Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Косовцова Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Косовцова Г. В. Особливості фізичного і статевого розвитку в підлітків з ожирінням [Електронний ресурс] / Г. В. Косовцова, Л. Д. Нікітіна, О. І. Юдченко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2014. - № 2. - С. 81-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2014_2_24 Встановлено, що вплив інсулінорезистентності (ІР) на показники фізичного розвитку спостерігається як у хлопців, так і в дівчат з ожирінням та виявляється схильністю до прискореного росту переважно на початку пубертатної перебудови. Хоча хлопцям з ожирінням під час пубертатної перебудови притаманна більш рання поява початкових ознак статевого дозрівання (СД) та досягнення дефінітивних стадій розвитку, у юнаків також спостерігається значна поширеність затримки СД і синдрому інвертованого пубертату. На відміну від хлопців у дівчат ожиріння, ускладнене ІР, у кожному 5-му випадку зумовлює інвертований перебіг пубертату, що підвищує ризик формування розладів менструальної функції в майбутньому. | |||
| 2. | 
Турчина С. І. Захворювання органів травлення в структурі соматичної патології у підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, О. І. Плєхова, Г. В. Косовцова, О. В. Вародова, Т. П. Костенко, Б. В. Банніков // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_21 З метою визначення місця захворювань органів травлення в структурі соматичної патології у підлітків із дифузним нетоксичним зобом обстежено 145 дівчаток і 177 хлопчиків 10 - 17 років із зобом. Проведено ультразвукове дослідження щитоподібної залози, вивчено концентрацію тиреотропіну та вільних фракцій тиреоїдних гормонів. Для діагностики супутньої соматичної патології проведено розширене комплексне обстеження з визначенням показників ліпідного спектра крові. Встановлено, що більшість підлітків (87,0 %) мали 2 та більше супутніх соматичних захворювання. Хронічну патологію травної системи визначено у 81,5 % обстежених, серед яких переважали функціональні розлади жовчного міхура за гіпотонічним типом (76,3 %). У підлітків із зобом діагностовано патологічні зміни в ліпідному спектрі внаслідок збільшення концентрації бета-ліпопротеїдів (51,9 %), загального холестерину (39,9 %) та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (23,7 %), що були найбільш притаманними хворим із несприятливим прогнозом перебігу тиреопатії. Підтверджують тісний зв'язок між показниками ліпідного спектра та тиреоїдного профілю. | |||
| 3. | 
Косовцова Г. В. Корекція інсулінорезистентності та проявів метаболічного синдрому у дітей [Електронний ресурс] / Г. В. Косовцова, Л. Д. Нікітіна, Н. В. Філіпова, О. І. Юдченко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 309-310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_70 | |||
| 4. | 
Ковальова В. І. Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків [Електронний ресурс] / В. І. Ковальова, О. А. Будрейко, Г. В. Косовцова // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 16. - С. 201-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_16_44 | |||
| 5. |
Косовцова Г. В. Показники ліпідного спектра в дітей, хворих на ожиріння, при застосуванні метформіну [Електронний ресурс] / Г. В. Косовцова, О. А. Будрейко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_1_4 Мета роботи - вивчити вплив метформіну на показники ліпідного профілю в дітей та підлітків із ожирінням. Обстежено 115 дітей із ожирінням віком 8 - 16 років. Залежно від лікування пацієнтів поділили на основну групу (n = 64; 30 дівчат і 34 хлопці), в якій на тлі базисного лікування хворим призначали метформін протягом 3 міс, та групу порівняння (n = 51; 26 дівчат і 25 хлопців), в якій застосовували лише базисну терапію. Хворі обстежені з оцінкою антропометричних та клінічних параметрів, показників ліпідного спектра крові, глікемії, інсулінемії та розрахунком індексу інсулінорезистентності НОМА. Статистичну обробку одержаних результатів здійснено з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel та SPSS17.0. Призначення метформіну сприяло поліпшенню показників ліпідного спектра у хлопців та дівчат основної групи, що зумовило зменшення коефіцієнта атерогенності (КА) відповідно на 22,84 і 21,13 %, на відміну від групи порівняння, у представників якої, навпаки, відбулося помірне погіршення ліпідного профілю зі збільшенням КА відповідно на 12,26 і 14,21 %. Через 9 - 12 міс в обох групах хворих на ожиріння із супутньою інсулінорезистентністю відзначено відновлення негативних зсувів показників ліпідного профілю незалежно від статі. У групі порівняння погіршення показників ліпідного спектра крові відзначали лише у хлопців, що супроводжувалося прогресуванням інсулінорезистентності. Висновки: застосування метформіну в дітей із ожирінням, яке супроводжувалось інсулінорезистентністю, зумовлювало позитивну динаміку показників ліпідного спектра крові протягом перших 4 - 6 міс спостереження з подальшим погіршенням цих показників протягом наступних 6 міс із більш помітним зниженням ефективності терапії метформіном у віддалені терміни у хлопців у порівнянні з дівчатами. | |||
| 6. |
Турчина С. І. Ефективність монотерапії препаратами калію йодиду дифузного нетоксичного зобa з різним прогнозом перебігу в пацієнтів підліткового віку [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, О. І. Плeхова, Т. П. Костенко, Г. В. Косовцова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 1. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_1_5 Мета роботи - оцінити ефективність монотерапії препаратами калію йодиду (КЙ) дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) з урахуванням прогнозу його перебігу в підлітковому віці. Обстежено 124 підлітки (73 хлопці та 51 дівчина) 10 - 17 років із ДНЗ, які протягом 6 міс одержували терапію препаратами КЙ ("Йодомарин") у вікових дозах. У динаміці спостереження проведено УЗД щитоподібної залози (ЩЗ), у сироватці крові визначено рівень тиреотропіну, вільних фракцій тиреоїдних гормонів та антитиреоїдних автоантитіл імуноферментним методом. Залежно від індивідуального прогнозу перебігу захворювання хворих розподілено на дві групи: 1-ша група - сприятливий прогноз, 2-га група - несприятливий прогноз. Визначено достовірні відмінності в розмірах ЩЗ та гормонопродукувальної функції тиреоїдної системи на тлі монотерапії препаратами КЙ залежно від прогнозу перебігу ДНЗ у пубертатний період. Позитивну динаміку зареєстровано у 82,4 % підлітків 1-ї групи зі сприятливим прогнозом і лише у 26,9 % - 2-ї групи (несприятливий прогноз). Висновки: ефективність застосованої терапії залежить від прогнозу перебігу захворювання, а саме: при сприятливому прогнозі у 62,6 % обстежених реєстрували нормалізацію об'єму ЩЗ, у 19,8 % визначено зменшення ступеня зоба, у решти позитивної динаміки не відмічали. При несприятливому прогнозі нормалізацію об'єму ЩЗ або зменшення ступеня зоба спостерігали лише у 26,9 %. Монотерапія препаратами КЙ зумовлює позитивну динаміку гормонопродукувальної функції тиреоїдної системи в підлітків зі сприятливим перебігом ДНЗ і супроводжується подальшим зростанням частоти субклінічного гіпотиреозу в підлітків із несприятливим прогнозом. При визначенні терапевтичної тактики необхідно розраховувати прогноз перебігу ДНЗ у підлітковому віці, що сприятиме своєчасному призначенню адекватного лікування. | |||
| 7. | 
Турчина С. І. Перебіг пубертатного періоду у хлопців, хворих на дифузний нетоксичний зоб [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, О. І. Плехова, Г. В. Косовцова // Здоровье мужчины. - 2012. - № 3. - С. 189-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_3_51 | |||
| 8. | 
Косовцова Г. В. Екскреція катехоламінів на тлі ожиріння у дитячому віці [Електронний ресурс] / Г. В. Косовцова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_2_13 | |||
| 9. |
Турчина С. І. Захворювання органів травлення в структурі соматичної патології у підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, О. І. Плєхова, Г. В. Косовцова, О. В. Вародова, Т. П. Костенко, Б. В. Банніков // Здоровье ребенка. - 2015. - № 62(тем. вип.). - С. 97-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_62(tem З метою визначення місця захворювань органів травлення в структурі соматичної патології у підлітків із дифузним нетоксичним зобом обстежено 145 дівчаток і 177 хлопчиків 10 - 17 років із зобом. Проведено ультразвукове дослідження щитоподібної залози, вивчено концентрацію тиреотропіну та вільних фракцій тиреоїдних гормонів. Для діагностики супутньої соматичної патології проведено розширене комплексне обстеження з визначенням показників ліпідного спектра крові. Встановлено, що більшість підлітків (87,0 %) мали 2 та більше супутніх соматичних захворювання. Хронічну патологію травної системи визначено у 81,5 % обстежених, серед яких переважали функціональні розлади жовчного міхура за гіпотонічним типом (76,3 %). У підлітків із зобом діагностовано патологічні зміни в ліпідному спектрі внаслідок збільшення концентрації бета-ліпопротеїдів (51,9 %), загального холестерину (39,9 %) та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (23,7 %), що були найбільш притаманними хворим із несприятливим прогнозом перебігу тиреопатії. Підтверджують тісний зв'язок між показниками ліпідного спектра та тиреоїдного профілю. | |||
| 10. |
Турчина С. І. Особливості продукування мелатоніну та ефективність лікування підлітків з ожирінням [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, О. А. Будрейко, Г. В. Косовцова, Л. А. Страшок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2017. - № 1. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2017_1_6 Мета роботи - вивчити зміни екскреції мелатоніну в підлітків, хворих на ожиріння, із різною ефективністю диференційованої терапії. Під динамічним спостереженням перебували 132 підлітки (57 дівчат і 75 хлопців) віком 14 - 18 років, хворих на ожиріння, котрі одержували диференційовану терапію, характер якої був зумовлений наявністю ускладнень і супутніх захворювань. Стан печінки вивчали клініко-лабораторними та інструментальними методами. Досліджували ліпідний спектр крові, визначали ознаки інсулінорезистентності, інтенсивність окиснювального стресу та загальну антиоксидантну активність. Показники добової екскреції мелатоніну оцінювали з урахуванням сезонної вікової норми та статі підлітка. Незалежно від характеру одержаної терапії у хворих із вираженою позитивною клінічною та метаболічною динамікою вже під час первинного обстеження статистично значуще частіше реєстрували нормальні показники гормона. Прогресування клінічних та метаболічних ознак захворювання (формування дисліпопротеїдемії, інсулінорезистентності та збільшення інтенсивності окиснювального стресу) супроводжувалося зменшенням рівня мелатоніну. Позитивна динаміка від лікування, навпаки, відбувалася на тлі вищих показників мелатоніну. Висновки: зменшення рівня мелатоніну під час первинного обстеження - прогностична ознака недостатньої ефективності лікування ожиріння в підлітків. Позитивні зміни у клінічних і метаболічних показниках під час лікування незалежно від його характеру відбуваються на тлі збільшення продукції мелатоніну. У підлітків із вихідним низьким рівнем екскреції мелатоніну доцільне застосування препаратів і методів, спрямованих на збільшення його продукції, для підвищення ймовірності ефективного лікування. | |||
| 11. | 
Пархоменко Л. К. Стан гепатобіліарної системи у хлопців з гіпоандрогенією [Електронний ресурс] / Л. К. Пархоменко, О. А. Будрейко, Л. А. Страшок, Г. В. Косовцова, Е. М. Завеля, М. Ю. Ісакова, А. В. Єщенко // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 5. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_5_5 Мета роботи - вивчити стан гепатобіліарної системи у хлопчиків/юнаків із затримкою статевого дозрівання. На базі відділення ендокринології ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України" обстежено 37 хлопчиків та юнаків віком від 13 до 18 років з гіпоандрогенією. Хворих було розподілено на 3 групи: перша (n = 18) - затримка темпів росту та статевого дозрівання, друга (n = 10) - ожиріння та затримка статевого дозрівання, третя (n = 9) - затримка статевого дозрівання. Клініко-лабораторне дослідження передбачало визначення антропометричних параметрів, індексу маси тіла, стадії розвитку чоловічих статевих органів та статевого оволосіння за Marshall і Tanner та індексу маскулінізації, оцінку структурно-функціонального стану печінки за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД), визначення біохімічних показників (рівня трансаміназ, лужної фосфатази, альбумінів, загального білірубіну та його фракцій), ліпідного спектра крові (тригліцеридів, загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів високої та низької густини, коефіцієнта атерогенності). На підставі комплексного обстеження (клінічні, біохімічні, інструментальні методи) виявлено особливості виявів гепатобіліарної патології у хлопців із затримкою статевого дозрівання. Встановлено наявність ознак дисфункціональних розладів біліарного тракту в усіх хлопців з гіпоандрогенією, а у 41 % хворих - ознаки стеатогепатозу за результатами УЗД. Зміни ліпідного профілю поглиблювались за збільшення ступеня затримки статевого розвитку за рахунок зростання рівня проатерогенних та зниження вмісту антиатерогенних фракцій ліпідів, що може свідчити про вплив ступеня гіпоандрогенії на метаболізм ліпідів. Висновки: результати досліджень свідчать про необхідність включення до діагностичного алгоритму в юнаків із гіпоандрогенією показників ліпідограми, УЗД печінки і жовчновивідних шляхів, а також розробки протоколів профілактики виникнення та прогресування гепатобіліарної патології. | |||
| 12. |
Будрейко О. А. Характеристика ліпідного спектра при гіпоандрогенії у хлопців [Електронний ресурс] / О. А. Будрейко, Г. В. Косовцова, Т. П. Костенко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2018. - № 3-4. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2018_3-4_9 Мета роботи - визначити особливості ліпідного профілю у хлопців-підлітків з гіпоандрогенією (ГА). Під спостереженням перебували 44 хлопці віком 13 - 17 років з ознаками андрогенної недостатності (затримка статевого розвитку). Хворих обстежено з оцінкою антропометричних і клінічних параметрів, зокрема проведено дослідження ліпідного спектра крові: визначення загального холестерину (ЗХС), beta-ліпопротеїдів (betaЛП), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) у сироватці крові з розрахунком холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та коефіцієнта атерогенності (КА). Створення бази даних та статистичну обробку результатів проведено з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel та SPSS 17.0. Більше ніж у половини юнаків з ГА (61,4 %) спостерігаються патологічні зміни рівня ліпідів атерогенної спрямованості. Аналіз середніх показників ліпідного профілю у хлопців-підлітків з ГА виявив зміни, характерні для атерогенної спрямованості, оскільки в цілому по групі середні показники ЗХС, (ЗЛП, ТГ та ХС ЛПНЩ достовірно перевищували нормативні. Аналіз кореляційних зв'язків між клінічними та біохімічно-гормональними параметрами за ГА показав існування достовірних від'ємних зв'язків між вмістом ЗХС, ХС ЛПНЩ та індексом маскулінізації, рівнем фолікулостимулюючого гормона, які ставали міцнішими зі зростанням ступеня затримки статевого розвитку. Висновки: відхилення показників ліпідного профілю у підлітків з ГА, переважно за рахунок зростання проатерогенних та зниження антиатерогенних фракцій ліпідів, може свідчити про вплив дефіциту андрогенів на метаболізм ліпідів у хлопців, що має важливе значення для ранньої діагностики порушень метаболізму ліпідів, профілактики розладів серцево-судинної та гепатобіліарної систем у юнаків, майбутніх чоловіків. | |||
| 13. |
Пархоменко Л. К. Печінкові прояви метаболічного синдрому у хлопців з гіпоандрогенією [Електронний ресурс] / Л. К. Пархоменко, Л. А. Страшок, С. І. Турчина, Г. В. Косовцова, Д. А. Кашкалда, Е. М. Завеля, М. Ю. Ісакова, А. В. Єщенко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - № 1. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2019_1_8 | |||
| 14. |
Турчина С. І. Особливості функціонального стану серцевосудинної системи та продукція мелатоніну у хлопців з гіпоандрогенією [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, Г. В. Косовцова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - № 2. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2019_2_6 | |||
| 15. | 
Турчина С. І. Тиреоїдна дисфункція та дитяче ожиріння (огляд літератури і власні дослідження) [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, О. В. Шушляпіна, Г. В. Косовцова, Н. В. Шляхова // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 2. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_2_12 | |||
| 16. | 
Кашкалда Д. А. Особливості процесів вільнорадикального окислення та антіоксидантного захисту у хлопців-підлітків із гіпоандрогенією в залежності від функціонального стану щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Д. А. Кашкалда, Г. В. Косовцова, С. І. Турчина, Л. Л. Сухова, Ж. В. Сотнікова-Мелешкіна // Проблеми ендокринної патології. - 2020. - № 1. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2020_1_6 | |||
| 17. |
Косовцова Г. В. Особливості ліпідного профілю при гіпоандрогенії у хлопчиків-підлітків із різним функціональним станом серцево-судинної системи [Електронний ресурс] / Г. В. Косовцова, С. І. Турчина, Д. А. Кашкалда // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - № 1. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2020_1_12 | |||
| 18. | 
Пархоменко Л. К. Стан ферментативної ланки антиоксидантного захисту у юнаків з гіпоандрогенією [Електронний ресурс] / Л. К. Пархоменко, Л. А. Страшок, С. І. Турчіна, Г. В. Косовцова, Д. А. Кашкалда, Е. М. Завеля, М. Ю. Ісакова, А. В. Єщенко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2020. - № 4. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2020_4_8 | |||
| 19. |
Турчина С. І. Критерії визначення гіпоандрогенії у хлопчиківпідлітків [Електронний ресурс] / С. І. Турчина, Т. П. Костенко, Г. В. Косовцова, О. В. Вародова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - № 4. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2020_4_5 | |||
| 20. | 
Пархоменко Л. К. Механізми формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією [Електронний ресурс] / Л. К. Пархоменко, Л. А. Страшок, С. І. Турчина, З. В. Єлоєва, Т. М. Клименко, Г. В. Косовцова, Д. А. Кашкалда, Е. М. Завеля, М. Ю. Ісакова, А. В. Єщенко // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 1. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_1_12 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |