 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Коробкова К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
| 1. |
Січкар С. В. Активність окиснювальних ферментів рослинних клітин за умов експериментального мікоплазмозу [Електронний ресурс] / С. В. Січкар, К. С. Коробкова // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 2. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_2_7 Під час інфікування калюсної культури клітин цукрового буряку фітопатогенним молікутом Acholeplasma laidlawii var. granulum 118 показано зміну активності її окиснювальних ферментів. Максимальні показники активності зафіксовані через 3 год після інфікування відносно контролю і становили: для пероксидази 49 %, для каталази 38 % і для поліфенолоксидази 45 %. На 5-ту год після інфікування відбувається спад активностей ферментів до 22 % від контролю для пероксидази, 12 % - для каталази і 19 % - для поліфенолоксидази, після чого всі показники стабілізувались. Зміна активності компонентів антиоксидантного захисту клітин калюсів ймовірно була пов'язана з індукуванням захисних механізмів рослин у відповідь на проникнення патогенних молікутів.
| | 2. |
Ястребова О. В. Вплив аглютиніну зародків пшениці на ахолеплазму – збудника фітомікоплазмозу [Електронний ресурс] / О. В. Ястребова, Л. П. Маліновська, К. С. Коробкова // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 43-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_6_8 Внесення аглютиніну зародку пшениці до середовища культивування збудника блідо-зеленої карликовості пшениці Acholeplasma laidlawii var. granulum шт. 118 спричиняє плейотропну відповідь ахолеплазми: відбувається активація ростових процесів, збільшення загальної кількості білка у порівнянні з контролем, зменшення гемаглютинуючої активності, що призводить до зменшення адгезивних властивостей патогену.
| | 3. |
Коробкова К. С. Створення модельної системи in vitro для вивчення взаємодії фітопатогенних молікутів з клітинами рослин [Електронний ресурс] / К. С. Коробкова, А. М. Онищенко, Л. П. Панченко, О. Є. Мамчур, О. О. Дмитрук, В. І. Редько // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_4_11
| | 4. |
Дронова М. Л. Чутливість мікоплазм до похідних арилаліфатичних аміноспиртів [Електронний ресурс] / М. Л. Дронова, К. С. Коробкова, Н. О. Вринчану, І. П. Токовенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2013. - № 4-5. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2013_4-5_8 Вещества из группы производных арилалифатических аминоспиртов имеют выраженную антимикробную активность. Проведены исследования способности впервые синтезированных соединений ингибировать рост микоплазм. Наиболее активными относительно Acholeplasma modicum и Mycoplasma pneumoniae являются соединения КВМ-204 (МИК составляет 3,12 и 4,68 мкг/мл соответственно), КВМ-114 и КВМ-194 (МИК составляет 6,25 мкг/мл для обоих видов). Полученные результаты свидетельствуют о перспективности поиска веществ с антимикоплазменной активностью среди производных арилалифатических аминоспиртов. Кроме того, наличие чувствительности микоплазм позволяет сделать вывод о механизме антимикробного действия соединений, который обусловлен влиянием на внутриклеточные процессы и/или плазматическую мембрану и не связан с воздействием на внешнюю мембрану бактерий и нарушением синтеза пептидогликана.
| | 5. |
Дудікова Д. М. Антимікоплазмова активність похідних 1адамантанфенолу [Електронний ресурс] / Д. М. Дудікова, К. С. Коробкова, І. П. Токовенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2014. - № 3. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2014_3_4
| | 6. |
Патика В. П. Вплив регуляторів росту на морфогенез та антиоксидантну активність листків рослин м'якої пшениці, інфікованих Acholeplasma laidlawii var. granulum штам 118 [Електронний ресурс] / В. П. Патика, Г. Б. Гуляєва, І. П. Токовенко, К. С. Коробкова // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_1_8 У дослідах на 32-добових інфікованих A. laidlawii var. granulum штам 118 рослинах м'якої пшениці сорту Зимоярка продемонстровано стимулювальний ефект ІОК за масою. Інокуляція фітопатогенною ахолеплазмою пригнічувала пероксидазну активність, у той час як каталазна суттєво зростала. Встановлено стимулювальний ефект обробки кінетином на пероксидазну активність листків пшениці, ураженої A. laidlawii var. granulum штам 118.
| | 7. |
Коробкова К. С. Вплив ризобій на прояв мікоплазмової інфекції люцерни в лабораторних умовах [Електронний ресурс] / К. С. Коробкова, Т. В. Затовська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2017. - № 1. - С. 120-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2017_1_20
| | 8. |
Ястребова О. В Фізико-хімічні властивості протеолітичного комплексу Bacillus sрp. [Електронний ресурс] / О. В Ястребова, К. С. Коробкова // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Біологія. - 2012. - Вип. 33. - С. 174-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuu_2012_33_28
|
|
|