 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Стойка Р$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 63
Представлено документи з 1 до 20
|
| | |
| 1. |
|
Біологічні студії = Studia Biologica : наук. журн. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - Виходить щоквартально. - ISSN 1996-4536. - ISSN 2311-0783 Додаткові відомості та надходження
|
| | 2. |
Ґудзь Є. А. Антитоксичні ефекти N-стеароїлетаноламіну в суспензії та у складі нанокомпозитного комплексу в органах мишей з карциномою Льюїс за введення доксорубіцину [Електронний ресурс] / Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. О. Хмель, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, Р. Р. Панчук, Р. С. Стойка, А. О. Рябцева, О. С. Заіченко // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 4. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_4_9
| | 3. |
Антонюк В. О. Новий манозоспецифічний лектин із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.): очищення та властивості [Електронний ресурс] / В. О. Антонюк, Л. В. Панчак, М. О. Старикович, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_2_5 Із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.) афінною хроматографією на манані із дріжджів і подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl одержано і очищено новий лектин, вихід якого становить ~ 10 мг з 1 кг свіжої рослинної сировини. Лектин виявляє високу спорідненість до дріжджового манану і низьку - до <$Ealpha>-метил-D-манопіранозиду, D-фруктози, D-туранози і 2-ацетамідо-D-галактопіранози. Він взаємодіє з манозовмісними глікопротеїнами - яєчним альбуміном, овомукоїдом і пероксидазою коріння хрону - але зі значно нижчою афінністю. За результатами електрофорезу в 20 %-му ПААГ із DSNa очищений лектин містить субодиниці з Мм 12 кДа, а за даними гель-хроматографії на колонці Toyopearl HW-55 Мм лектину становить 48 кДа. Він добре аглютинує еритроцити кролика, дещо гірше - щура та мурчака і не аглютинує еритроцити людини. Лектин не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1 %-го розчину ЕДТА і витримує нагрівання до <$E60~symbol Р roman С> протягом 60 хв.
| | 4. |
Сеньків Ю. В. Дія вільного та зв’язаного з полімерним носієм доксорубіцину на клітини лінії НСТ116 колоректальної карциноми людини [Електронний ресурс] / Ю. В. Сеньків, П. Геффетер, А. О. Рябцева, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, В. Бергер, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 2. - С. 33-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_2_6
| | 5. |
Фальфушинська Г. І. Функції металотіонеїнів та системи антиоксидантного захисту за дії Co-та Zn-вмісних нанокомпозитів на карася сріблястого (Carassius auratus gibelio) [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. О. Турта, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 3. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_3_8 Досліджено вплив нанокомпозитів кобальту та цинку (Co- та Zn-НК відповідно), синтезованих на основі вінілпіролідону, на металодепонувальні протеїни з антиоксидантним потенціалом - металотіонеїни (МТ) карася сріблястого (Carassius auratus gibelio). Протягом 14 діб в акваріуми, де знаходилися різні групи риб, додавали Co<^>2+ (50 мкг/л), Zn<^>2+ (100 мкг/л), Co-НК (833 мкг/л) та Zn-НК (883 мкг/л) або полімерну складову (ПС, 783 мкг/л). Встановлено, що реакція МТ є високоспецифічною до металу, як у вигляді іонів, так і у вигляді їх металовмісних нанокомпозитів (Me-НК): Со<^>2+ і Co-НК збільшують загальний вміст МТ (МТ-SH) і активують систему антиоксидантного захисту, а Zn<^>2+ і Zn-НК - зменшують вміст МТ-SH і пригнічують антиоксидантний захист. Усі форми досліджуваних металів зменшують вміст імунореактивної хелатованої форми МТ (МТі) та відновленого глутатіону, активацію анаеробного обміну, Mn-супероксиддисмутази, а також знижують вміст продуктів окисної деструкції протеїнів і ліпідів у тканині печінки, що супроводжується збільшенням кількості еритроцитів із ядерними аномаліями, проте не зменшують холінестеразну активність. Показано, що співвідношення концентрацій МТ-SH і МТі, антиоксидантний потенціал МТ залежить від вмісту його апоформи. Одержані дані вказують на те, що у карася відбувається часткова біодеградація Ме-НК.
| | 6. |
Сеньків Ю. Механізми посилення антинеопластичної активності рутеній-вмісного препарату шляхом іммобілізації на полімерному носії [Електронний ресурс] / Ю. Сеньків, А. Рябцева, Н. Бойко, Н. Мітіна, О. Заіченко, Р. Стойка // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_3 Ефективність лікування злоякісних новоутворень за допомогою недавно створеного рутеній (Ru<^>2+)-вмісного протипухлинного препарату суттєво знижується через його зв'язування білками сироватки крові в організмі. Розроблено метод захисту цього препарату від зв'язування цими білками шляхом інкапсуляції новим полімером полі(ВЕП-ГМА)-графт-ПЕГ. Окрім того, така інкапсуляція протипухлинного препарату надає змогу суттєво прискорити його поглинання і накопичення клітинами-мішенями, а також у 2 - 22 рази (залежно від лінії клітин) збільшити ефективність його токсичної дії щодо пухлинних клітин людини.
| | 7. |
Панчук Р. Р. Синергічна антинеопластична дія комплексів доксорубіцину і фулерену С60 як засобу його доставки до злоякісних клітин людини у дослідах in vitro: клітинні та молекулярні механізми [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук, В. В. Чумак, Н. Р. Скорохід, Л. В. Легка, С. В. Прилуцька, П. Хеффетер, В. Бергер, Р. С. Стойка, Ю. І. Прилуцький // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 1. - С. 5-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_1_2 Актуальне завдання сучасної фармацевтики - розробка нових лікарських форм, що базуються на використанні спеціальних нанорозмірних носіїв для підвищення адресності доставки ліків до клітин-мішеней. Застосування таких нанокомпозитів надає змогу не лише продовжити тривалість дії ліків в організмі, але й збільшити їхню біологічну доступність і, що важливо, знизити побічні ефекти від хіміотерапії у пацієнтів. Використано нанорозмірний комплекс на основі фулерену С60 і відомого протипухлинного препарату доксорубіцину. Встановлено, що іммобілізація доксорубіцину на фулерені С60 надає змогу у 2 - 3 рази посилити антинеопластичну дію цього лікарського препарату in vitro щодо різних ліній злоякісних клітин порівняно з дією вільного доксорубіцину. Цитоморфологічними дослідженнями показано, що загибель злоякісних клітин-мішеней, на які діяли згаданим вище нанокомплексом, відбувається шляхом апоптозу. Індукція апоптозу за дії цього нанокомплексу супроводжується генерацією супероксидних радикалів, рівень яких значно зростає вже на 1-шу годину дії цього комплексу і досягає максимального значення через 3 години. Одержані результати свідчать про перспективність застосування фулерен С60-доксорубіцинового комплексу в хіміотерапії злоякісних пухлин.
| | 8. |
Фінюк Н. C. Оцінка цитотоксичної та мутагенної дії нових поверхнево-активних гребенеподібних поліамфолітів, що використовуються для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені [Електронний ресурс] / Н. C. Фінюк, Є. З. Філяк, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 15-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_3 Створення нових наноматеріалів і бурхливий розвиток нанотехнологій зумовлюють не лише значні досягнення у сфері медицини, у різних галузях промисловості й точних технологій, але й небажані наслідки для здоров'я людини і навколишнього середовища. Досліджено токсичність за умов in vitro і мутагенну активність новосинтезованих поліамфолітних носіїв типу БГ-2, які плануються для використання як носії нуклеїнових кислот у клітини-мішені. Встановлено, що поліамфолітні носії з ряду БГ-2 у концентрації менше 0,01 % не чинять цитотоксичного впливу на клітини ссавців. Не виявлено їх здатності індукувати генні мутації у тесті Еймса. За відсутності метаболічної активації в клітинах-мішенях досліджувані носії не мали генотоксичного впливу. Додавання мікросомальної фракції печінки щура не супроводжувалося мутагенним ефектом носіїв щодо штамів ТА98 і ТА100 Salmonella typhimurium. Це свідчить про безпечність використання новосинтезованих поліамфолітних носіїв із ряду БГ-2 як засобів для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені.
| | 9. |
Панчук Р. Р. Селеновмісні сполуки і D-пантетин модулюють дію доксорубіцину та цисплатину на злоякісні клітини із резистентністю до цих препаратів [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук, Н. Р. Скорохід, В. В. Чумак, Л. В. Легка, А. Г. Мойсєєнок, В. Бергер, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 3. - С. 33-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_3_4 Досліджено біологічну активність селеніту натрію, селенометіоніну та D-пантетину на лейкемічні та карциномні клітини людини, що характеризуються стійкістю до ліків унаслідок надекспресії P-глікопротеїну чи нокауту гена Bax, який відіграє ключову роль в індукції загибелі клітин. Встановлено, що селеніт натрію проявляє виражену цитотоксичну дію на пухлинні клітини вже у концентрації 10 мкМ, тоді як селенометіонін є значно менш токсичним (діюча концентрація 100 мкМ), а D-пантетин (похідне вітаміну В5) виявляє протипухлинну дію в діапазоні концентрацій 100 - 1000 мкМ залежно від досліджуваних клітинних ліній. У подальшому досліджено комбінаторну дію цих антиоксидантів (у фізіологічно нешкідливих концентраціях) у поєднанні з напівлетальною (LC50) дозою протипухлинних препаратів цисплатину та доксорубіцину. Показано, що всі досліджувані препарати посилюють цитотоксичну дію цисплатину на злоякісні клітини, а особливо вираженим даний ефект був на пухлинних клітинах, які є резистентними до дії цих ліків. Таким чином, комбінаторна дія антиоксидантів і цисплатину надає змогу суттєво посилити протипухлинну дію цього лікарського засобу на злоякісні клітини, стійкі до ліків. Селеніт натрію у низьких концентраціях інгібує на 20 - 25 % протипухлинну активність доксорубіцину. Це супроводжується повним пригніченням продукції токсичних супероксид-радикалів, індукованих доксорубіцином. Виявлений протекторний ефект селеніту натрію може мати важливе значення для захисту нормальних клітин організму (зокрема, кардіоміоцитів серця) від токсичної дії доксорубіцину.
| | 10. |
Фінюк Н. C. Утворення поліплексів новими поверхнево-активними гребенеподібними оліамфолітами і плазмідною ДНК [Електронний ресурс] / Н. C. Фінюк, Т. Я. Вітак, Н. Є. Мітіна, Є. З. Філяк, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_8 Досліджено утворення інтерполіелектролітних комплексів (поліплексів) плазмідної ДНК з новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітними носіями із застосуванням методу визначення затримки ДНК під час електрофорезу в гелі агарози. Встановлено оптимальні умови для утворення таких поліплексів: концентрація поліамфолітних носіїв 0,1 - 0,003 %, pH 7,4, 20 хв, 24 <$E symbol Р>C. Показано, що поліамфоліт із кватернізованими аміновмісними бічними ланцюгами утворює найбільш стабільні поліплекси з плазмідною ДНК. Асоціація та вивільнення ДНК із комплексу з поліамфолітними носіями не спричинює її структурних змін, натомість ці носії захищають ДНК від розщеплення нуклеазами. Нові поверхнево-активні гребенеподібні поліамфоліти є перспективними носіями для доставлення ДНК у реципієнтні клітини.
| | 11. |
Кіт Ю. Я. Взаємодія нанорозмірних кон’югатів доксорубіцину з протеїнами і клітинами периферичної крові людини [Електронний ресурс] / Ю. Я. Кіт, Р. О. Білий, Т. В. Скорохода, Н. М. Бойко, Н. С. Корній, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 73-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_9
| | 12. |
Ґудзь Є. А. Антитоксичні та антиоксидантні ефекти N-стеароїлетаноламіну в складі нанокомпозитного комплексу з доксорубіцином в органах мишей з карциномою Льюїс [Електронний ресурс] / Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, А. І. Воєйков, А. Г. Бердишев, Г. В. Косякова, Р. Р. Панчук, Р. С. Стойка, А. О., Заіченко О. С. Рябцева // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_13
| | 13. |
Цивінська М. В. Ідентифікація складників молочного соку гриба Lactarius pergamenus (Fr.)Fr за допомогою газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії [Електронний ресурс] / М. В. Цивінська, Л. В. Панчак, Р. С. Стойка, В. О. Антонюк // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 170-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_21 Запропоновано метод розділення метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus і дослідження фракції, екстрагованої гексаном, яка згідно з результатами попередніх досліджень виявляє найвищу антипроліферативну та протигрибкову активність. Увагу приділено фракціонуванню та аналізу методом газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії (ГРХ-МС) екстрагованої гексаном фракції 1.4. Ключову роль у розділенні цієї фракції відіграло застосування діоксану, який добре змішується як з полярними, так і неполярними розчинниками (гексаном, хлороформом, метанолом, водою). Зроблено висновок про повний хімічний склад гексанової фракції метанольного екстракту висушених базидіом Lactarius pergamenus. Показано, що ця фракція на 38 % складається з вищих жирних кислот та їхніх похідних, на 29 % - із фталатів, на 13 % - із сесквітерпенів, на 2 % - з альдегідів - на 18 % і з інших сполук (вуглеводи, спирти, похідні гідразину та неідентифіковані сполуки). Така сукупність речовин дозволяє утворити стійку емульсію молочного соку, який захищає плодове тіло гриба від бактеріальних і грибкових інфекцій та від поїдання ссавцями і комахами.
| | 14. |
Панчак Л. В. Хімічний склад та антипроліферативна активність фракцій метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus (Fr.)Fr [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, О. Ю. Ключівська, М. В. Цивінська, Р. С. Стойка, Р. Б. Лесик, В. О. Антонюк // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_11 Описано методику розділення метанольного екстракту з базидіом гриба Lactarius pergamenus за допомогою екстракції органічних розчинників і хроматографії на колонці із силікагелем. Ідентифікацію речовин в одержаних фракціях здійснено за допомогою мас-спектрометрії. Антипроліферативну активність визначено з використанням культури мишачих лейкозних клітин лінії L1210. Встановлено, що найвищу антипроліферативну активність має фракція, яка містить речовину з жовто-зеленою флуоресценцією в УФ-світлі. Її ідентифіковано як 3,14,15-триметилфуранолактаран-8-ол. Також помітну роль в цитотоксичному ефекті відіграють супутні вищі жирні кислоти та їх ефіри. Токсична дія триметилфуранолактарану з L. pergamenus на культуру клітин лінії L1210 є в декілька разів слабшою у порівнянні з таким ефектом алантолактону з кореневищ Inula helenium. Однак він є більш ефективним цитостатиком у порівнянні з алантолактоном. Сесквітерпенові сполуки, що містяться у базидіомах грибів роду Lactarius, можуть бути перспективними антипроліферативними чинниками.
| | 15. |
Панчак Л. В. Хімічний склад вимороженого метанольного екстракту базидіом справжніх грибів [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, М. В. Цивінська, В. О. Антонюк, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_12 Дослідження хімічного складу грибів та розроблення методів одержання з них біологічно активних сполук є сьогодні актуальним завданням, оскільки вони можуть слугувати джерелом важливих фармакологічно активних або харчових субстанцій. Досліджено хімічний склад осадів, які утворюються за охолодження до -18 <$E symbol Р>С метанольних екстрактів, одержаних із базидіом справжніх грибів. Осади з базидіом 22 видів грибів (21 - базидіальних і 1 - сумчастих грибів) вивчали за допомогою газорідинної хроматографії - мас-спектрометрії. В одержаних осадах достовірно ідентифіковано декілька груп речовин: сахароспирти (маніт і сорбіт); жирні кислоти та їхні похідні; ергостерол (провітамін D2); гіберелін А3 (незначний відсоток у деяких грибів). Встановлено, що в осадах метанольного екстракту грибів усіх чотирьох досліджених представників роду Russula переважає маніт (100 % у R. aeruginea, 98,3 % у R. adusta, 96,2 % у R. foetens та 79,2 % у R. delica). В осаді деяких представників роду Lactarius, крім маніту і сорбіту, виявлено високий вміст вищих жирних кислот та їх похідних. Зокрема, у споріднених видів грибів L. piperatus, L. pergamenus i L. vellereus знайдено високий вміст стеаринової кислоти. Менше її у L. quietus, L. rерraesentaneus, L. rufus, a в L. соntroversus, L. volemus переважає олеїнова кислота. За даними мас-спектрометрії, осад, одержаний із метанольного екстракту Amanita muscaria, складався з метилового ефіру олеїнової кислоти (28 %) та олеїнової кислоти (72 %). У восьми видів грибів в осаді метанольного екстракту було знайдено ергостерол, вміст якого в Clitocybe nebularis сягав 91 %, а у Fomistopsis pinicola, Laetiporus sulphureus та Sarcoscypha coccinea перевищував 50 %. В осаді метанольного екстракту із базидіом L. rufus та L. flexuosus виявлено гіберелін А3. На підставі результатів дослідження зроблено висновок про доцільність застосування стадії виморожування метанольного екстракту в технологічному процесі очищення біологічно активних речовин із базидіом грибів.
| | 16. |
Влізло В. В. Ідентифікація патологічного пріона при губчастоподібній енцефалопатії великої рогатої худоби [Електронний ресурс] / В. В. Влізло, В. В. Стадник, Х. Я. Майор, П. І. Вербицький, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 2. - С. 75-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_2_10
| | 17. |
Кіт Ю. Я. Імуноглобуліни молозива як молекулярні маркери доклінічної діагностики автоімунних порушень у породіль [Електронний ресурс] / Ю. Я. Кіт, М. О. Старикович, Р. О. Білий, Н. Р. Скорохід, Л. Б. Янів, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 3. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_6
| | 18. |
Шаповал О. В. Люмінесцентні нанорозмірні маркери клітин на основі фосфатів лантану [Електронний ресурс] / О. В. Шаповал, О. С. Мягкота, Р. Р. Панчук, В. В. Вістовський, Н. Є. Мітіна, А. С. Волошиновський, Р. С. Стойка, О. С. Заіченко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2013. - № 6(6). - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2013_6(6)__8 Досліджено люмінесцентні властивості наночастинок фосфатів лантану, допованих катіонами європію, з функціональною олігопероксидною оболонкою, вивчено кінетичні закономірності прищепленої полімеризації ініційованої з поверхні наночастинок. Функціоналізація поверхні прищепленою полімеризацією надає наночастинкам сумісності та/або можливості зв'язування з субстратами різної природи для використання під час створення люмінесцентних біосенсорів і маркерів клітин.
| | 19. |
Шкорбатов Ю. Г. Влияние микроволнового излучения низкой интенсивности на жизнеспособность клеток и состояние хроматина в клетках человека [Електронний ресурс] / Ю. Г. Шкорбатов, В. А. Катрич, В. Н. Пасюга, В. А. Антоненко, Д. Д. Иванченко, О. Ю. Ключивская, Р. С. Стойка // Біофізичний вісник. - 2013. - Вип. 29. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bifv_2013_29_12
| | 20. |
Фальфушинська Г. І. Оцінка біологічної дії кобальтвмісного нанокомпозиту із використанням біохімічних маркерів двостулкового молюска Anodonta cygnea [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Є. З. Філяк, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 5. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_5_8 Активне впровадження наноматеріалів вимагає розвитку методів, що дозволяють визначити їх потенційну екотоксичність. Мета дослідження - виявлення специфічних ознак впливу кобальтвмісного нанокомпозита (Со-НК) на молекулярні стрес-респонсивні системи у травній залозі двостулкового молюска Anodonta cygnea. Со-НК одержували у разі змішування спиртових розчинів кополімеру N-вінілпіролідону, 5-(трет-бутилперокси)-5-метил-1-гексен-3-іну, диметиламіноетилметакрилату та хлориду кобальту. Після інкубації молюсків протягом 14 діб за присутності Со-НК, СоСl2 або полімерного носія встановлено, що Со-НК, на відміну від інших чинників, не спричинює оксидативного стресу, який визначався за супероксиддисмутазною активністю, вмістом металотіонеїнів (МТ), редокс-індексом глутатіону та рівнем утворення оксидних радикалів. Показано, що специфічними ознаками впливу Со-НК є збільшення вмісту МТ, СоСl2 - збільшення лактатдегідрогеназної активності і рівня оксидних радикалів, тоді як полімерний носій підвищує глутатіонтрансферазну активність.
| | | |
|
|