Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Соловяненко Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Соловяненко Д. Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2012. - № 1. - С. 6-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2012_1_2 Досліджено засади побудови індексів наукометричних баз даних Web of Science та SciVerse Scopus. Розглянуто загальні критерії відбору періодичних видань, які застосовуються Thomson Reuters та Elsevier. Виявлено спільне та відмінне аспектів політики індексації видань у наукометричних базах даних. Висвітлено питання відбору регіональних наукових часописів до індексів Web of Science та SciVerse Scopus. | ||
| 2. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина четверта. Сучасний рівень дискурсу академічного бібліотекознавства та поступ е-науки [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2011. - № 1. - С. 8-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2011_1_2 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | ||
| 3. |
Костенко Л. Наукові бібліотеки та перспективні інтернет-технології [Електронний ресурс] / Л. Костенко, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2011. - № 6. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2011_6_8 | ||
| 4. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина перша. Академічна бібліотека як видавець [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 4. - С. 3-14 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_4_1 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | ||
| 5. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина друга. Інфраструктура зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 5. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_5_1 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | ||
| 6. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина третя. Роль академічних бібліотек у конструюванні інтегрованих інформаційних е-середовищ [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 6. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_6_1 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | ||
| 7. |
Чекмарьов А. Електронне середовище бібліотечної галузі: нові ресурси та можливості [Електронний ресурс] / А. Чекмарьов, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 6. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_6_7 | ||
| 8. |
Соловяненко Д. Цифровий ідентифікатор об’єкта (DOI): "ISBN суспільства знань" [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2009. - № 4. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2009_4_1 | ||
| 9. |
Костенко Л. Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива [Електронний ресурс] / Л. Костенко, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2009. - № 6. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2009_6_8 | ||
| 10. |
Чекмарьов А. Веб-технології та ресурси в науковій бібліотеці [Електронний ресурс] / А. Чекмарьов, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2008. - № 6. - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2008_6_3 Викладено підходи до пошуку шляхів і засобів трансформації бібліотек у ресурсомісткі інформаційні центри, технологічно готові до виконання ролі інтеграторів і координаторів у світовому інформаційному просторі. Проаналізовано досвід впровадження веб-технологій, створення та розповсюдження онлайнових ресурсів у НБУВ. Зазначено, що веб-портал НБУВ є найповнішим і найавторитетнішим джерелом первинної та вторинної науково-освітньої інформації в українському сегменті мережі Інтернет. Увагу приділено науковій електронній бібліотеці на основі системи EPrints, створеної колективом фахівців Інституту програмних систем НАН України за підтримки фонду "Відродження". Запропоновано Наочну бібліотечну класифікацію, розроблену професором Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури В.П. Леоновим.Изложены подходы к поиску путей и средств трансформации библиотек в ресурсоемкие информационные центры, технологически готовые к выполнению роли интеграторов и координаторов в мировом информационном пространстве. Проанализирован опыт внедрения веб-технологий, создания и распространения онлайновых ресурсов в НБУВ. Указано, что веб-портал НБУВ является наиболее полным и авторитетным источников первичной и вторичной научно-образовательной информации в украинском сегменте Интернет. Внимание уделено научной электронной библиотеке на основе системы EPrints, созданной коллективом специалистов Института программных систем НАН Украины при поддержке фонда "Возрождение". Предложена Наглядная библиотечная классификация, разработанная профессором Харьковского государственного технического университета строительства и архитектуры В.П. Леоновым. | ||
| 11. |
Соловяненко Д. Статистика використання Інтернет-технологій у бібліотеках України [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2007. - № 1. - С. 6-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2007_1_2 Проаналізовано стан упровадження найпопулярніших Інтернет-технологій у практичну діяльність роботи вітчизних бібліотек. Наведено статистичні показники впровадження даних технологій у быбліотеках різних систем і відомств, висвітлено особливості забезпечення бібліотечним Інтернет-серсісом користувачів різних регіонів країни, розглянуто специфіку впровадження технології електронної пошти та веб-технології, зокрема, з урахуванням відомчої належності бібліотек. На підставі одержаного масиву статистичних даних зроблено висновок щодо стану бібліотечно-бібліографічного обслуговування українських користувачів Інтернету.Проанализировано состояние внедрения наиболее популярных Интернет-технологий в практическую деятельность работы отечественных библиотек. Приведены статистические показатели внедрения данных технологий в библиотеках разных систем и ведомств, освещены особенности обеспечения библиотечным Интернет-сервисом пользователей разных регионов страны, рассмотрена специфика внедрения технологии электронной почты и веб-технологии, в частности, с учетом ведомственной принадлежности библиотек. На основании полученного массива статистических данных сделан вывод о состоянии библиотечно-библиографического обслуживания украинских пользователей Интернета. | ||
| 12. |
Соловяненко Д. Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2007. - № 5. - С. 10-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2007_5_2 | ||
| 13. | 
Соловяненко Д. В. Нова технологічна платформа для проекту "Наукова періодика України" [Електронний ресурс] / Д. В. Соловяненко, Т. В. Симоненко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2012. - № 1. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2012_1_8 | ||
| 14. |
Соловяненко Д. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 1. - С. 18-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2003_1_6 Розглянуто теоретичні питання надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі та представлено цілісну концепцію даного виду бібліотечного сервісу. Визначено зміст поняття "онлайновий бібліотечний сервіс" (ОБС), висвітлено деякі аспекти створення системи ОБС, а також проаналізовано його основні переваги.Рассмотрены теоретические вопросы предоставления билиотечных услуг в онлайновом режиме и приведена целостная концепция данного вида библиотечного сервиса. Определено содержание понятия "онлайновый библиотечный сервис" (ОБС), освещены некоторые аспекты создания системы ОБС, проанализированы его основные преимущества.Розглянуто теоретичні питання надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі та побудовано цілісну концепцію даного виду бібліотечного сервісу (ОБС). Подано технологію ОБС, детально розглянуто кожен з технологічних процесів ОБС, проаналізовано його етапи та процеси реалізації.Рассмотрены теоретические вопросы предоставления библиотечных услуг в онлайновом режиме и построена целостная концепция данного вида библиотечного сервиса (ОБС). Представлена технология ОБС, детально рассмотрен каждый из технологических процессов ОБС, проанализированы его этапы и процессы реализации. | ||
| 15. |
Соловяненко Д. Концептуальна модель системної архітектури онлайнового бібліотечного сервісу [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 5. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2003_5_12 Розглянуто питання працездатності системи онлайнового бібліотечного сервісу (ОБС). Визначено базові поняття ОБС: сервер ОБС (СОБС) та систему ОБС, їх призначення, умови функціонування та системну архітектуру. Розроблено концептуальну модель системної архітектури ОБС, проаналізовано структурні елементи цієї моделі (рівні та підсистеми), наведено їх детальний опис. Охарактеризовано механізми функціонування основних структурних компонентів СОБС та системи ОБС. | ||
| 16. |
Соловяненко Д. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2002. - № 5. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2002_5_11 Розглянуто теоретичні питання надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі та представлено цілісну концепцію даного виду бібліотечного сервісу. Визначено зміст поняття "онлайновий бібліотечний сервіс" (ОБС), висвітлено деякі аспекти створення системи ОБС, а також проаналізовано його основні переваги.Рассмотрены теоретические вопросы предоставления билиотечных услуг в онлайновом режиме и приведена целостная концепция данного вида библиотечного сервиса. Определено содержание понятия "онлайновый библиотечный сервис" (ОБС), освещены некоторые аспекты создания системы ОБС, проанализированы его основные преимущества.Розглянуто теоретичні питання надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі та побудовано цілісну концепцію даного виду бібліотечного сервісу (ОБС). Подано технологію ОБС, детально розглянуто кожен з технологічних процесів ОБС, проаналізовано його етапи та процеси реалізації.Рассмотрены теоретические вопросы предоставления библиотечных услуг в онлайновом режиме и построена целостная концепция данного вида библиотечного сервиса (ОБС). Представлена технология ОБС, детально рассмотрен каждый из технологических процессов ОБС, проанализированы его этапы и процессы реализации. | ||
| 17. |
Соловяненко Д. Структурний аналіз українського бібліотечного веб-сегмента мережі інтернет [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2005. - № 3. - С. 26-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2005_3_7 Визначено стан впровадження інтернет-технологій у практику роботи вітчизняних бібліотек, проведено паспортизацію всіх веб-сайтів українських бібліотек, які доступні користувачам, аналітично оброблено отриманий масив даних, виявлено переваги та недоліки деяких бібліотечних веб-проектів та типові недоліки українських проектів у цілому, виділено форми онлайнового бібліотечного сервісу.Определено состояние внедрения интернет-технологий в практику работы отечественных библиотек, проведена паспортизация всех веб-сайтов украинских библиотек, доступные пользователям, аналитически обработан полученный массив данных, выявлены преимущества и недостатки некоторых библиотечных веб-проектов и типовые недостатки украинских проектов в целом, выделены формы онлайнового библиотечного сервиса. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |