Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ксенчин О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Мелащенко С. Г. Вивчення кислотопригнічуючої дії подвійних доз інгібіторів протонної помпи за даними топографічної інтрагастральної рH-метрії у хворих на функціональну шлункову диспепсію та кислотозалежні захворювання [Електронний ресурс] / С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин, І. В. Чернова, І. І. Шаповал // Biomedical and biosocial anthropology. - 2013. - № 21. - С. 139-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_21_36 | ||
| 2. | 
Палій І. Г. Клінічне обґрунтування доцільності індивідуального підходу до підбору фармакологічних препаратів у пацієнтів з патологією шлунковокишкового тракту [Електронний ресурс] / І. Г. Палій, О.О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 4. - С. 97-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2014_4_16 | ||
| 3. |
Ксенчин О. О. Добовий езофагорНмоніторинг та езофагоімпедансрНмоніторинг: використання динамічного математичного аналізу [Електронний ресурс] / О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 1. - С. 103-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_1_17 | ||
| 4. |
Чернобровий В. М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: функціональна діагностика, вибір інгібіторів протонної помпи та оцінка ефективності їх кислотосупресивної дії [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 3. - С. 50-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_3_9 | ||
| 5. |
Чернобровий В. М. Езофаго-гастро-імпеданс-рН-моніторинг: обґрунтування діагностики біліарного рефлюксу та застосування урсодезоксихолевої кислоти [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 1. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_1_8 | ||
| 6. | 
Мелащенко С. Г. Діагностичні можливості 200-хвилинного постпрандіального мультиканального інтралюмінального імпеданс-РН-моніторингу стравоходу порівняно з добовим варіантом [Електронний ресурс] / С. Г. Мелащенко, В. М. Чернобровий, О. О. Ксенчин // Гастроентерологія. - 2015. - № 2. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_2_3 Мета роботи - оцінка діагностичних можливостей 200-хвилинного постпрандіального MII-pH-моніторингу у порівнянні з 24-годинним дослідженням. Пацієнти були розділені на 2 групи: 1-ша (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) - 6 жінок і 9 чоловіків, середній вік яких становив 44,8 +- 4,2 року, 2-га (функціональна шлункова диспепсія) - 6 жінок і 7 чоловіків, середній вік яких становив 49,2 +- 3,9 року. Проаналізовано дані за 200 хв дослідження і дані за увесь 24-годинний період. У тестовий період включено 45 хв до провокаційного стандартного сніданку (507 ккал) і 140 хв після. Кореляція між показниками обох обстежень була сильною: для кількості кислотних рефлюксів - r = 0,88 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,76 +- 0,95); для загальної кількості рефлюксів - r = 0,82 (95 % ДІ 0,64 +- 0,92). Для часу з pH менше 4-х кореляція була дещо гіршою - r = 0,69 (95 % ДІ 0,41 +- 0,85). Обчислення нормативу кількості рефлюксів проведено за допомогою ROC-кривої. Патологічним рефлюксом вважалась наявність кількості кислих рефлюксів більше 6-ти епізодів протягом 200-хв періоду і більше 40-а для 24-годинного періоду, загальна кількість рефлюксів більше 17-ти епізодів протягом 200-хвилинного періоду і більше 74-х для 24-годинного періоду. У цілому результати продемонстрували, що 200-хвилинне дослідження можна повною мірою використовувати для кількісної оцінки гастроезофагеального рефлюксу. | ||
| 7. | 
Чернобровий В. М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: шляхи вирішення клінічних проблем у загальній практиці–сімейній медицині [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Семейная медицина. - 2016. - № 6. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_6_29 | ||
| 8. |
Чернобровий В. М. Порівняльні особливості кислотосупресивного ефекту першої дози езомепразолу за даними багатогодинного гастро-рН-моніторингу (фармакопроби) [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 5. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_5_10 Мета роботи - вивчити кислотосупресивну дію першої дози (40 мг) езомепразолу (езолонг, Органосін Лтд, Індія) у порівнянні з пантопразолом. Обстежено 12 хворих на пептичну стравохідно-шлунково-дуоденальну патологію (неерозивний езофагіт, гастродуоденіт), у яких вивчено особливості кислотосупресивного ефекту першої дози езомепразолу (40 мг перорально) за даними багатогодинного гастро-pH-моніторингу (фармакопроби). Одержані дані порівнювали з результатами обстеження 16-ти хворих на пептичну стравохідно-шлунково-дуоденальну патологію, в яких фармакопробу проводили із застосуванням пантопразолу (40 мг перорально). Кислотоблокувальний ефект езомепразолу за величиною показників pH Х-М та ФІ pH 0 - 1 (гіпоацидність) був кращим на 1-шу і 3-тю год після прийому стандартної дози препарату у порівнянні з пантопразолом. На 4-ту год за кислотосупресивним ефектом препарати достовірно не відрізнялися. Висновки: кращий кислотосупресивний ефект першої дози езомепразолу можна використати в клінічних ситуаціях, які потребують прискорення кислотосупресивної дії інгібітора протонної помпи, починаючи з першої години після перорального прийому стандартної дози препарату. | ||
| 9. |
Чернобровий В. М. Пантопразол: особливості фармакокінетики, кислотопригнічувальної дії, клінічної ефективності та безпечності застосування [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_4_9 | ||
| 10. | 
Чернобровий В. М. Досвід проведення виїзних бригадних оглядів в амбулаторіях і центрах пмсд районів вінницької області [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 135-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_57 | ||
| 11. |
Чернобровий В. М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: основні акценти сучасної диференційованої та контрольованої фармакотерапії [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. І. Черноброва, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 4. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_4_6 | ||
| 12. |
Ксенчин О. О. Триканальний езофагогастрорНмоніторинг: техніка, методика, клінічне застосування [Електронний ресурс] / О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 6. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2017_6_5 | ||
| 13. | 
Чернобровий В. М. Актуальні питання діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з коморбідним перебігом у загальнолікарській практиці [Електронний ресурс] / В. М. Чернобровий, С. Г. Мелащенко, О. О. Ксенчин, О. І. Черноброва // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 2. - С. 175-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_2_32 | ||
| 14. |
Швець О. В. Результати мультицентрового дослідження ефективності ерадикації Helicobacter pylori, проведеної згідно з рекомендаціями Маастрихтського консенсусу V [Електронний ресурс] / О. В. Швець, О. О. Бондаренко, О. М. Агібалов, Н. І. Корольова, Н. В. Бєляєва, О. О. Ксенчин // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 1. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2019_1_13 | ||
| 15. | 
Ксенчин О. О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в поєднанні з артеріальною гіпертензією та іншими захворюваннями органів травлення: особливості показників мультиканального імпеданс-рН-моніторингу [Електронний ресурс] / О. О. Ксенчин // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 2(2). - С. 127-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_2(2)__30 | ||
| 16. | 
Палій І. Г. Вивчення впливу альгінатів на стан постпрандіальних рефлюксів у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Електронний ресурс] / І. Г. Палій, С. В. Заїка, В. М. Чернобровий, О. О. Ксенчин // Український медичний часопис. - 2017. - № 5. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2017_5_35 Мета дослідження - вивчити вплив препарату гавіскон форте як представника групи альгінатів на постпрандіальний рН кардіального відділу і тіла шлунка та вираженість постпрандіальних рефлюксів у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів із ГЕРХ віком 52 +- 2,8 року, яким під час проведення добового імпеданс-рН-моніторингу виконано 3-годинну пробу з уніфікованим провокуючим сніданком. Встановлено, що гавіскон форте спричиняє стійкий антирефлюксний ефект, запобігаючи потраплянню кислого вмісту шлунка у стравохід, що триває протягом 2 год. Виявлено статистично достовірне зменшення кількості кислих і газових рефлюксів і підвищення рівня рН у стравоході в групі прийому препарату протягом 2 год після уніфікованого сніданку. Показано відсутність впливу препарату гавіскон форте на рН вмісту тіла шлунка, хоча й констатовано зниження рН в кардіальному відділі шлунка протягом 1-ї год після застосування препарату, що може бути пояснено частковою нейтралізацією та відтісненням кислого вмісту плаваючим рафтом у нижчу ділянку шлунка. Тобто препарат не впливає на рН вмісту шлунка та на його евакуаторну функцію, що надає можливість максимально зберегти фізіологічні процеси травлення в шлунку. Застосування альгінатів, зокрема препарату гавіскон форте, рекомендовано для ефективного лікування за наявності симптомів ГЕРХ хвороби як монотерапію у випадку легких випадків, та у комплексній терапії з інгібіторами протонної помпи. | ||
| 17. |
Ксенчин О. О. Особливості результатів опитувальників GerdQ, GSRS та рівень якості життя в залежності від наявності в хворих на ГЕРХ супутньої артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / О. О. Ксенчин, І. Г. Палій, С. В. Заїка // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 4(2). - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_4(2)__26 | ||
| 18. | 
Палій І. Г. орівняльний аналіз результатів 3-х годинного езофаго-гастро-рН- моніторингу у хворих з поєднаним перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та артеріальної гіпертензії залежно від наявної гіпотензивної фармакотерапії [Електронний ресурс] / І. Г. Палій, О. О. Ксенчин, С. В. П Заїка // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 605-610. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2019_23_4_10 | ||
| 19. | 
Палій І. Г. Діагностичні можливості опитувальника GerdQ на основі результатів добового езофаго-імпеданс-рH-моніторингу [Електронний ресурс] / І. Г. Палій, С. В. Заїка, О. О. Ксенчин, Н. С. Скічко // Терапевтика імені професора М. М. Бережницького. - 2021. - Т. 2, № 2. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/terap_2021_2_2_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |