 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Солоджук Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
| 1. |
Солоджук Ю. І. Методики хірургічного лікування атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини (Огляд літератури) [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко, О. Г. Бойчук-Товста, А. П. Івасів // Art of medicine. - 2017. - № 4. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2017_4_16
| | 2. |
Солоджук Ю. І. Використання остеопластичних матеріалів тваринного походження при атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко, О. Г. Бойчук, О. Г. Бойчук-Товста // Art of medicine. - 2018. - № 1. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2018_1_20 Мета роботи - проаналізувати можливості використання кісткових матеріалів тваринного походження у випадку атрофії коміркового відростка (АКВ) верхньої щелепи (ВЩ) і частини нижньої щелепи (НЩ) і можливість їх використання у жінок постменопаузального віку (ПМВ) та порівняти успішність результатів реконструктивних маніпуляцій. У ретроспективному дослідженні проаналізовано 22 наукові публікації. Пошук матеріалу проводився з використанням пошукової системи Google Scholar і наукового порталу Research Gate. Наукові статті, що були опубліковані в період з 2013 по 2017 рік, відібрано для аналізу. Результати аналізу інтерпретовано відповідно до основної мети дослідження. Отримані в результаті системного ретроспективного аналізу дані не забезпечують достатньої доказової бази для з'ясування конкретних переваг використання остеопластичних матеріалів залежності від походження під час лікування АКВ ВЩ чи частини НЩ. Остеопластичні матеріали слід обирати відповідно до анатомічних умов конкретного пацієнта. Обсяг необхідних хірургічних втручань залежить від ступеня вираженості атрофії кісткової тканини щелеп. У результаті огляду отримано дані щодо використання кісткових матеріалів тваринного походження за АКВ ВЩ і частини НЩ, а також їх використання в поєднанні з аутогенними кістковими матеріалами. Проте, вищезгадані дані є лише поодинокими дослідженнями, що наштовхує на думку про потребу в глибшому та змістовнішому вивченні особливостей їх використання за атрофії щелеп, зокрема у жінок ПМВ у поєднанні з осеїн-гідроксиапатитним комплексом, що є перспективним напрямком досліджень.
| | 3. |
Солоджук Ю. І. Використання остеопластичних матеріалів тваринного походження при атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко, О. Г. Бойчук, О. Г. Бойчук-Товста // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2017. - № 8. - С. 109-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2017_8_15 Мета роботи - проаналізувати можливості використання кісткових матеріалів тваринного походження у випадку атрофії коміркового відростка (АКВ) верхньої щелепи (ВЩ) і частини нижньої щелепи (НЩ) і можливість їх використання у жінок постменопаузального віку (ПМВ) та порівняти успішність результатів реконструктивних маніпуляцій. У ретроспективному дослідженні проаналізовано 22 наукові публікації. Пошук матеріалу проводився з використанням пошукової системи Google Scholar і наукового порталу Research Gate. Наукові статті, що були опубліковані в період з 2013 по 2017 рік, відібрано для аналізу. Результати аналізу інтерпретовано відповідно до основної мети дослідження. Отримані в результаті системного ретроспективного аналізу дані не забезпечують достатньої доказової бази для з'ясування конкретних переваг використання остеопластичних матеріалів залежності від походження під час лікування АКВ ВЩ чи частини НЩ. Остеопластичні матеріали слід обирати відповідно до анатомічних умов конкретного пацієнта. Обсяг необхідних хірургічних втручань залежить від ступеня вираженості атрофії кісткової тканини щелеп. У результаті огляду отримано дані щодо використання кісткових матеріалів тваринного походження за АКВ ВЩ і частини НЩ, а також їх використання в поєднанні з аутогенними кістковими матеріалами. Проте, вищезгадані дані є лише поодинокими дослідженнями, що наштовхує на думку про потребу в глибшому та змістовнішому вивченні особливостей їх використання за атрофії щелеп, зокрема у жінок ПМВ у поєднанні з осеїн-гідроксиапатитним комплексом, що є перспективним напрямком досліджень.
| | 4. |
Проць Г. Б. Оцінка показників маркерів кісткового ремоделювання в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту [Електронний ресурс] / Г. Б. Проць, В. П. Пюрик, Ю. І. Солоджук // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 2. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_2_12 Досліджено особливості використання кісткового заміщуючого матеріалу, збагаченого активним оегеогенним компонентом, під час проведення клаптевих операцій у разі лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП). Наведено результати остеоденситометричиих досліджень і результати вивчення маркерів кісткового ремоделювання у 160-ти хворих, яким проводили хірургічні втручання. Встановлено, що хірургічні втручання на тканинах пародонта у 46 % пацієнтів проводились на фоні зниженої щільності кісткової тканини. У разі планування хірургічного лікування у хворих на ГП доцільно досліджувати маркери кісткового ремоделювання для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканин та для диференційованого призначення остеотропних препаратів, що буде сприяти позитивному перебігу післяопераційного періоду та профілактиці ускладнень. Результати свідчать, що проведення клаптевих операцій з поєднаним використанням кісткового мозку і остеопластичного матеріалу активізує процеси регенерації кісткової тканини коміркового паростка і сполучнотканинного прикріплення, покращує результати хірургічного лікування хворих на ГП.Досліджено особливості використання кісткового заміщувального матеріалу, збагаченого активним остеогенним компонентом, під час проведення клаптевих операцій під час лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП). Надано результати остеоденситометричних досліджень і вивчення маркерів кісткового ремоделювання у 160 хворих, яким проводили хірургічні втручання. Встановлено, що хірургічні втручання на тканинах пародонту у 46 % пацієнтів проводились на тлі зниженої щільності кісткової тканини (КТ). При плануванні хірургічного лікування у хворих на ГП доцільно досліджувати маркери кісткового ремоделювання для оцінки структурно-функціонального стану КТ і диференційованого призначення остеотропних препаратів, які будуть сприяти позитивному перебігу післяопераційного періоду та профілактиці ускладнень. Результати свідчать, що проведення клаптевих операцій із поєднаним використанням кісткового мозку й остеопластичного матеріалу активізує процеси регенерації КТ коміркового паростка та сполучнотканинного прикріплення, покращує результати хірургічного лікування хворих на ГП.
| | 5. |
Проць Г. Б. Сучасні аспекти променевих методів діагностики при плануванні дентальної імплантації і на етапах хірургічної реабілітації [Електронний ресурс] / Г. Б. Проць, В. П. Пюрик, Ю. І. Солоджук, Г. П. Ничипорук, Л. Г. Омельчук, Я. В. Пюрик, Ахмед Карім Шуджаірі, С. А. Огієнко, І. І. Проць // Український стоматологічний альманах. - 2016. - № 3(2). - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2016_3(2)__21
| | 6. |
Пантус А. В. Аналіз хірургічних методик та підходів усунення дефектів кісток лицевого скелету [Електронний ресурс] / А. В. Пантус, М. М. Рожко, І. Р. Ярмошук, В. Л. Когут, Ю. І. Солоджук // Art of medicine. - 2019. - № 1. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_1_21
| | 7. |
Солоджук Ю. І. Використання остеопластичного матеріалу тваринного походження при атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи в поєднанні з осеїн-гідроксиапатитним комплексом [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко, І. Р. Ярмошук // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(2). - С. 254-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(2)__57
| | 8. |
Солоджук Ю. І. Використання рентгенологічних методів діагностики при хірургічному лікуванні атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи в жінок постменопаузального віку [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко, І. Р. Ярмошук // Архів клінічної медицини. - 2018. - № 2. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2018_2_9
| | 9. |
Солоджук Ю. І. Хірургічне лікування кусаної рани верхньої губи з одночасним використанням пластики місцевими тканинами [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, А. П. Івасів // Архів клінічної медицини. - 2017. - № 1. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2017_1_13 Описано клінічний випадок хірургічного лікування кусаної рани верхньої губи шляхом первинної хірургічної обробки рани, ушивання рани із одночасним використанням пластики місцевими тканинами. Обговорено особливості хірургічного лікування кусаних ран цієї ділянки, методи профілактики ускладнень.
| | 10. |
Солоджук Ю. І. Визначення щільності кісткової тканини при хірургічному лікуванні атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи у жінок постменопаузального віку [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко, А. В. Пантус, І. Р. Ярмошук // Art of medicine. - 2020. - № 2. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2020_2_14
| | 11. |
Солоджук Ю. І. Клінічні особливості загоєння ран у післяопераційному періоді хірургічного лікування атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи у жінок в постменопаузальному періоді [Електронний ресурс] / Ю. І. Солоджук, М. М. Рожко, О. Г. Денисенко // Art of medicine. - 2021. - № 2. - С. 129-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2021_2_22
|
|
|