Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дінець А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Мішалов В. Г. Медулярний рак щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, А. В. Дінець // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_21 Здійснений аналіз літературних джерел свідчить про важливість використання секвенсингу протоонкогена RET з метою ранньої діагностики медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЗ), проведення оперативного лікування та покращання виживання. Тривають дослідження інших молекулярно-генетичних та епігенетичних аномалій у випадкуи МРЩЗ, зокрема, мікро-РНК, що надасть змогу визначити інші механізми розвитку карциноми та ідентифікувати нові мішені для хіміотерапевтичних агентів. Кальцитонін - високочутливий та специфічний біомаркер МРЩЗ. Хірургічне видалення пухлини - основний та найефективніший метод лікування за умови локалізованого в ЩЗ або місцево розповсюдженого МРЩЗ. Хіміотерапію проводять блокаторами тирозинкінази у разі віддалених метастаз або неоперабельного МРЩЗ. | ||
| 2. | 
Дінець А. В. Діагностичні та прогностичні молекулярні маркери медулярного та високодиференційованого раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / А. В. Дінець, В. Г. Мішалов, С. М. Черенько, В. В. Храпач, В. В. Сулік, О. І. Захарцева // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_13 Аналіз джерел літератури свідчить про важливе значення молекулярних і генетичних аномалій для діагностики та прогнозування високодиференційованого та медулярного раку щитоподібної залози (РЩЗ). Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених доводять, що порушення в генах RET, BRAF, RAS та PPAR-gamma та визначення індексу проліферації MIB-1 можуть бути використані як потенційні діагностичні або прогностичні маркери високодиференційованого та медулярного РЩЗ. Впровадження цих маркерів у клінічну практику може значно покращити лікування пацієнтів з різними типами РЩЗ. | ||
| 3. |
Цема Є. В. Чинники ураження та причини ампутацій кінцівок у постраждалих під час воєнного конфлікту на сході україни [Електронний ресурс] / Є. В. Цема, І. П. Хоменко, А. А. Беспаленко, А. В. Дінець, Є. С. Заводовський, Б. М. Коваль, В. Г. Мішалов, О. А. Бур’янов // Хірургія України. - 2017. - № 2. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_2_3 Мета роботи - вивчити основні чинники ураження та причини виконання ампутацій кінцівок у поранених під час воєнного конфлікту на сході України. Проаналізовано 191 випадок виконання ампутацій кінцівок у 159 постраждалих (158 (99,4 %) чоловіків та 1 (0,6 %) жінка) під час бойових дій на сході України в період з 01.06.2014 до 30.06.2016 р. Середній вік пацієнтів на момент поранення становив (33,04 +- 1,15) року (від 18,9 до 60,3 року), середній термін військової служби постраждалого на момент отримання поранення - (1,97 +- 0,41) року (від 11 днів до 25,2 року). У 130 (81,8 %) поранених виконано ампутацію сегмента однієї кінцівки, у 27 (17,0 %) - двох кінцівок, у 2 (1,2 %) - трьох та чотирьох. Загалом на верхній кінцівці проведено 18 (29,0 %) ампутацій плечового сегмента, 25 (40,3 %) - сегмента передпліччя та 19 (30,6 %) - кистьового сегмента. На нижній кінцівці проведено 55 (42,6 %) ампутацій стегнового сегмента, 53 (41,1 %) - гомілкового сегмента та 21 (16,3 %) - сегмента стопи. У 140 (73,3 %) випадках причиною ампутації кінцівки було мінно-вибухове поранення, яке спричинило травматичний відрив кінцівки (66,4 %), масивні зони первинного некрозу тканин кінцівки (14,3 %), пошкодження магістральної судини з розвитком незворотної ішемії кінцівки (11,4 %), травматичне розтрощення кінцівки (3,6 %). У 16 (8,4 %) спостереженнях основною причиною втрати кінцівки були множинні осколкові поранення, які призвели до ушкодження магістральної судини або масивних ділянок травматичного ушкодження м'яких тканин. У 15 (7,9 %) випадках ампутацію кінцівки проведено з приводу її холодової травми (відмороження), в 11 (5,8 %) - з приводу кульового вогнепального поранення; у 4 (2,1 %) - з приводу вибухового заброньованого ушкодження; у 3 (1,6 %) - з приводу наїзду потяга з травматичним відчленуванням кінцівки, у 2 (1,0 %) - з приводу травмування кінцівки під час обвалу бетонних конструкцій. Висновки: за умов гібридної війни на сході України основним видом ушкодження, який призводив до втрати сегмента кінцівки, були мінно-вибухові (74,8 %), осколкові (9,4 %), кульові вогнепальні (6,9 %) поранення та холодова травма (4,4 %). Зазначені фізичні чинники призводили до змін, які були показаннями до виконання ампутації кінцівки: травматичне відчленування кінцівки (51,8 %), незворотна ішемія м'яких тканин (18,8 %), масивні ділянки первинного (14,7 %) і вторинного (1,6 %) некрозу, травматичне розтрощення (2,6 %) та відмороження (6,8 %) кінцівки. | ||
| 4. | 
Дінець А. В. Клініко-морфологічні особливості папілярної мікрокарциноми щитоподібної залози на фоні хвороби Грейвса [Електронний ресурс] / А. В. Дінець, П. Д. Фомін, М. В. Гульчій, О. Б. Олійник, С. М. Цимбалюк, М. В. Белан // Український медичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 136-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_3_32 Проаналізовано клініко-морфологічні особливості та оцінено інвазивні характеристики папілярної мікрокарциноми щитоподібної залози (ПМЩЗ) на фоні хвороби Грейвса (ХГ). Ідентифіковано 909 випадків ПМЩЗ, діагностованих протягом 2001 - 2011 рр. у Київському міському клінічному ендокринологічному центрі, з них 38 - на фоні ХГ (ПМЩЗ/ХГ) та 181 - без супутньої патології (ПМЩЗ/бХГ) (середній вік хворих - 48 та 44 роки відповідно). Середній розмір карциноми у пацієнтів із ПМЩЗ/ХГ був 0,6 см, з ПМЩЗ/бХГ - 0,8 см, р << 0,01. Інвазія карциноми в капсулу частіше спостерігалась у ПМЩЗ/бХГ, ніж у ПМЩЗ/ХГ (66 та 34 % відповідно), лімфатичні судини (45 та 21 % відповідно) та у прекапсулярну клітковину Щ3 (15 та 2 % відповідно). Частота локорегіонарного метастазування (ЛМ) була вищою в ПМЩЗ/бХГ, ніж у ПМЩЗ/ХГ (22 та 5 % відповідно, р << 0,05). Однофакторний аналіз показав: ПМЩЗ/бХГ має високе співвідношення шансів (СШ), а отже, є предиктором ЛМ (СШ 5,1), інвазії в капсулу (СШ 3,8), лімфатичні судини ЩЗ (СШ 3,1), р << 0,05. Багатофакторна логістична регресія виявила, що ПМЩЗ/бХГ залишається предиктором інвазії в капсулу ЩЗ (СШ 2,9), р = 0,015. Аналіз інших параметрів не виявив достовірної різниці між досліджуваними групами. Висновки: наведені дані свідчать, що ПМЩЗ/ХГ має менш агресивну біологічну поведінку. ХГ як фонове захворювання за ПМЩЗ можна вважати сприятливою прогностичною ознакою. | ||
| 5. | 
Бур’янов О. А. Травматологічна допомога в зоні АТО військовослужбовцям з пораненнями кінцівок: досвід застосування провідникової анестезії [Електронний ресурс] / О. А. Бур’янов, А. Ю. Кіх, А. А. Беспаленко, Я. В. Андронов, А. В. Дінець // Літопис травматології та ортопедії. - 2018. - № 1-2. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2018_1-2_11 | ||
| 6. | 
Беспаленко А. А. Реампутації кінцівок у військовослужбовців, поранених в зоні проведення антитерористичної операції на сході україни [Електронний ресурс] / А. А. Беспаленко, А. А. Бур’янов, Є. В. Цема, А.В. Дінець // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2018. - № 1. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2018_1_3 | ||
| 7. |
Дінець А. В. Результати бриджинг-терапії у хворих на гострий калькульозний холецистит та супутню ішемічну хворобу серця [Електронний ресурс] / А. В. Дінець, С. О. Кондратенко, Л. Ю. Маркулан, В. М. Голінко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2018. - № 1. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2018_1_6 | ||
| 8. |
Бур’янов А. А. Ампутації кінцівок у військовослужбовців внаслідок артилерійських ударів в зоні проведення антитерористичної операції на сході україни [Електронний ресурс] / А. А. Бур’янов, А. А. Беспаленко, Є. В. Цема, А. В. Дінець // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2017. - № 3. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2017_3_5 | ||
| 9. |
Бур’янов А. А. Аналіз поєднаних переломів кісток у військовослужбовців з ампутацією кінцівок в зоні проведення антитерористичної операції на сході україни [Електронний ресурс] / А. А. Бур’янов, А. А. Беспаленко, Є. В. Цема, А. В. Дінець // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2017. - № 4. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2017_4_6 | ||
| 10. | 
Горобейко М. Б. Покращення інтраопераційної верифікації навколощитоподібних залоз через визначення їх автофлуоресценції в інфрачервоному спектрі [Електронний ресурс] / М. Б. Горобейко, А. В. Дінець, В. Г. Хоперія, К. М. Абдалла // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 465-471. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2021_17_6_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |