Пошуковий запит: (<.>A=Сироїд О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
|
| | |
| 1. |
Павловський М. П. Покази до оперативного лікування багатовузлового еутиреоїдного ендемічного зоба в осіб похилого та старечого віку [Електронний ресурс] / М. П. Павловський, О. М. Сироїд, В. І. Коломійцев // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 4. - С. 50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2001_4_41
|
| 2. |
Павловський І. М. Хірургічне лікування пацієнтів із післяопераційним рецидивним токсичним зобом [Електронний ресурс] / І. М. Павловський, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд, М. П. Павловський // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_13
|
| 3. |
Огородник П. В. Особливості виконання ендоскопічних транспапілярних втручань у ранньому періоді після холецистектомії [Електронний ресурс] / П. В. Огородник, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд, А. Г. Дейниченко // Клінічна хірургія. - 2013. - № 6. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_6_10 Вивчено особливості виконання ендоскопічних транспапілярних втручань (ЕТВ) у ранньому періоді після холецистектомії (ХЕ). Обстежено 1788 пацієнтів віком від 18 до 90 років, у яких діагностовано постхолецистектомічний синдром. Невідкладні втручання виконано у 780 (43,6 %) хворих (основна група). В групу порівняння включено 1008 (56,4 %) хворих, госпіталізованих через 0,5 - 552 (Ме 36) міс після ХЕ. Показаннями до виконання невідкладного ендоскопічного втручання були надмірне (понад 350 мл на добу) виділення жовчі через дренажі з підпечінкового заглиблення (у 442 пацієнтів) і наявність обтураційної жовтяниці (у 338). За допомогою ЕТВ причину біліарної обструкції у ранньому післяопераційному періоді встановлено у 93,5 % хворих. Мініінвазивні методи застосовано у 82,2 % пацієнтів основної групи та у 93,4 % - групи порівняння.
|
| 4. |
Трач В. М. Лікування пацієнтів із гнійним холангітом, обумовленим холедохолітіазом [Електронний ресурс] / В. М. Трач, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд // Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 5. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2010_5_26
|
| 5. |
Брунець О. В. Симультанні операції у пацієнтів яким виконано алогрижепластику з приводу післяопераційних гриж [Електронний ресурс] / О. В. Брунець, О. М. Сироїд // Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 5. - С. 114-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2010_5_28
|
| 6. |
Сироїд О. Пісні Григорія Сковороди в усній традиції середини ХІХ ст. [Електронний ресурс] / О. Сироїд // Переяславські Сковородинські студії. - 2011. - Вип. 1. - С. 97-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prckc_2011_1_19
|
| 7. |
Сироїд О. М. Ендокринні чинники патогенезу жовчнокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / О. М. Сироїд // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 2. - С. 233-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_2_50
|
| 8. |
Павловський М. П. Симультанні операції у пацієнтів із жовчокам'яною хворобою та хірургічною патологією ендокринних органів [Електронний ресурс] / М. П. Павловський, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд, Я. І. Гавриш // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 1. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_1_6
|
| 9. |
Павловський М. П. Особливості лікування пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою і тиреотоксикозом [Електронний ресурс] / М. П. Павловський, О. М. Сироїд, В. І. Коломійцев // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 2. - С. 77-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_2_18
|
| 10. |
Павловський М. П. Лікування пацієнтів із печінково-нирковою недостатністю, спричиненою обтураційною жовтяницею пухлинного походження [Електронний ресурс] / М. П. Павловський, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2009. - Вип. 36. - С. 111-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2009_36_35
|
| 11. |
Коломійцев В. І. Пошкодження жовчних проток під час лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з ускладненим гострим калькульозним холециститом: фактори ризику і профілактика [Електронний ресурс] / В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2014_2_16 Методом регресивного аналізу проведено оцінювання факторів ризику виникнення травми жовчних проток у 16-ти хворих під час лапароскопічної холецистектомії з 351-го пацієнта з гострим калькульозним холециститом, ускладненим протоковою патологією. Вивчено 43 параметри. Статистично значущими чинниками ризику пошкодження жовчних проток визначено тяжкий стан хворого, товщину стінки жовчного міхура >10 мм, наявність приміхурового інфільтрату та інфільтрату гепатодуоденальної зв'язки. Ретельна оцінка особливостей анатомічної будови біліарної протокової системи за допомогою УСГ, ЕРХГ та МРХПГ дозволяє зменшити ризик інтраопераційної травми жовчних проток під час лапароскопічної холецистектомії.Методом регрессивного анализа проведена оценка факторов риска возникновения травмы желчных проток у 16-ти больных во время лапароскопической холецистэктомии из 351-го пациента с острым калькулезным холециститом, осложненным протоковой патологией. Изучены 43 параметра. Статистически значимыми факторами риска повреждения желчных проток определено тяжелое состояние больного, толщина стенки желчного пузыря > 10 мм, наличие околопузырного инфильтрата и инфильтрата гепатодуоденальной связки. Тщательная оценка особенностей анатомического строения билиарной протоковой системы с помощью УСГ, ЕРХГ и МРХПГ позволяет уменьшить риск интраоперационной травмы желчных проток во время лапароскопической холецистэктомии.
|
| 12. |
Огородник П. В. Прогнозування можливості виконання лапароскопічної експлорації спільної жовчної протоки у хворих при гострому калькульозному холециститі [Електронний ресурс] / П. В. Огородник, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд, А. Г. Дейниченко // Клінічна хірургія. - 2014. - № 10. - С. 5–8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_10_3 У ретроспективному дослідженні проаналізовано результати мініінвазивного лікування 319 хворих з приводу ускладненого гострого калькульозного холециститу з використанням лапароскопічних технологій. Визначено фактори ризику невдалого виконання лапароскопічного втручання на жовчних протоках, з використанням бінарного регресійного аналізу встановлено вірогідність можливості виконання лапароскопічної холедохолітоекстракції. У проспективному дослідженні застосування математично опрацьованих критеріїв сприяло зменшенню частоти невдалих лапароскопічних втручань на спільній жовчній протоці з 18,6 до 5,9 %.
|
| 13. |
Сироїд О. М. Особливості клінічного перебігу і хірургічного лікування пацієнтів різної статі із жовчнокам’яною хворобою [Електронний ресурс] / О. М. Сироїд // Шпитальна хірургія. - 2011. - № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2011_1_7
|
| 14. |
Сироїд О. М. Лікування пацієнтів із післяхолецистектомічним синдромом та ендокринними і метаболічними розладами [Електронний ресурс] / О. М. Сироїд, В. І. Коломійцев, М. П. Павловський // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_1_6
|
| 15. |
Сироїд О. О. Гранична межа критичної температури для базидіального гриба Laetiporus sulphureus [Електронний ресурс] / О. О. Сироїд, Л. П. Дзигун // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2017. - № 3. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2017_3_13 На сьогодні посилюється увага до застосування різноманітних лікарських препаратів на основі Laetiporus sulphureus. Проте більшість літературних джерел зосереджена саме на фармакологічних властивостях отриманих продуктів, а питання культивування та зберігання музейних культур вивчене недостатньо. Мета дослідження - визначення критичної температури росту гриба, що є важливим показником для забезпечення зберігання культур найбільш продуктивних штамів. Дослідження проводилось на 14 штамах Laetiporus sulphureus. Культивування тривало протягом 3-х діб на середовищі із сусло-агару за температурних режимів 35, 36 і 37 <$E symbol Р>С. Визначено верхню межу критичної температури росту для більшості штамів. Висновки: отримані данні свідчать, що для більшості з досліджуваних штамів гриба Laetiporus sulphureus температура 37 <$E symbol Р>C є критичною, проте штами 1518, 1776, 1815 зберігають слабкий ріст за цієї температури, що дає підгрунтя для подальших досліджень.
|
| 16. |
Огородник П. В. Холедохолітіаз і біліарна гіпертензія у хворих на цироз печінки: особливості діагностики і мініінвазивного лікування [Електронний ресурс] / П. В. Огородник, В. І. Коломійцев, О. В. Лукавецький, А. Г. Дейниченко, О. М. Сироїд // Клінічна хірургія. - 2017. - № 7. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_7_3 Обстежено 85 хворих з приводу холедохолітіазу на тлі цирозу печінки (ЦП). За класифікацією Child-Pugh, ЦП у стадії компенсації (A) діагностований у 63 (74,1 %) хворих, субкомпенсації (B) - у 18 (21,2 %), декомпенсації (C) - у 4 (4,7 %). Крім обтураційної жовтяниці, у 17 (20 %) хворих виявлений гострий біліарний панкреатит, у 30 (35,3 %) - холангіт, у 15 (17,6 %) - гострий холецистит. За даними кольорової допплерографії відзначене розширення вен у гепатодуоденальній звэ'язці (ГДЗ) та черевній стінці, що слід мати на увазі при плануванні ендоскопічних транспапілярних і лапароскопічних втручань. Запропоновано оригінальну класифікацію розширення вен ГДЗ при ЦП. У 80 (94,1 %) хворих спочатку виконували ендоскопічні транспапілярні втручання, через 2 - 3 доби - лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ), у 66 (77,6 %) - здійснена ЛХЕ. Зменшити частоту інтра- і післяопераційних ускладнень дозволяє прецизійне ультразвукове дослідження (УЗД) з кольоровою допплерографією черевної стінки і гепатобіліодуоденальної зони.
|
| 17. |
Сироїд О. Проблематика студій над "Самарянкою" [Електронний ресурс] / О. Сироїд // Міфологія і фольклор. - 2013. - № 1. - С. 39-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/miffol_2013_1_6
|
| 18. |
Брунець О. В. Особливості хірургічного лікування пацієнтів з патологієюорганів черевної порожнини і діастазом прямих м'язів живота [Електронний ресурс] / О. В. Брунець, О. М. Сироїд, Я. І. Клецко, Ю. В. Яринич // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(1). - С. 71-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(1)__15
|
| 19. |
Сироїд О. М. Кардіальні і тромбоемболічні післяопераційні ускладнення у пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою [Електронний ресурс] / О. М. Сироїд // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(1). - С. 156-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(1)__27
|
| 20. |
Трач В. М. Міні-інвазивне лікування пацієнтів із післяхолецистектомічним синдромом [Електронний ресурс] / В. М. Трач, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд, Я. І. Клецко, Ю. В. Яринич // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(1). - С. 330-331. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(1)__54
|
| | |