Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Григола О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Григола О. Г. Клінічно-спірографічні особливості фенотипу бронхіальної астми фізичної напруги в дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / О. Г. Григола // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 3. - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2013_13_3_31 | ||
| 2. | 
Колоскова О. К. Особливості перебігу бронхіальної астми фізичного напруження в школярів із поліморфізмом ненів глутатіон-S-трансферази [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, О. Г. Григола, Т. М. Білоус, Є. П. Ортеменка // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_14 | ||
| 3. | 
Колоскова О. К. Діагностична цінність показників метаболічної активності ефекторних клітин (нейтрофілів, еозинофілів) у верифікації бронхіальної астми фізичної напруги в дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, О. В. Бєлашова, У. І. Марусик, О. Г. Григола // Проблеми клінічної педіатрії. - 2013. - № 3. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2013_3_6 Вивчено діагностичну цінність показників метаболічної та фагоцитарної активності ефекторних клітин (еозинофільні та нейтрофільні гранулоцити) у разі атопічної бронхіальної астми (АБА) у дітей. Для досягнення мети було сформовано 2 клінічні групи: I - 25 дітей з АБА, II - 26 пацієнтів з БА без ознак атопії. У пацієнтів I групи відмічено тенденцію до зниження метаболічної активності еозинофільних гранулоцитів крові за даними НСТ-тесту, внутрішньоклітинного вмісту їх катіонних білків, пероксидази, а також їх фагоцитарної активності. Рівень стимуляції НСТ-тесту еозинофільних гранулоцитів крові >> 0,2 ум. од. в комплексі з іншими тестами можна використовувати для верифікації АБА, а зниження показників фагоцитарної активності (>> 60 %) і фагоцитарного числа (>> 2 ум. од.) еозинофільних гранулоцитів крові асоціює з достовірно вищим ризиком АБА. | ||
| 4. | 
Григола О. Г. Клініко-анамнестичні особливості та оцінка контролю бронхіальної астми фізичного напруження в школярів із поліморфізмом генів біотрансформації ксенобіотиків [Електронний ресурс] / О. Г. Григола, О. К. Колоскова // Здоровье ребенка. - 2014. - № 2. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_2_5 Проведено комплексне клініко-спірографічне обстеження школярів, які хворіють на бронхіальну астму фізичного напруження, залежно від наявності чи відсутності поліморфізму генів ферментів глютатіон-S-трансферази - GSTT1M1. Показано, що астма перебігає тяжче у хворих із делеціями вказаних генів, частіше мають місце алергічні реакції, проте дезобструктивний ефект під час нападів досягається швидше. Самооцінка контролю захворювання за різними шкалами показала дещо суперечливі результати, проте об'єктивізація за допомогою спірографічного обстеження надала змогу встановити ризик досягнення контрольованого перебігу хвороби в дітей із генотипом GSTT1+M1+ (співвідношення шансів - 3,33, відносний ризик - 1,8, абсолютний ризик - 29 %). | ||
| 5. |
Колоскова О. К. Значення поліморфізму генів глутатіон-S-трансфераз (GSTM1, GSTT1) при різних запальних фенотипах бронхіальної астми в дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус, О. Г. Григола, Є. П. Ортеменка // Здоровье ребенка. - 2014. - № 6. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_6_9 Мета дослідження - вивчити особливості гетерогенного запалення дихальних шляхів у дітей, які страждають від бронхіальної астми (БА), за делеційного поліморфізму генів GSTM1 та GSTT1. Обстежені 102 хворих шкільного віку, які страждають від БА, з яких у 46-ти дітей (I клінічна група) встановлено еозинофільний характер запалення бронхів, у 33-х пацієнтів (II клінічна група) - нейтрофільний варіант, а у 23-х (III група) - пауцигранулоцитарний характер запальних змін у бронхах. У хворих на БА гомозиготна делеція гена GSTT1 визначалася у кожної п'ятої дитини незалежно від характеру запалення бронхів. У хворих з еозинофільним субтипом запалення бронхів делецію гена GSTМ1 відмічено у 32,6 % випадків, за нейтрофільного - у 51,1 % та пауцигранулоцитарного - у 21,7 % спостережень. У дітей із генотипом T1delM1+ тяжкий перебіг БА у I групі визначався у 37,5 % випадків, у II - у 50,0 % та у III групі - у 100 % спостережень (Р III : I, II <$E<<~0,05>). Висновки: у дітей із різними запальними фенотипами БА є певні особливості перебігу захворювання за наявності делеційного поліморфізму генів GSTM1 і GSTT1, що слід враховувати під час вибору тактики лікування цих пацієнтів. | ||
| 6. | 
Іванова Л. А. Неспецифічна гіперсприйнятливість бронхів та поліморфізм генів біотрансформації ксенобіотиків GSTT1 та GSTM1 при нейтрофільному фенотипі бронхіальної астми у дітей [Електронний ресурс] / Л. А. Іванова, Л. В. Микалюк, О. Г. Григола // Лікарська справа. - 2014. - № 1-2. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_1-2_10 З метою вивчення впливу делецій у генах GSTT1 та GSTM1 на неспецифічну гіперсприйнятливість бронхів у дітей, хворих з нейтрофільним фенотипом бронхіальної астми (БА) за умов пульмоалергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні Чернівців комплексно обстежено 46 дітей шкільного віку, хворих з нейтрофільним фенотипом БА (I клінічна група) та 48 їх однолітків з еозинофільним фенотипом захворювання (II клінічна група). Доведено, що генотип T1+M1del частіше реєстрували у хворих з нейтрофільним фенотипом захворювання, а генотип T1delM1del однаково часто - у пацієнтів з різним типом запалення дихальних шляхів. У хворих з нейтрофільним фенотипом БА, у яких має місце делеційний поліморфізм генів GSTТ1 та GSTМ1, спостерігалась тенденція до зниження показника лабільності бронхів за рахунок зменшення бронходилатації, а чутливість бронхів до гістаміну була вищою, ніж у дітей без поліморфізму вказаних генів системи біотрансформації ксенобіотиків. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |