підгрунтям для створення принципово нового методу дослідження судин у разі їх екстравазальній компресії; під час вибору тактики персоніфікованого лікування у хворих з ішемічними ураженнями тканин основою має бути проведення генетичних досліджень, а саме визначення однонуклеотидних генетичних поліморфізмів (SNP), наприклад, поліморфізм гена NOS3, що відповідає за синтез білка "ендотеліальна синтаза оксиду азоту" (rs1799983), та гена CRAT, що відповідає за синтез білка "карнітин-O-ацетилтрансфераза" (rs2296771). Ідентифікація мутантних гомозигот свідчить про вроджену схильність до ендотеліальної та мітохондріальної дисфункції в судинах, розвитку атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, серцевої недостатності.
| | 13. |
Мазур В. Ю.
Чинники, що впливають на ефективність функціонування системи висвітлення надводної обстановки [Електронний ресурс] / В. Ю. Мазур, В. В. Голінко // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер. : Військові та технічні науки. - 2017. - № 3. - С. 95-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnapv_vtn_2017_3_10
| | 14. |
Мішалов В. Г.
Молекулярногенетичні аспекти ранньої діагностики та персоніфікованого лікування облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, Л. В. Натрус, Б. М. Коваль, В. М. Голінко, С. О. Махиня // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 97-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_16
| | 15. |
Роговський В. М.
Застосування тимчасового артеріального шунта при вогнепальних пораненнях судин нижніх кінцівок (огляд та методика тимчасового шунтування) [Електронний ресурс] / В. М. Роговський, Б. М. Коваль, А. О. Бондаревський, І. І. Августинович, О. С. Родіонов, В. М. Голінко // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 74-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_15
Пошкодження судин залишаються актуальним і складним питанням ангіохірургії як у лікувальному, так і в організаційному плані. Під час проведення антитерористичної операції на Сході України у 2014 - 2018 рр. пошкодження магістральних судин, які потребували реконструктивних втручань, траплялися у 2 % потерпілих. У 90 % поранених відзначено травмування судин нижніх кінцівок. Для запобігання розвитку незворотної ішемії кінцівки та її ампутації у разі травми магістральних судин за умов реалізації хірургічної тактики damage control заслуговує на увагу метод тимчасового шунтування магістральних судин кінцівки, який надає змогу відновити кровообіг по пошкоджених магістральних артеріях у короткий термін та врятувати кінцівку. Тимчасове шунтування має бути початковим етапом реконструктивної операції на пошкодженій магістральній артерії кінцівки. Наведено класифікацію тимчасових судинних шунтів, їх характеристику та методику застосування. Тимчасові судинні шунти є ефективними. Можливість їх застосування слід розглянути під час лікування поранень судин кінцівок усіх типів, зокрема проксимальних вен. Основною перевагою таких шунтів є забезпечення раннього відновлення кровоплину і зменшення негативних ефектів артеріальної ішемії та венозної гіпертензії. На відміну від накладання лігатури тимчасове шунтування є елементом багатоетапного хірургічного лікування, або damage control surgery.
| | 16. |
Голінко В. І.
Зниження концентрації дрібнодисперсного пилу при проходці гірничих виробок з використанням енергії вибуху [Електронний ресурс] / В. І. Голінко, Д. В. Савельєв, І. М. Чеберячко, Д. С. Пустовой // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2019. - № 57. - С. 169-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2019_57_17
| | 17. |
Дінець А. В.
Результати бриджинг-терапії у хворих на гострий калькульозний холецистит та супутню ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / А. В. Дінець, С. О. Кондратенко, Л. Ю. Маркулан, В. М. Голінко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2018. - № 1. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2018_1_6
| | 18. |
Мішалов В. Г.
Особливості дохірургічного лікування ішемії головного та спинного мозку у хворих із гемодинамічними розладами у вертебробазилярному басейні [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, С. В. Дибкалюк, В. М. Голінко, В. Ю. Зоргач // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2013. - Т. 1, № 2. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2013_2_12
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача