Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (41) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Конотопчик С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 50 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Щеглов В. Досвід стентування брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / В. Щеглов, Д. Щеглов, С. Конотопчик, О. Свиридюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_8 | |||
| 2. |
Щеглов Д. Повідомлення про проведення ендоваскулярної реконструкції в гострий період ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, С. Конотопчик, А. Найда, О. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_11 | |||
| 3. |
Щеглов Д. Ендоваскулярне лікування аневризм великих та гіганських розмірів внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів [Електронний ресурс] / Д. Щеглов, О. Свиридюк, С. Конотопчик, А. Найда, О. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_12 | |||
| 4. | 
Щеглов В. І. Досвід ендоваскулярних втручань при стенотичних ураженнях магістральних артерій головного мозку [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_139 | |||
| 5. |
Щеглов В. И. Эндоваскулярное лечение блистерной артериальной аневризмы с применением "Balloon-in-stent" техники в острый период субарахноидального кровоизлияния [Електронний ресурс] / В. И. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Е. Свиридюк, А. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 4. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_4_8 Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.Отмечено, что блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм (БАА) в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся БАА с применением телескопической техники (развертывание двух или трех протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или двух поток-перенаправляющих стентов. Приведен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники. | |||
| 6. | 
Щеглов Д. В. Артеріовенозні мальформації головного мозку. Сучасні погляди на проблему [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, А. В. Барканов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, А. В. Найда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 264-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__43 Складність патології зумовлює використання різних методів чи їх комбінації для лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Мета роботи - сучасний погляд на проблему лікування АВМ головного мозку. Проаналізовано літературні дані з лікування АВМ з застосуванням різних методів (емболізації, радіохірургії, мікрохірургії). Вибір того чи іншого методу лікування або застосування їх комбінації має враховувати радикальність виключення, можливі ускладнення у зв'язку з втручаннями, первинні прояви захворювання, та у будь-якому випадку не повинні перевищувати ризик природного перебігу захворювання. Висновки: вибір тактики лікування пацієнтів з АВМ залишається актуальним. Останнім часом перевагу в лікуванні церебральних мальформацій віддають малоінвазивним методикам. | |||
| 7. |
Щеглов Д. В. Нейровізуалізація у діагностиці та динамічному спостереженні за церебральними артеріальними аневризмами [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, О. П. Гнелиця, В. М. Загородній, М. Ю. Мамонова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 1. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_1_10 Мета роботи - проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосування різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження. Проаналізовано ефективність використання різних методів нейровізуалізації для ініціальної діагностики та контрольного динамічного спостереження у 706 хворих з артеріальними аневризмами (АА) судин головного мозку, які перебували на лікування і за якими проведено тривале спостереження у Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України. Всім хворим проведено ендоваскулярну операцію з виключення АА з кровотоку. Тривалість післяопераційного спостереження - понад 5 років. Проведено 2500 церебральних ангіографій (ЦАГ), з них 1729 ініціальних та 774 повторних; 617 комп'ютерних/спіральних комп'ютерних томографій (КТ/СКТ), з них 377 ініціальних - 240 контрольних; 171 магнітно-резонансную томографію/магнітно-резонансную ангіографію (МРТ/МРА), з них 128 ініціальних і 43 контрольних. Описано показання для проведення КТ/СКТ (порушення мозкового кровообігу, необхідність одержання додаткових даних про АА, погіршення стану хворого під час лікування, клінічні ознаки ліквородинамічних порушень, спостереження за хворим у динаміці), ЦАГ (локалізація АА, особливість її будови та форми, особливості будови оточуючих судин, особливості компенсаторного кровотоку, ангіоспазм, вибір робочих проекції для операції), МРТ/МРА (перенесений крововилив без АА за даними ЦАГ, великі або гігантські аневризми, контрольне спостереження у віддалений післяопераційний період). Наведено приклади розбіжності щодо розміру АА за даними ЦАГ, КТ/СКТ та МРТ/МРА. Визначено переваги та недоліки методів у діагностиці АА судин головного мозку. Висновки: сучасні методи неінвазивної нейровізуалізації (МРТ/МРА, КТ/СКТ та її різновиди) мають важливе значення у діагностиці і спостереженні за хворими з АА судин головного мозку у гострий та віддалений період. Для оцінки ступеня радикальності виключення АА з кровотоку золотим стандартом залишається інвазивний метод - ЦАГ. | |||
| 8. |
Щеглов Д. В. Клінічні вияви артеріовенозних мальформацій головного мозку (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, А. В. Барканов, Н. Б. Чабанович, А. В. Найда // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 1. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_1_11 Проаналізовано літературу щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Виявлено, що частка АВМ становить 1,5 - 4,0 % від внутрішньочерепних утворень, а їх поширеність - 1,34 випадку на 100 тис. населення. Внутрішньочерепні АВМ виникають дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок. Приблизно 65 % внутрішньочерепних АВМ локалізуються у півкулях головного мозку, 15 % - у глибинних та серединних структурах, а решта - у задній черепній ямці. Внутрішньочерепні АВМ виявляються крововиливами у 53 % випадків. Ризик повторного крововиливу становить 6 % протягом першого року після крововиливу і 2 % на рік протягом 20 років після першого крововиливу. Зазначено щодо відносно високого ризику крововиливу у дітей з АВМ. У 62 % хворих, які перенесли крововилив з АВМ, не було неврологічної інвалідизації, у 25 % мала місце незначна інвалідизація, у 6 % - значний неврологічний дефіцит. Судомні напади є другим за частотою виявом внутрішньочерепних АВМ - 24 - 32 %. Частота виникнення епілепсії de novo становила 18 % під час спостереження протягом 20 років після встановлення діагнозу. Ризик розриву АВМ невеликого розміру дорівнював 52 % під час спостереження протягом 5-ти років після встановлення первинного діагнозу, АВМ великого розміру - 10 %. Асоційовані аневризми є предиктором крововиливу у хворих з АВМ: ризик крововиливу становить 7 % на рік, тоді як у разі АВМ без аневризми - 1,7 %. | |||
| 9. |
Конотопчик С. В. Ендоваскулярне лікування мішкоподібних аневризм із застосуванням стент- і балон-асистуючих методів [Електронний ресурс] / С. В. Конотопчик, Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, О. А. Пастушин, А. В. Найда // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 2. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_2_7 | |||
| 10. |
Щеглов В. И. Эндоваскулярное лечение блистерной артериальной аневризмы с применением "balloon-in-stent"-техники в острый период убарахноидального кровоизлияния [Електронний ресурс] / В. И. Щеглов, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк, О. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 2. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_2_11 Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.Отмечено, что блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм (БАА) в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся БАА с применением телескопической техники (развертывание двух или трех протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или двух поток-перенаправляющих стентов. Приведен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники. | |||
| 11. | 
Щеглов В. І. Ендоваскулярне лікування аневризм великих та гігантських розмірів внутрішньої сонної артерії. Досвід 1976—2013 років [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, О. А. Пастушин, О. П. Гнелиця // Український вісник психоневрології. - 2013. - Т. 21, вип. 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2013_21_3_9 | |||
| 12. |
Конотопчик С. В. Эндоваскулярное лечение церебральных мешотчатых аневризм с применением стент-ассистирующей техники [Електронний ресурс] / С. В. Конотопчик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 149-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__23 Последние 12 лет изменились взгляды на тактику лечения мешотчатых аневризм (МА) после публикации результатов ISAT в 2002 г. Использование современных технологий в интервенционной радиологии позволило расширить показания к эмболизации анатомически сложных МА. Имплантация стента на уровень шейки аневризмы не только препятствует выпадению микроспиралей в просвет несущей артерии, но и влияет на локальную гемодинамику в области шейки аневризмы, способствует разрастанию неоинтимы на перемычках стента и снижению частоты реканализации анатомически сложных МА. Цель работы - оценить результаты лечения церебральных артериальных аневризм, которые оперировались с применением стент-ассистирующей техники на основании оценки радикальности окклюзии и анализа периоперационных осложнений. В период 2008 - 2013 гг. с применением стент-ассистирующей техники прооперированы 44 церебральные МА у 39 пациентов. Мужчин - 15 (38,5 %), женщин - 24 (61,5 %). Возраст больных составлял 24 - 67 лет (средний возраст 49,3 лет). По локализации преобладали аневризмы внутренней сонной артерии - 17 (38,6 %) наблюдений. Аневризмы среднемозговой артерии встречались в 12 (27,3 %), переднемозговой-переднесоединительной артерии в 9 (20,5 %), вертебро-базиллярного бассейна в 6 (13,6 %) наблюдениях соответственно. Подавляющее большинство аневризм - 37 (84,1 %) имело сложное рентгенанатомическое строение (ширина шейки превышала 4 мм, преобладали аневризмы больших размеров). Успешная стент-ассистенция проведена при окклюзии 43 аневризм (97,7 %). Первичная тотальная окклюзия аневризмы достигнута в 24 (54,5 %) случаях, субтотальная окклюзия (>> 95 % визуализируемого объема аневризмы еще в 10 (22,7 %) наблюдениях. Таким образом, хорошие результаты получены в 77,2 % наблюдений. Необходимость применения ремолирующей техники в эндоваскулярной хирургии обусловлена большой частотой аневризмы со сложным рентгентанатомическим строением. Применение стент-ассистенции способствует улучшению непосредственных и отдаленных результатов окклюзии аневризмы. Наряду с преимуществами этот метод не лишен недостатков. Выводы: внедрение в клиническую практику стент-ассистирующего метода позволяет расширить показания к эмболизации церебральных артериальных аневризм со сложным рентгенанатомическим строением. | |||
| 13. |
Щеглов В. І. Гістоакрил — препарат вибору для внутрішньосудинної емболізації артеріовенозних мальформацій спинного мозку [Електронний ресурс] / В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов, А. В. Найда, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 3. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_3_11 | |||
| 14. |
Щеглов Д. В. Опыт лечения больного с обильно васкуляризированным новообразованием шеи [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, А. А. Обливач, О. Е. Свиридюк, Я. Ю. Фрейдман // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 3. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_3_13 Цель - оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным новообразованием шеи. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. с жалобами на опухолевидное образование на передней поверхности шеи, выраженные боли в его проекции, затрудненное дыхание, общую слабость. В 2012 г. был прооперирован по поводу меланомы кожи передней поверхности шеи. Спустя год отметил появление в проекции послеоперационного рубца опухолевидного образования. По данным церебральной ангиографии, новообразование шеи обильно кровоснабжается из патологически измененных ветвей правого и левого щитошейных стволов, ветвей верхних правой и левой щитовидных артерий. Эндоваскулярная эмболизация проведена с использованием микрокатетеров Magic1,5 F (Balt, Франция), клеющей композиции Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) и Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). На 16-е сутки после эмболизации проведено тотальное хирургическое удаление новообразования. В ходе эндоваскулярной операции выполнена облитерация внутриопухолевой сосудистой сети с сохранением проходимости обеих нижних щитовидных артерий. Особенности хирургического удаления: резкое смещение трахеи, пищевода, внутренней сонной и общей сонной артерий влево, практически бескровное операционное поле. Объем кровопотери не превысил 250 мл. Продолжительность операции - 2 ч 10 мин. В послеоперационный период проведены 3 курса химиотерапии. Спустя 5 мес после операции данных о продолженном росте нет. Выводы: суперселективная эмболизация сосудистой сети гиперваскуляризированных опухолей является оптимальным способом дооперационной подготовки. Радикальным методом лечения остается хирургическое удаление новообразования. | |||
| 15. |
Щеглов Д. В. Ранні та віддалені результати лікування хворих з гігантськими мішкоподібними аневризмами з використанням потіквідхиляючих стентів [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. А. Пастушин, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк, А. В. Найда, В. М. Загородній // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 4. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_4_7 Мета роботи - вивчити чинники ризику, які призводять до ускладнень під час лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 17 хворих з інтракраніальними аневризмами судин головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (62,5 %). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: басейн передньої циркуляції - 87,5 % випадків, задньої циркуляції - 12,5 %. Діагноз у більшості випадків установлено на підставі даних магнітно-резонансної томографії, показання до проведення оперативного втручання - на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3) та FRAD (MICROVENTION). У 13 хворих відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ренкіна в період до одного року. В одного хворого неврологічна симптоматика залишилась без змін, ще в одного - посилилась. Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом оперативного втручання та первинним захворюванням. Висновки: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням потікскеровуючих стентів дало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. Виявивши чинники ризику, які можуть призвести до ускладнень, під час лікування таких пацієнтів, питання про вирішення проблеми залишається відкритим, адже впливати на більшість з них неможливо. | |||
| 16. |
Свиридюк О. Є. Ангіоархітектоніка артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку як предиктор клінічних проявів захворювання [Електронний ресурс] / О. Є. Свиридюк, Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, А. В. Барканов, І. М. Бортник, З. Б. Чухрай // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 4. - С. 42-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_4_8 Мета роботи - встановити кореляцію між ангіоархітектонікою артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку (АВМ ЦЗГМ) та клінічними виявами захворювання. Проаналізовано результаті лікування 95 хворих з АВМ ЦЗГМ, з них 57 (60 %) чоловіків, 38 (40 %) жінок, які перебували на лікуванні та обстеженні в ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у період з 1997 до 2013 рр. Вік пацієнтів - від 15 до 61 року (середній вік - 29,69 року). Установлено, що найчастіше мальформації виявлялися судомними нападами - 54 (56,8 %) випадки. Другою за частотою була інтракраніальна геморагія - 35 (36,8 %) випадків. У решті випадків спостерігали інші клінічні вияви. Статистично достовірно чинником негативного прогнозу щодо крововиливу є розмір АВМ до 3 см (p = 0,02). У разі такого розмір уможливість крововилив у достовірно збільшується вдвічі, а вияв захворювання судомами - знижується на 47 %. При розмірі АВМ від 3 до 6 см та понад 6 см дебют найчастіше пов'язаний із судомним синдромом. Достовірно погіршує прогноз наявність наявність однієї дренуючої вени, при цьому ризик вияв у судомного синдрому був статистично достовірно на 38 % нижчим, ніж маніфестації геморагічним дебютом. АВМЦЗГМ з трьома дренуючими венами частіше ускладнювалася судомним синдромом. У разі 4 і більше дренуючих вен ризик розвитку судомного синдрому був майже втричі більшим, ніж маніфестації крововиливом. Геморагічний дебют переважав у групах хворих, де АВМЦЗГМ кровопостачалася із передньої мозкової та підкіркових артерій, судомний синдром був першим виявом захворювання при кровопостачанні із середньої мозкової артерії та у разі її поєднанняз передньою мозковою артерією. Виявлено тісний взаємозв'язок між клінічним виявом АВМЦЗГМ і типом будови АВМ, дещо слабшим - з кількістю дренуючих вен та джерелом кровопостачання. Взаємозв'язку між розміром АВМ, віком хворих та виявом АВМЦЗГМ не встановлено. Висновки: фактори високого ризику геморагічного прояву артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку: фістульозний тип будови мальформації, кровопостачання з передньої мазкової та підкіркових артерій, одна дренуюча вена, розміри ядра до 3 сантиметрів. Кровопостачання мальформації з середньої мозкової артерії та наявність трьох та чотирьох дренуючих вен були фактором ризику виникнення судом. | |||
| 17. |
Щеглов Д. В. Артеріовенозна мальформація вени Галена (клінічне спостереження) [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк, А. В. Барканов, А. В. Найда, О. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2014. - № 4. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2014_4_11 | |||
| 18. |
Щеглов Д. В. Випадок одночасного ендоваскулярного виключення мішкоподібної аневризми та артеріовенозної мальформації у гострий період розриву аневризми [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, І. М. Бортнік, О. Є. Свиридюк, С. В. Конотопчик, О. А. Пастушин, А. В. Барканов, І. І. Аль-Кашкиш // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 2. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_2_8 Представлено випадок одночасного ендоваскулярного виключення з кровотоку мішкоподібної аневризми та артеріовенозної мальформації у хворого віком 32 роки на четверту добу після субарахноїдального крововиливу (2 бали за шкалою Фішера та 2 бали за шкалою Hant-Hess) з використанням методу моноспіральної оклюзії та емболізації мальформації рідкою клеючою композицією ONYX. Загальна тривалість операції - 2,5 год. Післяопераційний період - без ускладнень, перебіг хвороби - без патоморфозу. На момент виписки стан хворого задовільний (5 балів за шкалою Glasgow Outcam Scale). | |||
| 19. |
Щеглов Д. В. Использование протекционных стентов Solitaire для выключения артериальных аневризм сосудов головного мозга малого размера (клиническое наблюдение) [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. Н. Загородний, С. В. Конотопчик, И. И. Аль-Кашкиш // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_2_9 На обследовании и лечении в Центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины находились две пациентки в возрасте 38 и 53 года. Обе госпитализированы в острый период заболевания после перенесенного субарахноидального кровоизлияния, диагностированного на основании данных компьютерной томографии. На церебральной ангиографии у одной женщины выявлена аневризма внутренней сонной артерии, у другой - аневризма основной артерии. Аневризмы в обоих случаях были малого размера и имели широкую шейку. После дооперационной подготовки (двойная дезагрегантная терапия (клопидогрель в дозе 75 мг/сут и ацетилсалициловая кислота в дозе 100 мг/сут)) для предупреждения повторного кровоизлияния в обоих случаях выполнены операции - имплантация протекционного стента Solitaire. Сложное рентгеноанатомическое строение аневризм не позволило выполнить их окклюзию микроспиралями, так как последние выпадали через ячейки стента в просвет материнской артерии. Обеим пациенткам проведены контрольные обследования через 3 - 12 мес, по данным которых установлено тотальное реконструктивное выключение полости аневризм. Больные продолжали принимать клопидогрель по 75 мг/сут. Протекционные стенты Solitaire при выключении артериальных аневризм сосудов головного мозга малого размера можно использовать изолированно за счет их способности изменять поток крови в аневризме, создавая тем самым условия для ее тромбирования. | |||
| 20. |
Щеглов Д. В. Возможности рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографии и ультразвукового исследования при стенозах экстракраниальных артерий [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, Т. М. Бабкина, Н. Н. Носенко, О. Е. Свиридюк, С. В. Конотопчик, A. А. Пастушин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 2. - С. 63-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_2_11 Атеросклеротическое поражение сонных артерий - наиболее частая причина возникновения нарушения мозгового кровообращения. Выявить и оценить тяжесть стеноза артерий позволяют неинвазивные диагностические методики: дуплексное сканирование сонных артерий, магнитно-резонансная и компьютерно-томографическая ангиография. К малоинвазивным методам относится селективная рентгеноконтрастная цифровая субтракционная ангиография - золотой стандарт в диагностике атеросклеротического поражения сонных артерий. Эта методика позволяет всесторонне оценить сосуды, которые кровоснабжают головной мозг и одновременно провести эндоваскулярную операцию. Дуплексное сканирование сонных артерий, магнитно-резонансная и компьютерно-томографическая ангиография показали высокую чуствительность и специфичность для диагностики стеноза сонных артерий по сравнению с рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографией. Ультразвуковое исследование - быстрое и относительно недорогое диагностическое исследование. Хотя результаты дуплексного сканирования сонных артерий могут сильно отличаться в зависимости от лаборатории и исследователя, чувствительность и специфичность этого исследования высокие. Представлены результаты собственных исследований и обзор литературы относительно возможностей ультразвукового исследования при стенозах экстракраниальных артерий по сравнению с рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографией. Проанализированы возможные причины получения разных результатов при использовании упомянутых методов. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |