Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лобова К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Лобова К. В. Аналіз і класифікація каналів зв'язку для АСУТП бурових верстатів [Електронний ресурс] / К. В. Лобова, В. Й. Лобов // Гірничий вісник. - 2014. - Вип. 98. - С. 89-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2014_98_24 Показано, що реалії виробництва свердловин у залізорудних кар'єрах вимагають находження від бурових верстатів технічної інформації про стан роботи обладнання і технологічних параметрів свердловин та негайно реагувати на будь-які зміни, що при цьому відбуваються в реальному масштабі часу з внесенням відповідних даних за невідповідності технології буріння або аварійних режимів. Тому розглянуто різні технології та проаналізовано особливості сучасних каналів передачі даних, які можуть бути використані для діагностики та візуалізації стану роботи обладнання бурового верстату і визначення технологічних параметрів бурових свердловин. Враховано та виявлено основні їх недоліки, виконано класифікацію каналів передачі даних, які по техніко-економічним показникам можуть бути використані в АСУТП бурових верстатів і системах диспетчеризації гірничо-збагачувальних комбінатів. Наведено основні визначення каналів передачі даних і запропоновано використовувати бездротові системи передачі даних (по каналах стільникового зв'язку з доступом до ТМЗК і мережі Інтернет), які є найбільш ефективними каналами зв'язку для бурового верстату. | ||
| 2. | 
Лобов В. Й. Метод определения времени пуска асинхронных электродвигателей при управлении резисторно-тиристорными модулями [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Електротехніка і електромеханіка. - 2015. - № 4. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2015_4_9 Предложен электропривод, который содержит асинхронный двигатель, в статорных и роторных цепях которого для управления используются резисторы и тиристоры, включенные между собой разными способами, образуя разнообразие силовых схем преобразователей с резисторно-тиристорными модулями. Разработан аналитический метод определения время разбега асинхронного электропривода. Даны рекомендации для проектирования и внедрения в различные механизмы и агрегаты указанных электроприводов. Научная новизна заключается в том, что предложенный метод расчета позволяет определить время разбега и торможения при ограничении величин переходных токов и моментов электродвигателя. Установлено, что суммарный момент инерции и статический момент электропривода не оказывают существенного влияния на максимальное значение переходного электромагнитного момента. Больше всего эти параметры влияют на время переходного процесса, частоту колебаний электромагнитного момента и скорость вращения электродвигателя. Используемый метод расчета позволяет выбрать наиболее простые законы управления пуском электропривода и применить разомкнутую систему управления без увеличения стоимости силового преобразователя. | ||
| 3. |
Лобов В. Й. Задатчик інтенсивності для пристрою плавного пуску електродвигуна заглибного насоса [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Електротехніка і електромеханіка. - 2016. - № 3. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2016_3_8 Розглянуто завданняу побудови задатчика інтенсивності для формування зміни кута відкривання тиристорів регулятора напруги. Це дозволяє змінювати за складною траєкторією напругу живлення на статорі електродвигуна заглибного насосу, забезпечуючи цим потрібний час плавного прискорення обертання ротора. Для реалізації задатчика інтенсивності апаратними засобами автоматизації надано блок-схему, а програмним шляхом - математичні вирази. | ||
| 4. | 
Лобов В. Й. Представлення термічної обробки котунів на конвеєрній випалювальній машині як системи з розподіленими параметрами [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2015. - № 2. - С. 140-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2015_2_26 | ||
| 5. | 
Лобов В. Й. Нечітке управління режимом термічної обробки залізорудних котунів на конвеєрній машині [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія : Технічні науки. - 2017. - Вип. 34. - С. 182-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpdty_2017_34_28 Встановлено, що система з нечітким контролером забезпечує зменшення в середньому на 2 м<^>3 | ||
| 6. | 
Лобов В. Й. Моделювання системи автоматичного регулювання швидкістю випалювальних візків конвеєрних машин [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Радіоелектроніка, інформатика, управління. - 2017. - № 2. - С. 160-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/riu_2017_2_20 Вирішено актуальну задачу розробки сучасних математичних моделей для дослідження регулювання швидкістю випалювальних візків конвеєрної машини, що дозволяє підтримувати заданий рівень висоти шару котунів та забезпечує оптимальний технологічний процес по випалу котунів і максимальну продуктивність. Мета роботи - представлення результатів розробки математичної моделі для регулювання швидкості випалювальних візків конвеєрної машини із реалізацією сучасної SCADA-системи для управління продуктивністю конвеєрної машини шляхом регулювання швидкості переміщення її випалювальних візків, що приводить до зміни висоти шару котунів на цих візках. Для оцінювання динамічних характеристик системи електроприводу і моделювання регулювання швидкості переміщення випалювальних візків конвеєрної машини використовувано потужний і універсальний метод дослідження - графічне середовище імітаційного моделювання Simulink, що є додатком до пакету для числового аналізу MATLAB. При моделюванні з використанням Simulink використовується принцип візуального програмування, відповідно до якого, користувач на екрані з бібліотеки стандартних блоків створює модель пристрою і здійснює розрахунки. У запропонованій математичній моделі використовуються вихідні дані конвеєрних машин ОК-306 та LURGI-278. Для побудови математичної моделі автоматизованої системи регулювання швидкості переміщення випалювальних візків конвеєрної машини виконані розрахунки передавальних функцій елементів, що входять у цю систему. У математичній моделі асинхронний двигун представлений спрощеною механічною та електромагнітною ланками зі зворотнім зв'язком по швидкості, які визначені передавальними функціями. У результаті моделювання отримані перехідні процеси при регулювання висоти шару котунів на випалювальних візках та визначено їх вплив на продуктивність конвеєрної машини. Для доцільності удосконалення АСУТП фабрики огрудкування за рахунок використання математичної моделі для регулювання швидкості руху випалювальних візків розроблена сучасна модель інтерфейсу SCADA-системи, що працює в реальному часі, та дає можливість оперативного диспетчерського управління. Оскільки у системах автоматизованого управління провідні фабрики огрудкування використовують інструментальну систему SCADA TRACE MODE 6, то систему регулювання висоти шару котунів доцільно розробляти з використанням SCADA TRACE MODE 6. Висновки: на основі використання вихідних даних технологічного процесу випалу котунів на конвеєрній випалювальній машині та виконаних розрахунків у графічному середовищі Simulink MATLAB побудовано математичну модель системи для регулювання швидкості випалювальних візків конвеєрної машини, що відповідно до технологічного процесу дозволяє досліджувати вплив на процес випалу котунів за рахунок керування висоти шару котунів і продуктивність конвеєрної машини. Запропоновану сучасну модель інтерфейсу SCADA-системи, що працює в реальному часі та надає можливість оперативного диспетчерського управління, може бути використано за реальних промислових умов. | ||
| 7. |
Лобов В. Й. Вплив тиристорного перетворювача на пульсації електромагнітного моменту асинхронного двигуна при параметричному управлінні [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Електротехніка і електромеханіка. - 2017. - № 4. - С. 34-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/elem_2017_4_8 Представлено розрахунки та фізичне моделювання коливальних складових електромагнітного моменту при зміні параметрів асинхронного електродвигуна, елементів силових схем перетворювачів, побудованих на резисторно-тиристорних модулях. Установлено, що величина пульсацій електромагнітного моменту у квазісталих режимах залежить від вибраної силової схеми статорного і роторного комутаторів перетворювача, складу елементів, що входять до них, і схеми їх з'єднання, зміни величини кутів відкриття вентилями, способи їх управління, частота обертання ротора, параметри механізму - моменти статичний та інерції. Запропоновано використовувати для дослідження узагальнену схему параметричного управління асинхронного електродвигуна. | ||
| 8. | 
Лобов В. Й. САК рівномірності нагріву шару обкотишів на конвеєрній випалювальній машині [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Вісник Криворізького національного університету. - 2015. - Вип. 40. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2015_40_23 | ||
| 9. |
Моркун В. С. Використання ядерної енергії - майбутнє розвитку гірничо-металургійного комплексу України [Електронний ресурс] / В. С. Моркун, В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Вісник Криворізького національного університету. - 2016. - Вип. 41. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2016_41_28 Визначено, що при незмінній технології обсяг виконаної роботи на гірничо-металургійному комплексі пропорційний кількості спожитих енергоносіїв, а потужність - продуктивності технологічного процесу. За теперішнім станом технологічне обладнання використовується не ефективно, фізично зносилося і морально застаріло. Раніше при нарощувані обсягів виробництва, не зверталася увага і не виділялися кошти на переоснащення, модернізацію і реконструкцію виробничих потужностей. Тому гірничо-металургійний комплекс має недосконалу галузеву і технологічну структуру, низьку ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. Мета роботи - необхідність показати заходи щодо здійснення технічного переозброєння та модернізації виробництва, направлених на зниження енергетичних витрат і підвищення продуктивності виробництва конкурентоспроможної металопродукції. Обгрунтовано можливості вирішення питань цієї мети за рахунок використання на гірничо-металургійному комплексі альтернативної енергії, такої як ядерна енергія, яка до 2030 р. знайте широке застосування в різних галузях виробництва. Запропоновано використовувати ядерну енергію за допомогою принципово нових атомних станцій малої потужності останнього покоління з енергоблоками електричною потужністю від 100 кВт до 1 - 35 МВт і більше. Виконано порівняння вартості електроенергії для атомних і теплових станцій, а також станцій, що працюють на поновлюваних джерелах енергії. Для модернізації гірничо-металургійного комплексу запропоновано використати декілька варіантів. В одному варіанті розглянуто впровадження на підприємстві технологічних об'єктів, оснащених ядерними реакторами четвертого покоління (Gen IV), тобто на кар'єрах це: екскаватори, самоскиди, бурові установки, бульдозери та інші технологічні об'єкти, а живлення електричною енергією фабрик: дробарної, збагачувальної, огрудкування та допоміжних цехів підприємств виконується від модульної атомної електричної станції. В іншому варіанті запропоновано використання для живлення електричною енергією технологічних об'єктів і фабрик та цехів гірничо-металургійного комплексу від однієї загальної модульної малої потужності АЕС. | ||
| 10. |
Лобова К. В. Модель керування термічною обробкою котунів на конвеєрній випалювальній машині за методом зворотного якобіана [Електронний ресурс] / К. В. Лобова // Гірничий вісник. - 2016. - Вип. 101. - С. 148-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2016_101_34 Показано, що для підвищення продуктивності конвеєрної випалювальної машини і якості котунів ефективним є впровадження для цієї мети комп'ютеризованих систем керування технологічним процесом опалу котунів, що в своєму складі використовують спеціальні моделі. Тому запропоновано для керування термічною обробкою котунів на конвеєрній випалювальній машині використати модель автоматизованої системи керування, яка основується на методі зворотного якобіана. Згідно з методом зворотних операторів при синтезі систем автоматизованого керування випалювальної машини побудована система пристроїв, що реалізують потрібне перетворення. Такі перетворення зворотні тим, які здійснюються над відповідними змінними в самому об'єкті та в додаткових вимірювально-обчислювальних пристроях, що порівнюють. Для цього синтез системи автоматизованого керування випалювальної машини за методом зворотних операторів запропоновано виконати на алгоритмічній системі управління, яка дозволяє простежити алгоритм перетворення змінних. Усе це дозволило побудувати структурну схему системи автоматизованого керування випалювальної машини за методом зворотного оператора. Ця схема представлена пристроями неузгодження і перетворення та задатчиком вхідних параметрів, які представляються квазізворотньою моделлю конвеєрної випалювальної машини. Розроблена автоматизована система керування має модель об'єкту і квазізворотню модель, які описуються системою диференціальних рівнянь. Передбачається побудова локальної самоналагоджувальної за поточними значеннями параметрів моделі. Вказано, що алгоритм керування конвеєрною випалювальною машиною за методом зворотного оператора, як це видно з наведеного аналізу, вимагає отримання зворотних матриць. | ||
| 11. |
Лобов В. Й. Автоматизоване керування турбомеханізмом [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова, О. І. Донченко // Гірничий вісник. - 2017. - Вип. 102. - С. 191-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2017_102_41 Мета роботи - теоретичне обгрунтування, розробка та дослідження роботи системи автоматизованого керування механізмами, що відносяться до турбомеханізмів та реалізують спосіб, який дозволяє зменшити кількість спожитої електроенергії з мережи живлення. Для аналітичних досліджень використані підходи, що визначають основні математичні вирази для напруги на статорі електродвигуна турбомеханізму після відключення від живлячої мережі. Використовуючи математичні залежності за допомогою додатку Mathcad оцінено вплив параметрів на роботу системи. Уперше запропоновано використовувати технологічні особливості турбомеханізму, який має канал для відводу повітря і газу, що дозволяє виробляти електричну енергію, перетворюючи механічну енергію від потоку відпрацьованих, вивільнених або видуваємих газів та повітря технологічної установки. Використання запропонованого способу знизує споживання електроенергії з живлячої мережі технологічною установкою за рахунок врахування особливостей її роботи. Результати досліджень, схема повітряного тракту технологічного об'єкту та структура автоматизованої системи управління турбомеханізмом може бути використана проектною організацією або при впровадженні в діючі промислові установки. Запропонований метод економії електричної енергії, суть якого полягає в тому, що він дозволяє зменшити кількість спожитої електроенергії з мережі живлення електродвигуном за рахунок використання енергії газовоздушного потоку відпрацьованих, вивільнених або видуваємих турбомеханизмов технологічної установки, що перетворюється за допомогою генератора в електричну енергію. Представлені теоретичні дослідження та отримані математичні залежності для визначення електрорухомої сили, яка з часом зменшується по абсолютній величині та частоті, часу вибігу турбомеханізму після відключення статора електродвигуна від живлячої мережі, що залежить від кутової швидкості та зміни фазового кута зміщення струму й зсуву фазового кута від сумарної напруги. | ||
| 12. |
Лобов В. Й. Вітроенергетична установка для гірничого підприємства [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова, Н. В. Попсуйко // Гірничий вісник. - 2017. - Вип. 102. - С. 199-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2017_102_43 Мета роботи - розробка та дослідження роботи шахтної вітроенергетичної установки, що працює від газо-повітряного потоку, що видувається вентилятором головного провітрювання із шахти. Розглянуто варіант структурної схеми автоматизованої системи керування вітроенергетичною установкою, елементами якої управляє мікроконтролер по сигналам датчиків. Запропонована методика підбору оптимального розташування повітряного гвинта від кордону перетину до виходу газоповітряного потоку з вентилятора головного провітрювання. Для дослідження використовується SCASA-система, яка забезпечує в реальному часі моніторинг та управління вітроенергетичною установкою. Використання вентиляційних газо-повітряних потоків вентиляторами головного провітрювання шахт із перетворенням цих потоків енергії в електричну є реальна можливість генерувати і використовувати електричну енергію для власних потреб гірничих підприємств. Розробка й реалізація на практиці запропонованої вітроенергетичної установки дозволить здійснювати автономне живлення від них низки приймачів електричної енергії гірничих підприємств, що вирішить питання зменшення собівартості видобутку корисних копалин. Обгрунтована доцільність розробленого способу використання шахтної вітроенергетичною установки, що працює від газо-повітряного потоку, що видувається вентилятором головного провітрювання шахти. Показано реальну можливість перетворення газоповітряного потоку енергії в електричну, генерувати її і додатково використовувати для власних потреб гірничих підприємств. Встановлено, що вихідна напруга електродвигуна виникає за рахунок дії постійного газоповітряного потоку, при цьому додаткового підвищення продуктивності вентилятора головного провітрювання практично не потребує, тому що вона залежить від розташування газо-повітряного гвинта до кордону виходу вентиляційного потоку з вентилятора головного провітрювання. Визначено коефіцієнт, який враховує втрати повітря через відстань розташування повітряного гвинта від кордону перетину довиходу газоповітряного потоку з вентилятора головного провітрювання. Як показали дослідження, цей коефіцієнт змінюється від 1,12 до 1, 0 і залежить від статичного тиску в робочій зоні. | ||
| 13. |
Лобова К. В. Моделювання впливу термічної обробки на масу котунів за технологічними зонами випалювальної машини [Електронний ресурс] / К. В. Лобова // Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія : Технічні науки. - 2017. - Вип. 35. - С. 230-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpdty_2017_35_34 Розроблена модель враховує фізико-хімічний склад сирих котунів, їх вологість, хімічні процеси, що протікають під час термічної обробки котунів, досліджує вплив обробки сировини на зміну маси, що дозволяє використання оптимального температуру режиму для випалу, при цьому досягаються менші витрати палива. Розглянутл основні хімічні реакції, що змінюють масу залізорудних котунів. | ||
| 14. | 
Лобов В. Й. Управління газоповітряною енергетичною установкою промислового підприємства [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова, А. В. Даць // Електротехніка та електроенергетика. - 2017. - № 2. - С. 84-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etee_2017_2_11 Мета роботи - обгрунтувати питання ефективного використання кінетичної енергії відпрацьованих технологічною установкою газоповітряних потоків для вироблення електричної енергії, що дозволить розробити новий алгоритм управління і створити нове програмне забезпечення до управління газоповітряною енергетичною установкою. Для перевірки на адекватність розроблених алгоритмів управління і програмного забезпечення розробити лабораторну газоповітряну енергетичну установку. Для дослідження розподілу газоповітряних мас у технологічних установках промислового підприємства використаний метод імітаційного моделювання, виконаний в програмному середовищі SolidWorks Flow Simulation. Метод імітаційного моделювання дозволив розробити новий алгоритм управління і створити нове програмне забезпечення з урахуванням основних технічних вимог, що пред'являються до управління газоповітряною енергетичною установкою. Для перевірки працездатності розроблених алгоритмів і програмного забезпечення управління газоповітряною енергетичною установкою використаний метод фізичного моделювання, яке проведено на розробленій лабораторній установці, з'єднаної через інтерфейс USB з ЕОМ, що має віртуальну модель SCADA системи, представлену в середовищі LabVIEW. На основі моделювання газоповітряних потоків на розробленій математичній моделі оптимально вибрані співвідношення розмірів трубопроводу, раціонально визначено витрати газоповітряної суміші, необхідної для найбільш ефективної роботи газоповітряної енергетичної установки, тобто у робочій зоні газоповітряного тракту гвинт генератора контактує з найбільш значними потоками, забезпечуючи максимальний ефект обертання. Розроблені основні технічні вимоги, що пред'являються до управління газоповітряною енергетичною установкою. Розроблено оптимальний алгоритм управління, який дозволив впровадити його в схему управління газоповітряної енергетичної установки з мікропроцесором u1072 або спеціалізованим мікроконтролером. Знайдені нові можливості подальшого удосконалення відомих базових математичних моделей кінетики газоповітряних потоків і запропоновані варіанти адаптації в області газодинаміки для оцінки витрат газоповітряних потоків при роботі вентиляторної установки на трубопровід. Розроблена структурна схема та алгоритми управління газоповітряною енергетичною установкою, до якої входять вентилятор, генератор, трубопровід і блок управління, виконаний на основі використання мікроконтролера Arduino Uno. Розроблено також алгоритм підпрограми для з'єднання газоповітряної енергетичної установки з SCADA системою. Запропонований спосіб вироблення електричної енергії газоповітряною енергетичною установкою з мікропроцесорною системою управління, як показали розрахунки, підтверджені експериментальними дослідженнями на лабораторній установці, дозволяє зменшити до 20 % кількості витраченої електроенергії технологічною установкою та може бути використаний за промислових умов. | ||
| 15. | 
Лобов В. Й. Підвищення енергоефективності виготовлення залізорудних котунів на фабриках огрудкування [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Енергетика і автоматика. - 2018. - № 1. - С. 99-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eia_2018_1_12 | ||
| 16. | 
Лобов В. Й. Захист асинхронного двигуна, що керується тиристорною станцією [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Технічні науки. - 2018. - Т. 29(68), № 1(1). - С. 174-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntuts_2018_29_1(1)__32 | ||
| 17. |
Лобов В.Й. Теплові режими силових елементів перетворювача при керуванні асинхронним електродвигуном [Електронний ресурс] / В.Й. Лобов, К. В. Лобова // Гірничий вісник. - 2018. - Вип. 103. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2018_103_12 | ||
| 18. |
Лобова К. В. Моделювання системи автоматичного регулювання температурою у форкамері конвеєрної випалювальної машини [Електронний ресурс] / К. В. Лобова // Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія : Технічні науки. - 2018. - Вип. 37. - С. 184-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpdty_2018_37_26 | ||
| 19. |
Лобов В. Й. Супервізорне керування режимами роботи газоповітряної енергетичної установки [Електронний ресурс] / В. Й. Лобов, К. В. Лобова, А. В. Даць // Вісник Криворізького національного університету. - 2018. - Вип. 47. - С. 90-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2018_47_19 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |