Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (37) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Коломійченко Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 45 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Давидова Ю. В. Преконцептуальне консультування жінок із захворюваннями щитовидної залози у постчорнобильський період [Електронний ресурс] / Ю. В. Давидова, Т. В. Коломійченко // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_1_18 | |||
| 2. | 
Авраменко Т. В. Профілактика перинатальних втрат у вагітних, хворих на цукровий діабет, з антифосфоліпідним синдромом [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, Т. В. Коломійченко, І. В. Коханов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_2_18 | |||
| 3. |
Знаменська Т. К. Патогенез розвитку ускладнень у новонароджених від матерів з torch-інфекцією [Електронний ресурс] / Т. К. Знаменська, О. І. Жданович, Т. В. Коломійченко, Н. В. Коничева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2012. - Т. 2, № 1. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2012_2_1_6 | |||
| 4. | 
Жданович О. І. Основні проблеми сучасної неонатальної фармакотерапії [Електронний ресурс] / О. І. Жданович, Т. В. Коломійченко // Современная педиатрия. - 2013. - № 6. - С. 110-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_6_22 Розглянуто актуальні проблеми сучасної неонатальної фармакотерапії. Вказано на необхідність покращання інформаційного забезпечення лікарів щодо використання лікарських засобів у педіатрії, для чого потрібно створити національний формуляр лікарських засобів для дітей. Показано труднощі проведення клінічних досліджень нових лікарський засобів у дітей, особливо новонароджених. Виділено основні напрямки розв'язання проблем сучасної неонатологічної фармакотерапії. | |||
| 5. | 
Жданович О. І. Клінічний досвід застосування ін’єкційних розчинів імуноглобулінів у лікуванні новонароджених з внутрішньоутробним інфікуванням [Електронний ресурс] / О. І. Жданович, Т. В. Коломійченко, І. В. Коханов // Фармацевтичний журнал. - 2013. - № 2. - С. 88-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2013_2_16 | |||
| 6. | 
Камінський В. В. Особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода й новонародженого в жінки після програми ДРТ при функціональних порушеннях печінки [Електронний ресурс] / В. В. Камінський, О. І. Жданович, О. Г. Бойчук, Т. В. Коломійченко // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_9 Мета роботи - з'ясувати роль порушень гепатобіліарної системи у виникненні акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із вагітністю після застосування ДРТ. Проаналізовано 614 амбулаторних карт жінок, які звернулися з приводу лікування безпліддя і їм було застосовано програму ДРТ (запліднення in vitro). Із 614 розпочатих циклів вагітність наступила у 147 (23,9 %) жінок (основна група). 50 вагітних жінок без непліддя в анамнезі склали контрольну групу. Для з'ясування ролі патології гепатобіліарної системи в розвитку порушень перебігу вагітності ми розділили 147 жінок, у яких вагітність настала після застосування ДРТ (основна група), на 2 підгрупи: 1-а - 18 вагітних із функціональними порушеннями гепатобіліарної системи, 2-а - 129 вагітних після ДРТ без ознак функціональних порушень гепатобіліарної системи. До функціональних порушень ми віднесли наявність УЗД-ознак порушень печінки та біохімічних маркерів (трансамінази, лужна фосфатаза, білірубін). Встановлено, що вагітність після ДРТ у жінок із функціональними розладами печінки має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода. У пологах частіше була кровотеча, у післяпологовому періоді - гнійно-септичні ускладнення та пізня кровотеча. Майже 40 % дітей народились у стані асфіксії, причому у 11,1 % спостерігався тяжкий її ступінь, третина цих дітей була недоношеними й 40,0 % мали ознаки гіпотрофії, а в 66,7 % був порушеним перебіг ранньої неонатальної адаптації. Вищою була й перинатальна смертність. Висновки: наявність функціональних розладів печінки в жінок з непліддям відіграє певну роль у виношуванні вагітності після ДРТ, виникненні її ускладнень, негативних наслідках для жінки та новонародженої джитини, конкретні механізми чого потребують детального дослідження для розробки патогенетично обгрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів. | |||
| 7. | 
Жданович А. І. Профілактика пошкоджень ЦНС при врождженій пневмоніїЇ у новонароджених [Електронний ресурс] / А. І. Жданович, Т. В. Коломійченко, Р. І. Жданович // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2015. - Вип. 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2015_1_5 | |||
| 8. |
Савченко С. Є. Прогнозування аномалій пологової діяльності з урахуванням характеру прелімінарного періоду [Електронний ресурс] / С. Є. Савченко, Т. В. Коломійченко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2015. - Вип. 1. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2015_1_8 | |||
| 9. |
Жданович О. І. Особливості стану плода і новонародженого в жінок високого ризику розвитку прееклампсії [Електронний ресурс] / О. І. Жданович, Т. В. Коломійченко, Ю. О. Яроцька // Современная педиатрия. - 2015. - № 7. - С. 123-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_7_27 Мета роботи - оцінити особливості стану плода і новонародженого в жінок високого ризику розвитку прееклампсії. Комплексно обстежено 160 вагітних жінок: 80 жінок із високим ризиком прееклампсії (ВРП) (основна група) і 80 жінок без високого ризику прееклампсії (група порівняння). Для аналізу одержаних даних застосовано методи параметричної та непараметричної статистики, прийняті в медицині. Проведеними дослідженнями встановлено, що в жінок ВРП дана вагітність частіше проходила з ускладненнями: у 2 рази частіше відмічалась загроза переривання вагітності (31,3 %), ранній гестоз спостерігався у 26,3 % жінок, плацентарна недостатність - у 36,3 %, дистрес плода - у 33,8 %, затримка росту плода - у 18,8 %. Серед жінок із прееклампсією 44,8 % були розроджені шляхом кесаревого розтину. У 17,5 % жінок пологи були передчасними. Перинатальна смертність становила 37,1 %о. Серед дітей 89,7 % народились у стані асфіксії різного ступеня тяжкості, при цьому кожна четверта (24,1 %) дитина - в асфіксії тяжкого ступеня. Недоношеними було 22,4 % дітей, 31,0 % мали ознаки гіпотрофії. Більш ніж у половини (53,4 %) дітей відмічено дизадаптаційні синдроми. Зроблено висновки, що висока частота перинатальних ускладнень у жінок групи ВРП свідчить про актуальність пошуку вдосконалення методів профілактики цього небезпечного ускладнення вагітності та його перинатальних наслідків. | |||
| 10. | 
Суханова А. А. Можливості корекції місцевого імунітету у жінок з рецидивуючим вульвовагінальним кандидозом [Електронний ресурс] / А. А. Суханова, С. Є. Савченко, Т. В. Коломійченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 2. - С. 124-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_2_31 Розглянуто сучасні підходи до терапії рецидивуючого вульвовагінального кандидозу (ВВК), зокрема наголошено на доцільності застосування препаратів, що сприяють відновленню місцевого імунітету піхви. Проведеними дослідженнями встановлено підвищення ефективності лікування хронічного ВВК при додатковому застосуванні до протикандидозної терапії комплексу екобиол, про що свідчить зменшення у 2,7 разу частоти рецидивів захворювання та у 3 рази - безсимптомного кацдидоносійства. Побічних явиш або випадків непереносимості під час дослідження не відзначено. Зроблено висновок, що екобиол можна рекомендувати для використання у комплексній протирецидивній терапії у випадку хронічного ВВК.Розглянуто сучасні підходи до терапії рецидивуючого вульвовагінального кандидозу (ВВК), зокрема наголошено на доцільності застосування препаратів, що сприяють відновленню місцевого імунітету піхви. Проведеними дослідженнями встановлено підвищення ефективності лікування хронічного ВВК у разі додаткового застосування до протикандидозної терапії комплексу екобиол, про що свідчить зменшення у 2,7 разу частоти рецидивів захворювання та у 3 рази - безсимптомного кандидоносійства. Побічних явищ або випадків непереносимості під час дослідження не відзначено. Зроблено висновок, що екобиол можна рекомендувати для використання у комплексній протирецидивній терапії за хронічного ВВК. | |||
| 11. | 
Жданович А. І. Процеси ангіогенезу і апоптозу у вагітних з високим ризиком прееклампсії та їх імунологічна обумовленість [Електронний ресурс] / А. І. Жданович, Т. В. Коломійченко, Ю. О. Яроцька // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2015. - № 2. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2015_2_5 | |||
| 12. |
Камінський В. В. Роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику [Електронний ресурс] / В. В. Камінський, Т. В. Коломійченко, О. Г. Бойчук, Ю. О. Яроцька, С. М. Корнієнко // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_7 Мета роботи - встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатапьних ускладнень у вагітних високого ризику. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із гепатобіліарними порушеннями (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій без таких порушень (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14 - 16 тижнів. Вміст L-аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L-нафтола з гіпобромідним реактивом. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECU А). Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності при печінкових порушеннях в основній групі виділено 2 підгрупи: 1-ша - 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2-га - 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із гепатобіліарними порушеннями, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались за умов ендотеліальної дисфункції (зниження рівня L-аргініну до 39,8 +- 2,0 проти 45,8 +- 1,6 ммоль/л у жінок без суттєвих порушень гестаційного процесу, <$E р~<<~0,05>), негативної дії гомоцистеїну (підвищення до 7,4 +- 0,44 проти 6,4 +- 0,36 мкмоль/л, <$E р~<<~0,05>), порушень процесів ангіогенезу (зниження рівня PIGF крові 70,5 +- 11,9 проти 103,7 +- 9,8 пг/мл, <$E р~<<~0,05>). Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатапьних порушень при індукованій вагітності в жінок із гепатобіліарними порушеннями. Висновки: за умов гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатапьних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обгрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень. | |||
| 13. |
Жданович О. І. Поліморфізми генів біотрансформації ксенобіотиків і гена множинної лікарської стійкості у жінок з безпліддям та захворюваннями печінки [Електронний ресурс] / О. І. Жданович, Т. В. Коломійченко, О. Г. Бойчук // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 192-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_42 Мета дослідження - дослідити поліморфні варіанти генів біотрансформації ксенобіотиків і гена множинної лікарської стійкості (МЛС) у жінок з безпліддям і порушеннями гепатобіліарної системи (ГБС). Досліджено 18 жінок із безпліддям: 8 жінок з функціональними порушеннями ГБС, 10 жінок без таких порушень. Проведено молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів гена МЛС MDR1 (C3435T), генів ізоферментів цитохрому P450 Cyp2C19*2 (G681A), Cyp2D6*4 (G1846A) і генів сімейства глутатіон-S-трансфераз (GSTT1, GSTM1, GSTP1). Установлено підвищення частоти несприятливих варіантів поліморфізмів генів біотрансформації ксенобіотиків (I фази - ізоферментів цитохрому P450 Cyp2C19*2 і Cyp2D6*4, II фази - сімейства глутатіон-S-трансфераз GSTT1, GSTM1, GSTP1) і гена МЛС MDR1 у жінок з безпліддям і функціональними порушеннями ГБС, що свідчить про потенціальну можливість порушення біодоступ ності, токсичності лікарських препаратів або неефективності їх рекомендованих дозувань, виникнення ускладнень терапії, ослаблення захисту клітин від пошкоджувальної дії метаболітів і вільних радикалів, автотоксичності, що у сукупності призводить до розвитку різноманітних патологічних станів, зокрема під час вагітності, впливає на ускладнення проведення програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), їх ефективність та акушерські і перинатальні наслідки. Оцінка генотипу жінки надасть можливість виявити потенційні ризики застосування програм ДРТ, своєчасно провести необхідну підготовку, профілактику та корекцію відповідних порушень. | |||
| 14. |
Суханова А. А. Можливості корекції місцевого імунітету у жінок з рецидивуючим вульвовагінальним кандидозом [Електронний ресурс] / А. А. Суханова, С. Є. Савченко, Т. В. Коломійченко // Здоровье женщины. - 2016. - № 5. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_5_25 Розглянуто сучасні підходи до терапії рецидивуючого вульвовагінального кандидозу (ВВК), зокрема наголошено на доцільності застосування препаратів, що сприяють відновленню місцевого імунітету піхви. Проведеними дослідженнями встановлено підвищення ефективності лікування хронічного ВВК при додатковому застосуванні до протикандидозної терапії комплексу екобиол, про що свідчить зменшення у 2,7 разу частоти рецидивів захворювання та у 3 рази - безсимптомного кацдидоносійства. Побічних явиш або випадків непереносимості під час дослідження не відзначено. Зроблено висновок, що екобиол можна рекомендувати для використання у комплексній протирецидивній терапії у випадку хронічного ВВК.Розглянуто сучасні підходи до терапії рецидивуючого вульвовагінального кандидозу (ВВК), зокрема наголошено на доцільності застосування препаратів, що сприяють відновленню місцевого імунітету піхви. Проведеними дослідженнями встановлено підвищення ефективності лікування хронічного ВВК у разі додаткового застосування до протикандидозної терапії комплексу екобиол, про що свідчить зменшення у 2,7 разу частоти рецидивів захворювання та у 3 рази - безсимптомного кандидоносійства. Побічних явищ або випадків непереносимості під час дослідження не відзначено. Зроблено висновок, що екобиол можна рекомендувати для використання у комплексній протирецидивній терапії за хронічного ВВК. | |||
| 15. |
Камінський В. В. Клініко-діагностичні особливості герпесвірусних інфекцій у ВІЛ-інфікованих вагітних [Електронний ресурс] / В. В. Камінський, В. В. Суменко, Т. М. Аношина, Т. В. Коломійченко // Здоровье женщины. - 2016. - № 7. - С. 159-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_7_36 Мета дослідження - встановлення клініко-діагностичних особливостей герпесвірусної інфекції у ВІЛ-інфікованих вагітних. Досліджено специфічні IgM, IgG і звідність IgG. Установлено активність вірусу простого герпесу 2-го типу (ВПГ-2) у 24 жінок із 50 інфікованих (у 8 - первинне інфікування, у 16 - реактивація процесу). У 18 жінок спостерігалась типова клінічна картина генітального герпесу (ГГ) (у 6 - за первинного інфікування і у 12 - за реактивації). У 10 жінок відзначено перший клінічний епізод. Діагноз ВПГ-2 встановлено на підставі виявлених змін статевих органів, застосовуючи кольпоскопічні та цитологічні методи. У ВІЛ-інфікованих вагітних спостерігалися тяжкі прояви клінічного перебігу ГГ, що супроводжувалось характерною кольпо- та вульвоскопічною картиною (запальний фон, герпетичні пухирці, виразки, ерозія, гіперемія, виражений набряк, серозно-гнійні виділення, багато судин, виражена реакція на ацетатну кислоту, грубий епітеліальний рельєф з мікропапілярними голчатоподібними виростами сполучної тканини). Засвідчено доцільність експрес-діагностики (проба Тцанка, тест Шиллера). Виявлено специфічні для ВПГ цитологічні прояви: ядра епітеліоцитів збільшені, мають вигляд "годинникового скла", багатоядерні клітини, мутний неструктурований хроматин. У 40,0 % пацієнток виявляли тільця Коудрі. У 40,0 % ВІЛ-інфікованих пацієнток виявлено схильність до рецидивування ВПГ. Зроблено висновок, що у ВІЛ-інфікованих вагітних необхідно проводити ранню діагностику (за допомогою експрес-тестів) та адекватне своєчасне лікування ВПГ-інфекції з метою попередження перинатальних та акушерських ускладнень, внутрішньоутробного інфікування. | |||
| 16. | 
Коломійченко Т. В. Фактори ризику акушерських і перинатальних ускладнень при асоціації ВІЛ та герпес-вірусної інфекції [Електронний ресурс] / Т. В. Коломійченко, Т. М. Аношина // Медицина сьогодні і завтра. - 2015. - № 4. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2015_4_17 | |||
| 17. |
Жданович О. І. Стан новонародженого після профілактики перинатальних ускладнень при асоціації ВІЛ: та герпесвірусної інфекції у матері [Електронний ресурс] / О. І. Жданович, Т. М. Аношина, Т. В. Коломійченко // Современная педиатрия. - 2016. - № 8. - С. 30-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_8_7 Мета роботи - оцінити ефективність комплексу профілактики перинатальних ускладнень за асоціації ВІЛ- та герпесвірусної інфекції (ГВІ). Відібрано 60 ВІЛ-інфікованих вагітних із ГВІ, яких було розподілено на дві групи: основна - 30 вагітних, яким застосовано комплекс профілактики (специфічні імуноглобуліни, інтерферон альфа-<$E 2 beta>, флавоноїди, пробіотики, аргінін глутамат); група порівняння - 30 вагітних із веденням вагітності за протоколами МОЗ України. Після рекомендованої терапії суттєво покращується стан дітей при народженні: у задовільному стані (без асфіксії) народилися 60,0 проти 37,9 % дітей групи порівняння. Відносно кращим є і перебіг періоду ранньої неонатальної адаптації: у 1,5 - 2 рази є нижчою частота жовтяниці, геморагічного та гастроінтестинального синдромів. Достовірно знижується частота таких небезпечних для життя та подальшого розвитку дитини синдромів, як неврологічний (до 23,3 проти 44,8 %) і СДР (до 16,7 проти 37,9 %). Зробоено висновки, що безпечність і висока ефективність запропонованого комплексу профілактики перинатальних ускладнень для ВІЛ-інфікованих вагітних із ГВІ надає можливість рекомендувати його для впровадження у жіночих консультаціях і родопомічних закладах. | |||
| 18. | 
Камінський В. А. Соціальні та медичні аспекти проблеми асоціації ВІЛ та герпесвірусної інфекції у вагітних [Електронний ресурс] / В. А. Камінський, Т. М. Аношина, Т. В. Коломійченко // Семейная медицина. - 2016. - № 6. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_6_7 Мета дослідження - оцінити соціальні та медичні аспекти проблеми асоціації ВІЛ та герпесвірусної інфекції (ГВІ) у вагітних. Проведений клініко-статистичний аналіз 1177 індивідуальних карт вагітних з ВІЛ за 5 років. Контрольну групу склали 200 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Аналіз індивідуальних карт вагітних з ВІЛ виявив недостатній рівень обстежень на TORCH-інфекцію (74,7 %). Частота ГВІ серед ВІЛ-інфікованих склала 42,3 %. Найчастіше лабораторно виявлено ВПГ 1/2 - 41,9 %, ЦМВ - 22,4 % та змішана інфекція (одночасно ВПГ 1/2 та ЦМВ) - 28,1 %, інші типи ГВІ зустрічались досить рідко. У 8,5 % вагітних виявлено первинне інфікування герпесвірусами, у 27,2 % - реактивація інфекції. ВІЛ-інфекція досить часто асоціювалась з іншими інфекціями: гепатит, грибкові інфекції, токсоплазмоз, папіломавірусні інфекції, респіраторні інфекції, інфекції сечостатевої системи. Заключення: встановлено високу частоту коінфекції ВІЛ та герпесвірусів, приєднання інших інфекцій та супутньої патології у таких жінок, їх низьку соціальну адаптацію та схильність до лікування, негативний вплив герпесвірусної інфекції на перебіг ВІЛ-інфекції, стан жінки, перебіг вагітності, стан плода і новонародженого, що потребує індивідуального підходу до ведення таких жінок з урахуванням встановлених медико-соціальних аспектів проблеми. | |||
| 19. |
Авраменко Т. В. Застосування Тівортіну у комплексному лікуванні вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, Т. В. Коломійченко, Саар М. Янюта // Здоровье женщины. - 2012. - № 4. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_4_17 У ході дослідження доведено безпечність і високу ефективність застосування донатора оксиду азоту Тівортіну у лікуванні вагітних з артеріальною гіпертензією та ендотеліальною дисфункцією, про що свідчать нормалізація функції ендотелію, яка зберігалася протягом вагітності, кращі показники перебігу вагітності та пологів, стану плода і новонародженого. | |||
| 20. |
Авраменко Т. В. Функціональні дослідження стану ендотелію у вагітних з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, Н. І. Гончаренко, Т. В. Коломійченко, Саар М. Янюта // Здоровье женщины. - 2012. - № 5. - С. 97-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_5_23 Під час ультразвукового дослідження 104 вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією встановлено приріст діаметра плечової артерії за реактивної гіперемії менший за 10 %, підвищення індексу периферійного опору судин (на 10,4 і 26,7 % у разі захворювання I і II стадії відповідно), потовщення комплексу інтима-медіа сонної артерії. Такі зміни вказують на наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпертензією, яка призводить до розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |