 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Грималюк А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
| 1. |
Грималюк А. В. Структурна трансформація сучасної високорозвиненої економіки [Електронний ресурс] / А. В. Грималюк, Т.Р. Майорова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2014. - № 3. - С. 71-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2014_3_9
| | 2. |
Грималюк А. В. Теоретичні основи дворівневої інвестиційної системи [Електронний ресурс] / А. В. Грималюк, Т. Р. Майорова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2015. - № 1. - С. 31-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2015_1_5
| | 3. |
Грималюк А. В. Невизначеність та економічний розвиток [Електронний ресурс] / А. В. Грималюк // Економіка України. - 2016. - № 9. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2016_9_3 Невизначеність сьогодні стає найважливішим фактором, який гальмує інвестиції та економічний розвиток України. Тим часом неокласична школа наполегливо продовжує підміняти невимірну невизначеність вимірним ризиком, попри те, що це різко відриває її від реального життя. При цьому, залишаючись "мейнстримом" сучасної економічної думки, неокласична школа, як і раніше, встановлює загальну спрямованість практичних заходів у сфері економічної політики. Звідси випливає, що повніше врахування фактора невизначеності, спроможний подолати цей відрив від життя, може стати теоретичною основою розробки зовсім інших практичних рекомендацій для економічної політики, яка проводиться на національному і регіональному рівнях. Тому головними завданнями є постановка проблеми повнішого врахування в економічній теорії фактора невизначеності та обгрунтування з цих позицій альтернативного підходу до управління процесом економічного розвитку шляхом перерозподілу невизначеності між різними рівнями інвестиційної системи. Такий перерозподіл передбачає інвестиційну систему нового типу, в центрі якої перебуває інститут розвитку, який виконує роль центрального інвестиційного банку. Він купує акції нових підприємств, фінансуючи таким чином їх створення, а потім, коли вони почнуть працювати, продає підприємства у приватні руки. У подальшому ці підприємства можуть функціонувати на приватній основі та конкурувати на ринку з іншими підприємствами. Тим самим центральний інвестиційний банк бере на себе левову частку невизначеності та звільняє від неї приватних інвесторів. У результаті відбувається перерозподіл невизначеності з одного рівня системи на інший. Головний висновок полягає в необхідності доповнення пануючої у сучасній економічній теорії рівноважної парадигми нерівноважним підходом до аналізу економіки, який дозволяє повніше враховувати фактор невизначеності не тільки в теорії, але й на практиці.
| | 4. |
Грималюк А. В. Неопределенность и экономическое развитие [Електронний ресурс] / А. В. Грималюк // Экономика Украины. - 2016. - № 9. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekukrr_2016_9_3
| | 5. |
Грималюк А. М. До проблеми актуальності позитивно конотативного аспекту семантики німецьких фразеологізмів у пресі ХХІ століття [Електронний ресурс] / А. М. Грималюк // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2015. - Вип. 52. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2015_52_29
| | 6. |
Квач Я. Еволюція міжнародної торгівлі [Електронний ресурс] / Я. Квач, А. Грималюк // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2017. - № 4. - С. 47–56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2017_4_6 Розглянуто закономірний характер періодично повторюваного переходу до нового історичного циклу, що характеризується послідовним чергуванням періодів державного регулювання та дерегулювання міжнародної торгівлі. Здійснено аналіз перспективи наближення в майбутньому третього історичного циклу.
| | 7. |
Грималюк А. В. Інвестиційна модель розвитку національної економіки в умовах невизначеності [Електронний ресурс] / А. В. Грималюк, І. Я. Квач, О. В. Бойко // Економічні інновації. - 2017. - Вип. 63. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2017_63_13
| | 8. |
Квач Я. П. Глобальний процес накопичення капіталу та перспективи регіонального розвитку Українського Причорномор’я [Електронний ресурс] / Я. П. Квач, В. В. Коваль, А. В. Грималюк // Економічні інновації. - 2017. - Вип. 64. - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2017_64_23
| | 9. |
Грималюк А. В. Методологічні засади теоретичного аналізу китайської моделі економічного розвитку [Електронний ресурс] / А. В. Грималюк, Т. Я. Продан, О. Л. Гура // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2017. - № 2-3. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2017_2-3_3 Запропоновано теоретичний підхід до аналізу процесу творчої трансформації людської діяльності, заснований на поєднанні категорії альтернативних можливостей індивідуального вибору з аналізом історичних тенденцій зміни змісту людської діяльності. Завдяки такому синтезу методологічні основи теоретичного аналізу творчої діяльності набувають двоїстий характер. З одного боку, такий аналіз виходить з альтернативних можливостей індивідуального вибору, що відповідає методології сучасної неокласичної теорії. Дана методологічна основа аналізу творчої діяльності надає можливість налагодити методологічну зв'язок неокласичної мікроекономіки з політичною економією, що сприяє інтеграції економічної теорії як єдиної наукової дисципліни. Іншою методологічною основою аналізу творчої діяльності виступає властивий політичній економії історичний підхід до дослідження. Такий підхід надає можливість розглядати "креативний клас" у широкому історичному контексті процесу перетворення змісту людської діяльності в напрямку розвитку в ньому елементів творчості, що починається у високорозвинених країнах. У перспективі такий динамічний підхід до аналізу творчої діяльності здатний закласти методологічні основи подальшого дослідження історичного процесу творчої трансформації людської діяльності, створені на шляху інтеграції досягнень політичної економії та неокласичної мікроекономіки.
| | 10. |
Квач Я. Економічні перспективи світової інвестиційної системи [Електронний ресурс] / Я. Квач, В. Коваль, А. Грималюк // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2018. - № 1. - С. 49–60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazt_2018_1_6 Розглянуто перспективи технологічної модернізації вітчизняної економіки в контексті проблеми глобального дисбалансу заощаджень та інвестицій. Запропоновано модель глобальної інвестиційної системи та економічний механізм її використання для вирішення цих проблем.
| | 11. |
Звєряков М. І. Одеська школа та сучасність [Електронний ресурс] / М. І. Звєряков, А. В. Грималюк // Економічна теорія. - 2018. - № 2. - С. 5-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2018_2_3 Наукові традиції Одеської школи економічної думки, яка була створена професором А. К. Покританом, можуть зіграти чималу роль у подальшому розвитку логіко-історичного підходу до аналізу економічного розвитку. Однією з найважливіших методологічних основ Одеської школи є послідовне розмежування формальної і реальної сторін трансформаційних процесів. Головна мета статті полягає в тому, щоб у найзагальнішому вигляді намітити ті можливості, які методологія Одеської школи відкриває для аналізу трансформаційних процесів, що розгортаються сьогодні у світовій економіці і передусім у найбільш розвинених країнах. Важливіший результат дослідження полягає у висновку про те, що на сьогодні розгортається процес руху високорозвиненої економіки не просто до чергового технологічного укладу, а до нового технологічного способу виробництва, і ця тенденція здатна пояснити багато в сучасному світі, в тому числі ту турбулентність, яку спостережено сьогодні в західному суспільстві. Сучасне розвинуте суспільство виступає ще тільки як номінально постіндустріальне, і його ще тільки чекає в майбутньому процес реальної постіндустріальної трансформації. Останній може виявитися для нього дуже болючим, тому що він пов'язаний з масовим виштовхуванням людей зі сфери матеріального виробництва і управління. Таким чином, головний результат полягає в тому, що суперечності між формальною і реальною трансформацією, яка в кінці ХХ століття багато в чому визначила історичну долю радянського суспільства, в ХХІ ст. починає загострюватися тепер уже в західному суспільстві, вступає в процес реальної постіндустріальної трансформації.
| | 12. |
Звєряков М. І. Пам’яті вченого. Ігор Андрійович Болдирєв [Електронний ресурс] / М. І. Звєряков, А. В. Грималюк // Економічна теорія. - 2019. - № 1. - С. 116-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2019_1_9
| | 13. |
Звєряков М. І. Економічна теорія, державна політика і публічне управління [Електронний ресурс] / М. І. Звєряков, А. В. Грималюк // Економіка України. - 2019. - № 11-12. - С. 3-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2019_11-12_3
| | 14. |
Сергієнко Л. Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в контексті постмодерну [Електронний ресурс] / Л. Сергієнко, А. Грималюк // Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. - 2017. - № 4. - С. 117-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2017_4_11 Показано, що концепція знакової цінності Ж. Бодрійяра може стати однією з найважливіших методологічних основ аналізу туристичного та готельно-ресторанного бізнесу в епоху постмодерна. Цей методологічний висновок може придбати і практичне значення для розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнесу в Україні і, зокрема, на її чорноморському узбережжі. Практичний висновок полягає в тому, що інвестиції в розвиток туристичного та, особливо, готельно-ресторанного бізнесу на чорноморському узбережжі України, що орієнтуються на світовий ринок послуг, повинні повною мірою враховувати вимоги, пов'язані з особливостями постмодерну. Цей висновок пов'язаний, насамперед, з тим, що традиційний стиль, відповідний як масовому сприйняттю вітчизняних відпочивальників і туристів, так і вітчизняному бізнес-класу, може виявитися застарілим і старомодним з точки зору європейських гостей. Він може багато в чому не збігатися зі стилем міжнародного та, насамперед, західноєвропейського бізнес-класу, для якого краща демонстрація "природної" відкритості багато в чому визначає знакову цінність послуг в епоху постмодерну. Таким чином, питання соціально- культурного розрізнення виходять на передній план у розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнесу в міру розширення кола очікуваних споживачів його послуг і виходу на міжнародний рівень. В якійсь мірі ця різниця смаків і стилів відображає не тільки соціально-культурні традиції, але і різні рівні історичного розвитку західного та пострадянського суспільства. Якщо західне суспільство давно минуло ступінь модернізації і увійшло в епоху постмодерну, то пострадянське суспільство знаходиться ще історично далеко від цього стану, в якому люди пожинають плоди попереднього економічного розвитку.
| | 15. |
Грималюк А. Методологічні засади теоретичного аналізу процесу трансформації людської діяльності в сучасній економіці [Електронний ресурс] / А. Грималюк, Т. Продан, Т. Майорова // Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. - 2016. - № 6. - С. 68-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2016_6_8 Запропоновано теоретичний підхід до аналізу процесу творчої трансформації людської діяльності, заснований на поєднанні категорії альтернативних можливостей індивідуального вибору з аналізом історичних тенденцій зміни змісту людської діяльності. Завдяки такому синтезу методологічні основи теоретичного аналізу творчої діяльності набувають двоїстий характер. З одного боку, такий аналіз виходить з альтернативних можливостей індивідуального вибору, що відповідає методології сучасної неокласичної теорії. Дана методологічна основа аналізу творчої діяльності надає можливість налагодити методологічну зв'язок неокласичної мікроекономіки з політичною економією, що сприяє інтеграції економічної теорії як єдиної наукової дисципліни. Іншою методологічною основою аналізу творчої діяльності виступає властивий політичній економії історичний підхід до дослідження. Такий підхід надає можливість розглядати "креативний клас" у широкому історичному контексті процесу перетворення змісту людської діяльності в напрямку розвитку в ньому елементів творчості, що починається у високорозвинених країнах. У перспективі такий динамічний підхід до аналізу творчої діяльності здатний закласти методологічні основи подальшого дослідження історичного процесу творчої трансформації людської діяльності, створені на шляху інтеграції досягнень політичної економії та неокласичної мікроекономіки.
| | 16. |
Грималюк А. М. Експліцитне та імпліцитне вираження конотації в цілісних ідіомах із кольоровими культурними символами (на матеріалі публіцистичних текстів німецькомовної преси) [Електронний ресурс] / А. М. Грималюк // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. - 2020. - Т. 31(70), № 4(2). - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2020_31(70)_4(2)__7
|
|
|