Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Римарчук М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Макарчук О. М. Стан згортальної системи крові у жінок з передчасним відшаруванням плаценти [Електронний ресурс] / О. М. Макарчук, М. І. Римарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2012. - № 2. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2012_2_19 | |||
| 2. |
Островська О. М. Морфологічна характеристика плацент при невиношування вагітності у жінок із хламідійною інфекцією [Електронний ресурс] / О. М. Островська, О. Г. Бойчук, Г. Б. Кулинич, Х. М. Прокопенко, М. І. Римарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2012. - № 1. - С. 139-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2012_1_49 | |||
| 3. |
Римарчук М. І. Локальне непрогресуюче відшарування хоріона та плаценти у жінок з маркерами недиференційованої дисплазії сполучної тканини [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 154-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_46 | |||
| 4. |
Макарчук О. М. Оцінка показників специфічних білків вагітності та динаміка їх рівня в сироватці крові у вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням хоріона та плаценти [Електронний ресурс] / О. М. Макарчук, М. І. Римарчук, Л. М. Вакалюк, Л. В. Дрогомирецький, А. Р. Чередарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 1. - С. 80-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_1_24 | |||
| 5. | 
Римарчук М. І. Патогенетичні аспекти передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, окремі генетичні маркери діагностики та прогнозування розвитку гестаційних ускладнень (огляд літератури) [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, О. М. Макарчук // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 50-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_10_11 | |||
| 6. |
Римарчук М. І. Аналіз асоціації плацентарної дисфункції з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 та затримкою внутрішньоутробного розвитку у плодів [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, З. І. Россоха, С. П. Кир’яченко, О. М. Макарчук, Н. Г. Горовенко // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 157-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_10_34 Зазначено, що роль плаценти зумовлена реалізацією низки функціональних механізмів забезпечення росту і внутрішньоутробного розвитку плода. Глутатіон-S-трансферази беруть активну участь у знешкодженні продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і пероксидів ДНК, відновлюючи органічні гідроперекиси в спирти та сприяючи ізомеризації деяких стероїдів і простагландинів. Показано, що дисбаланс в системі ПОЛ - АОЗ (антиоксидантний захист) може бути наслідком зниження концентрації стероїдних гормонів, які також і опосередковано за рахунок зниження АОЗ впливають на патогенетичні ланки виникнення та прогресування плацентарної дисфункції (ПД). За наявності певних поліморфних варіантів GSTT1, GSTM1, GSTP1 генів сімейства глутатіон-S-трансфераз проходить виснаження глутатіонзалежного АОЗ і пригнічення детоксикаційної функції плаценти. У дослідження залучено 105 жінок: до основної групи увійшли 33 жінки з ПД без затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у народжених ними дітей (I група) та 17 жінок з ПД і ЗВУР (II група). Контрольну групу склали 55 жінок (III група), які народили здорових доношених дітей. Виявлено асоціацію генотипу GSTM1 deletion зі зростанням ризику розвитку ПД у вагітних (незалежно від недиференційованої дисплазії сполучної тканини) та асоціацію GSTM1 allele зі зниженням ризику розвитку ПД. Установлено, що ризик розвитку ПД і ПД зі ЗВУР за домінантної моделі успадкування (313AG + 313GG у порівнянні з 313AA) достовірно зростав. Перспективними прогностичними моделями міжгенної взаємодії для оцінювання розвитку ПД передбачається аналіз варіантів генів GSTM1, GSTP1, а ПД зі ЗВУР - GSTT1, GSTM1, GSTP1. Сукупним аналізом комбінованого впливу декількох чинників виявлено, що перебіг вагітності у жінок з ПД, гестозом і генотипом GSTM1 deletion асоціюється зі значним зростанням ризику ЗВУР у плодів. | |||
| 7. |
Абдулрахман Абдулбасет Мослем Окремі показники функціонального стану гепатоцитів та ферокінетики у жінок репродуктивного віку із доброякісною патологією тіла матки [Електронний ресурс] / Абдулбасет Мослем Абдулрахман, О. М. Макарчук, С. О. Кантимир, М. І. Римарчук // Здоровье женщины. - 2016. - № 4. - С. 143-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_4_29 | |||
| 8. | 
Римарчук М. І. Прогнозування ймовірності розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 1. - С. 33-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_1_12 Значна поширеність недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) від 30 до 80 %, низька керованість даного фактора ризику обгрунтовують необхідність виділення критеріїв диспансерного спостереження вагітних та подальшого вивчення клінічного значення вказаної нозології в перебігу гестаційного процесу. Мета дослідження - визначити місце НДСТ в генезі локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку на її тлі плацентарної дисфункції. Для визначення взаємозв'язку локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку плацентарної дисфункції з НДСТ проведено дослідження випадок-наслідок, що включало 100 пацієнток. Дослідження включало 2 етапи. На першому етапі всі предиктори даного ускладнення було розподілено на 4 групи: соматичний анамнез, акушерсько-гінекологічний та інфекційний анамнез, перебіг даної вагітності, результати тестування на наявність поліморфізму генів II фази детоксикації. На другому етапі всі значні предиктори було включено в багатосторонній логістичний регресивний аналіз. Всього проаналізовано більше 100-а потенційних факторів ризику. Процедури статистичного аналізу виконувалися з допомогою статистичних пакетів STATISTICA 6 та SPSS-20. Найбільш значною причиною локального непрогресуючого відшарування плаценти за плацентарної дисфункції є: НДСТ (OR-18,86; 6,58 - 54,02), її вісцеральні маркери, такі як сколіоз (OR-5,76; 2,08 - 15,97), захворювання серця (пролапс мітрального клапана, нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу, додаткова хорда) (OR-8,61; 3,11 - 23,83), міопія (OR-6,25; 2,26 - 17,29), плоска стопа (OR-4,49; 1,61 - 12,55), захворювання нирок (OR-7,94; 2,87 - 21,98). Вже сама наявність НДСТ у даної категорії пацієнток підвищує ризик порушення інвазії трофобласту та розвитку плацентарної дисфункції у 18 раз, причому найбільш значними вісцеральними маркерами є сколіоз, міопія, плоска стопа, патологія серця та захворювання сечовидільної системи. | |||
| 9. |
Римарчук М. І. Оцінювання рівня окремих факторів ендотеліальної дисфункції, їхня інформаційна цінність як маркерів прогнозування розвитку плацентарної недостатності у жінок з локальним непрогресуючим відшаруванням нормально розташованої плаценти [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, О. М. Макарчук // Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 112-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_4_29 На сьогодні залишається недостатньо вивченою роль судинного ендотелію, вазоактивних факторів у розвитку і перебігу гестаційних ускладнень за локального непрогресуючого відшарування плаценти та хоріона. В основу дослідження покладено обстеження 80 жінок з діагностованим передчасним відшаруванням хоріона в I триместрі вагітності. Якісне визначення рівнів нейроспецифчної енолази та судинно-ендотеліального фактора росту (СЕФР) у сироватці крові вагітних надає можливість оцінити ступінь дизадаптації фетоплацентарного комплексу та прогнозувати тяжкість можливих перинатальних наслідків. Проведені дослідження встановили, що у вагітних з групи ризику (перша дослідна група) щодо розвитку плацентарної дисфункціїї відзначається неадекватно знижена продукція СЕФР. Дослідження динаміки зростання синтезу нейроспецифічної енолази в процесі гестації продемонструвало появу високих показників даного нейротрансмітера у пацієнток дослідних груп уже в середині II і на початку III триместру вагітності з подальшим динамічним його підвищенням в процесі маніфестації клінічних ознак даного гестаційного ускладнення. Рівень СЕФР і нейроспецифічної енолази в сироватці крові можуть бути як раннім прогностичним маркером, що характеризує початкові ознаки порушення інвазії трофобласта, так і прогностичним трансмітером, що виявляється задовго до клінічної маніфестації гестаційних ускладнень і розвитку плацентарної дисфункції. | |||
| 10. | 
Римарчук М. І. Профілактика плацентарної дисфункції у жінок з локальним непрогресуючим відшаруванням нормально розміщеної плаценти [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 2. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_2_29 В останні роки в літературі зустрічаються наукові ствердження щодо ролі сполучнотканинних дисплазій з порушеним процесу плацентації, одним із проявів якого є локальне відшарування хоріону та плацентарної тканини. Тому на сьогодні актуальним залишається не тільки питання пошуку чутливих тестів для контролю за ефективністю лікування ретрохоріальних гематом і локальних форм передчасного відшарування плаценти, але й розробка та впровадження лікувально-профілактичних програм. Проведено аналіз перебігу вагітності та пологів у 80-ти жінок віком 20 - 40 років з вагітністю та локальним непрогресуючим відшаруванням хоріону та нормально розміщеної плаценти, яких було розподілено на 2 групи залежно від запропонованого лікувально-профілактичного комплексу в програмі оптимізації супроводу вагітності. Контрольну групу складали 20 відносно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Доцільним і патогенетично виправданим є комплексний вплив на порушені гомеостатичні процеси, розпочинаючи з прегравідарного етапу. Це зумовило включення в лікувальну програму комплексу вітамінних середників, поліненасичених жирних кислот та індукторів ангіогенезу. Для розв'язання цього завдання прегравідарну підготовку даної категорії пацієнток доповнено полівітамінним комплексом з фолієвою кислотою, середниками - індукторами оксиду азоту та поліненасиченими жирними кислотами, що надало змогу одержати не тільки сукупний ефект від лікування, але і підвищити ефективність кожної складової лікувальної програми. Аналіз поширеності НДСТ надав змогу виділити стабільно високу питому вагу жінок з клінічно значимим диспластичним фенотипом - 63-х жінок (78,75 %), в результаті чого одержані дані стали переконливим свідченням, що матково-плацентарна апоплексія асоційована із вродженою слабкістю сполучної тканини (ОР - 18,17; 95 % ДІ; 6,3 - 36,5, <$Eroman p~<<~0,001>). Проведені аналітичні дослідження виявили, що із 80-ти вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням хоріону та плаценти у 54-х (67,5 %) жінок спостерігались під час вагітності різноманітні ускладнення - прееклампсія, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів, маткові крововтечі тощо. Слід відзначити наявність значної кількості випадків дистресу плоду, що певною міргою пов'язана з наявними ускладненнями під час вагітності та в пологах та фетоплацентарною дисфункцією. Аналіз наслідків завершення вагітності показав вагоме зниження частоти невиношування. Так, серед обстежених жінок основної групи мимовільні викидні відзначено у 3,5 разу менше та передчасні пологи - удвічі, ніж у групі порівняння (<$Eroman p~<<~0,05>). Таким чином, у 32-х (<$E80,0~symbol С~6,32~%>) вагітних основної групи вдалося створити необхідні умови для розвитку та пролонгувати вагітність і завершити її своєчасними пологами проти 22-х (<$E55,0~symbol С~7,87~%>) у групі порівняння (<$Eroman p~<<~0,05>). Також використання запропонованих лікарських середників надало змогу зменшити розвиток таких ускладнень вагітності, як хронічна плацентарна недостатність удвічі, пізніх гестозів та багатоводдя у 2,5 разу. Модифікація комплексного базового лікування шляхом включення в його склад запропонованих мембраностабілізуючих та антиоксидантних середників, а також застосування вказаних профілактичних заходів сприяли зменшенню відсотку переривання вагітності. | |||
| 11. |
Римарчук М. І. До питання прогнозування та профілактики гестаційних ускладнень у жінок з ризиком розвитку плацентарної дисфункції [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(2). - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(2)__24 Основні види акушерської патології беруть своє начало уже в першій половині вагітності і тільки величезні резерви функціональної системи "мати-плацента-плід" дозволяють відтермінувати їх клінічну маніфестацію. Пошук та впровадження скринінгових маркерів фізіологічного та ускладненого перебігу вагітності та профілактика негативних її наслідків є тим кроком, без якого не можна надіятися на суттєвий прогрес у вирішенні сучасних акушерських проблем. Досягнути вказаної мети можна тільки в ході вивчення тих фізіологічних процесів, які лягли в основу формування фетоплацентарного комплексу, розпочинаючи з прегравідарного етапу та першої половини вагітності. В основу дослідження покладено обстеження 80 жінок з діагностованим передчасним відшаруванням хоріону в першому триместрі вагітності, у 40 пацієнток, які склали основну групу, було апробовано запропоновану лікувально-профілактичну программу з використанням метаболічних препарагів. Індукторів оксиду азоту та індукторів ангіогенезу. Проведено моніторинг клінічних, функціональних та лабораторних маркерів в динаміці гестації (розширена гемстазіограма, якісне визначення рівнів нейропспецифічної енолази методом імуноферментного аналізу). Встановлено, що вагітність та пологи у жінок з локальним відшаруванням плаценти та хоріону були поєднані з високою частотою ускладнень, які в основному залежали від сгану системи гемостазу перш за все в 1 триместрі, а ступінь дизадаптації функціональної системи "мати-плацента-плід" відображали рівні показника нейропспецифічної енолази. Одержані результати дозволили впровадити систему практичних рекомендацій, яка базується на наступних висновках: відбір пацієнток групи ризику слід проводити в залежності від показників гемостазіограми та рівня нейронспецифічної енолази в динаміці вагітності, причму ризик щодо розвитку фетоплацентарної дисфункції пов'язаний з відхиленням (зниження до 50 %) функціональних показників агрегаційної активності тромбоцитів, щодо дистресу плоду та затримки внутріутробного розвитку плоду - при підвищенні рівня нейронспецифічної енолази вдвічі, щодо розвитку гестозу - при виявленні високих показників РФМК в I та II триместрі вагітності, зростання рівня Д-димерів у ці ж терміни, та явищ дизадаптації в системі гемостазу, розпочинаючи з ранніх термінів гестації. Комплекс міроприємств по веденню вагітності з врахуванням корекції ендотеліальної дисфункції та порушень в системі гемостазу, розпочинаючи з догестаційного етапу, дозволив значимо покращити акушерські та перинатальні наслідки. | |||
| 12. |
Макарчук О. М. Досвід використання Трибестану в комплексному лікуванні зовнішнього генітального ендометріозу [Електронний ресурс] / О. М. Макарчук, Л. Г. Бойчук, О. М. Островська, М. І. Римарчук // Здоровье женщины. - 2012. - № 4. - С. 136-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_4_32 Зазначено, що ендометріоз є однією з актуальних проблем сучасної медицини. Проведено обстеження 120 жінок з безплідністю та підозрою на зовнішній генітальний ендометріоз, які в комплексі гормональної терапії поряд з агоністами гонадотропін-рилізинг-гормонів (ГТРГ) одержували додатково препарат Трибестан. Для оцінки клінічних наслідків проаналізовано динаміку симптоматики та ступінь відновлення репродуктивної функції. У процесі обстеження пацієнток застосовано комплекс діагностичних методик: анамнестичні, клініко-гінекологічне обстеження, інструментальні методи. У разі диференційованого підходу до вибору схеми гормональної терапії комплексне використання агоністів ГТРГ і препарату Трибестан у 96,66 % пацієнток призвело до регресу симптоматики, покращання показників якості життя, нормалізації психосоматичного стану. Комплексне застосування Трибестану дозволяє підвищити безпеку гормонотерапії, зменшити негативний вплив на кістковий метаболізм, знизити побічні ефекти гіпоестрогенії та ступінь депресивних розладів. Такий підхід сприяє значному підвищенню ефективності лікування. | |||
| 13. | 
Римарчук М. І. Алельний поліморфізм генів GSTS у матерів із плацентарною дисфункцією та їх новонароджених: акушерські та перинатальні наслідки [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, О. М. Макарчук, О. Г. Бойчук // Вісник наукових досліджень. - 2017. - № 1. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2017_1_21 | |||
| 14. |
Бойчук О. Г. Стан судинного гомеостазу в жінок із непліддям після використання допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / О. Г. Бойчук, О. Г. Бойчук-Товста, І. Т. Кишакевич, М. І. Римарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - № 1. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2017_1_8 | |||
| 15. |
Макарчук О. М. Особливості "антенатального портрета" та спадкового анамнезу у жінок із гіпоменструальним синдромом. Основні чинники зниження репродуктивного потенціалу [Електронний ресурс] / О. М. Макарчук, О. М. Островська, Л. М. Вакалюк, М. І. Римарчук, Онієка Гібсон Околох // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 90-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_2_21 Мета дослідження - оцінювання причин порушення становлення менструальної функції (МФ) і визначення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу у жінок із гіпоменструальним синдромом (ГМС) у пубертатний період. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв'ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан МФ, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 жінок із ГМС для оцінювання ймовірних чинників розвитку порушення МФ. Антенатальний період супроводжувався високим відсотком гестаційних ускладнень у матерів: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, народження дітей із низькою масою тіла, шкідливі звички батьків, дистрес плода під час пологів. Індекс соматичних захворювань був високим: більше двох третин пацієнток відзначили в анамнезі хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2 % - виявлено коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі переважає клініка передменструального синдрому та альгодисменореї. Запальні процеси статевих органів виявлено у 46,2 % випадків, що, без сумніву, збільшує частку пацієнток із абсолютним або відносним ризиком безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози фіксували у 16,7 %, за наявності гінекологічної патології - у 2 рази частіше. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках і спадкову схильність до порушення репродуктивної функції. Отримані результати надають можливість класифікувати фактори ризику зниженого репродуктивного потенціалу для жінок із ГМС, що надає можливість оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращання репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими факторами, що знижують репродуктивний потенціал, є ускладнений перебіг вагітності їх матерів (тяжкі гестози, ускладнені пологи та перинатальні інфекції), особливо на ранніх термінах, оперативні втручання на яєчниках у підлітковому віці, гіпотиреоз і шкідливі звички (куріння). Вагомий вплив здійснюють психоемоційні розлади та стрес-індуковані фактори. | |||
| 16. |
Абдулрахман Абдулбасет Мослем Органозберігаючий підхід у терапії лейоміоми матки [Електронний ресурс] / Абдулбасет Мослем Абдулрахман, О. М. Макарчук, С. О. Кантимир, М. І. Римарчук, Л. М. Вакалюк // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 1. - С. 126-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_1_42 | |||
| 17. | 
Макарчук О. М. Особливості "антенатального портрету" й спадкового анамнезу в жінок із гіпоменструальним синдромом у пубертаті та основні чинники зниження репродуктивного потенціалу [Електронний ресурс] / О. М. Макарчук, О. М. Островська, Л. М. Вакалюк, М. І. Римарчук, Околох Онієка. Гібсон // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Т. 4, № 1. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2018_4_1_4 | |||
| 18. |
Римарчук М. І. Значення післядипломної освіти в забезпеченні соціально-професійної мобільності фахівців у сфері охорони здоров’я [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, Л. М. Вакалюк // Галицький лікарський вісник. - 2019. - Т. 26, число 1. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2019_26_1_16 | |||
| 19. | 
Римарчук М. І. Формування професійної готовності майбутніх лікарів у контексті впровадження студентоцентрованого підходу [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук // Медична освіта. - 2019. - № 1. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2019_1_9 | |||
| 20. |
Римарчук М. І. Дистоція плічок: нові погляди на існуючі проблеми [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, О. М. Макарчук, І. К. Оріщак // Здоровье женщины. - 2019. - № 6. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_6_3 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |