Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Журнали та продовжувані видання (7)Реферативна база даних (100)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Стойка Р$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 63
Представлено документи з 1 до 20
...
1.
 

Біологічні студії = Studia Biologica : наук. журн. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - Виходить щоквартально. - ISSN 1996-4536. - ISSN 2311-0783

Додаткові відомості та надходження

2.

Ґудзь Є. А. 
Антитоксичні ефекти N-стеароїлетаноламіну в суспензії та у складі нанокомпозитного комплексу в органах мишей з карциномою Льюїс за введення доксорубіцину [Електронний ресурс] / Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. О. Хмель, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, Р. Р. Панчук, Р. С. Стойка, А. О. Рябцева, О. С. Заіченко // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 4. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_4_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 588.879 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Антонюк В. О. 
Новий манозоспецифічний лектин із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.): очищення та властивості [Електронний ресурс] / В. О. Антонюк, Л. В. Панчак, М. О. Старикович, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_2_5
Із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.) афінною хроматографією на манані із дріжджів і подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl одержано і очищено новий лектин, вихід якого становить ~ 10 мг з 1 кг свіжої рослинної сировини. Лектин виявляє високу спорідненість до дріжджового манану і низьку - до <$Ealpha>-метил-D-манопіранозиду, D-фруктози, D-туранози і 2-ацетамідо-D-галактопіранози. Він взаємодіє з манозовмісними глікопротеїнами - яєчним альбуміном, овомукоїдом і пероксидазою коріння хрону - але зі значно нижчою афінністю. За результатами електрофорезу в 20 %-му ПААГ із DSNa очищений лектин містить субодиниці з Мм 12 кДа, а за даними гель-хроматографії на колонці Toyopearl HW-55 Мм лектину становить 48 кДа. Він добре аглютинує еритроцити кролика, дещо гірше - щура та мурчака і не аглютинує еритроцити людини. Лектин не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1 %-го розчину ЕДТА і витримує нагрівання до <$E60~symbol Р roman С> протягом 60 хв.
Попередній перегляд:   Завантажити - 866.602 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Сеньків Ю. В. 
Дія вільного та зв’язаного з полімерним носієм доксорубіцину на клітини лінії НСТ116 колоректальної карциноми людини [Електронний ресурс] / Ю. В. Сеньків, П. Геффетер, А. О. Рябцева, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, В. Бергер, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 2. - С. 33-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.204 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Фальфушинська Г. І. 
Функції металотіонеїнів та системи антиоксидантного захисту за дії Co-та Zn-вмісних нанокомпозитів на карася сріблястого (Carassius auratus gibelio) [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. О. Турта, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 3. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_3_8
Досліджено вплив нанокомпозитів кобальту та цинку (Co- та Zn-НК відповідно), синтезованих на основі вінілпіролідону, на металодепонувальні протеїни з антиоксидантним потенціалом - металотіонеїни (МТ) карася сріблястого (Carassius auratus gibelio). Протягом 14 діб в акваріуми, де знаходилися різні групи риб, додавали Co<^>2+ (50 мкг/л), Zn<^>2+ (100 мкг/л), Co-НК (833 мкг/л) та Zn-НК (883 мкг/л) або полімерну складову (ПС, 783 мкг/л). Встановлено, що реакція МТ є високоспецифічною до металу, як у вигляді іонів, так і у вигляді їх металовмісних нанокомпозитів (Me-НК): Со<^>2+ і Co-НК збільшують загальний вміст МТ (МТ-SH) і активують систему антиоксидантного захисту, а Zn<^>2+ і Zn-НК - зменшують вміст МТ-SH і пригнічують антиоксидантний захист. Усі форми досліджуваних металів зменшують вміст імунореактивної хелатованої форми МТ (МТі) та відновленого глутатіону, активацію анаеробного обміну, Mn-супероксиддисмутази, а також знижують вміст продуктів окисної деструкції протеїнів і ліпідів у тканині печінки, що супроводжується збільшенням кількості еритроцитів із ядерними аномаліями, проте не зменшують холінестеразну активність. Показано, що співвідношення концентрацій МТ-SH і МТі, антиоксидантний потенціал МТ залежить від вмісту його апоформи. Одержані дані вказують на те, що у карася відбувається часткова біодеградація Ме-НК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.433 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Сеньків Ю. 
Механізми посилення антинеопластичної активності рутеній-вмісного препарату шляхом іммобілізації на полімерному носії [Електронний ресурс] / Ю. Сеньків, А. Рябцева, Н. Бойко, Н. Мітіна, О. Заіченко, Р. Стойка // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_3
Ефективність лікування злоякісних новоутворень за допомогою недавно створеного рутеній (Ru<^>2+)-вмісного протипухлинного препарату суттєво знижується через його зв'язування білками сироватки крові в організмі. Розроблено метод захисту цього препарату від зв'язування цими білками шляхом інкапсуляції новим полімером полі(ВЕП-ГМА)-графт-ПЕГ. Окрім того, така інкапсуляція протипухлинного препарату надає змогу суттєво прискорити його поглинання і накопичення клітинами-мішенями, а також у 2 - 22 рази (залежно від лінії клітин) збільшити ефективність його токсичної дії щодо пухлинних клітин людини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 598.89 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Панчук Р. Р. 
Синергічна антинеопластична дія комплексів доксорубіцину і фулерену С60 як засобу його доставки до злоякісних клітин людини у дослідах in vitro: клітинні та молекулярні механізми [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук, В. В. Чумак, Н. Р. Скорохід, Л. В. Легка, С. В. Прилуцька, П. Хеффетер, В. Бергер, Р. С. Стойка, Ю. І. Прилуцький // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 1. - С. 5-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_1_2
Актуальне завдання сучасної фармацевтики - розробка нових лікарських форм, що базуються на використанні спеціальних нанорозмірних носіїв для підвищення адресності доставки ліків до клітин-мішеней. Застосування таких нанокомпозитів надає змогу не лише продовжити тривалість дії ліків в організмі, але й збільшити їхню біологічну доступність і, що важливо, знизити побічні ефекти від хіміотерапії у пацієнтів. Використано нанорозмірний комплекс на основі фулерену С60 і відомого протипухлинного препарату доксорубіцину. Встановлено, що іммобілізація доксорубіцину на фулерені С60 надає змогу у 2 - 3 рази посилити антинеопластичну дію цього лікарського препарату in vitro щодо різних ліній злоякісних клітин порівняно з дією вільного доксорубіцину. Цитоморфологічними дослідженнями показано, що загибель злоякісних клітин-мішеней, на які діяли згаданим вище нанокомплексом, відбувається шляхом апоптозу. Індукція апоптозу за дії цього нанокомплексу супроводжується генерацією супероксидних радикалів, рівень яких значно зростає вже на 1-шу годину дії цього комплексу і досягає максимального значення через 3 години. Одержані результати свідчать про перспективність застосування фулерен С60-доксорубіцинового комплексу в хіміотерапії злоякісних пухлин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.178 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Фінюк Н. C. 
Оцінка цитотоксичної та мутагенної дії нових поверхнево-активних гребенеподібних поліамфолітів, що використовуються для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені [Електронний ресурс] / Н. C. Фінюк, Є. З. Філяк, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 15-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_3
Створення нових наноматеріалів і бурхливий розвиток нанотехнологій зумовлюють не лише значні досягнення у сфері медицини, у різних галузях промисловості й точних технологій, але й небажані наслідки для здоров'я людини і навколишнього середовища. Досліджено токсичність за умов in vitro і мутагенну активність новосинтезованих поліамфолітних носіїв типу БГ-2, які плануються для використання як носії нуклеїнових кислот у клітини-мішені. Встановлено, що поліамфолітні носії з ряду БГ-2 у концентрації менше 0,01 % не чинять цитотоксичного впливу на клітини ссавців. Не виявлено їх здатності індукувати генні мутації у тесті Еймса. За відсутності метаболічної активації в клітинах-мішенях досліджувані носії не мали генотоксичного впливу. Додавання мікросомальної фракції печінки щура не супроводжувалося мутагенним ефектом носіїв щодо штамів ТА98 і ТА100 Salmonella typhimurium. Це свідчить про безпечність використання новосинтезованих поліамфолітних носіїв із ряду БГ-2 як засобів для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені.
Попередній перегляд:   Завантажити - 4.242 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Панчук Р. Р. 
Селеновмісні сполуки і D-пантетин модулюють дію доксорубіцину та цисплатину на злоякісні клітини із резистентністю до цих препаратів [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук, Н. Р. Скорохід, В. В. Чумак, Л. В. Легка, А. Г. Мойсєєнок, В. Бергер, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 3. - С. 33-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_3_4
Досліджено біологічну активність селеніту натрію, селенометіоніну та D-пантетину на лейкемічні та карциномні клітини людини, що характеризуються стійкістю до ліків унаслідок надекспресії P-глікопротеїну чи нокауту гена Bax, який відіграє ключову роль в індукції загибелі клітин. Встановлено, що селеніт натрію проявляє виражену цитотоксичну дію на пухлинні клітини вже у концентрації 10 мкМ, тоді як селенометіонін є значно менш токсичним (діюча концентрація 100 мкМ), а D-пантетин (похідне вітаміну В5) виявляє протипухлинну дію в діапазоні концентрацій 100 - 1000 мкМ залежно від досліджуваних клітинних ліній. У подальшому досліджено комбінаторну дію цих антиоксидантів (у фізіологічно нешкідливих концентраціях) у поєднанні з напівлетальною (LC50) дозою протипухлинних препаратів цисплатину та доксорубіцину. Показано, що всі досліджувані препарати посилюють цитотоксичну дію цисплатину на злоякісні клітини, а особливо вираженим даний ефект був на пухлинних клітинах, які є резистентними до дії цих ліків. Таким чином, комбінаторна дія антиоксидантів і цисплатину надає змогу суттєво посилити протипухлинну дію цього лікарського засобу на злоякісні клітини, стійкі до ліків. Селеніт натрію у низьких концентраціях інгібує на 20 - 25 % протипухлинну активність доксорубіцину. Це супроводжується повним пригніченням продукції токсичних супероксид-радикалів, індукованих доксорубіцином. Виявлений протекторний ефект селеніту натрію може мати важливе значення для захисту нормальних клітин організму (зокрема, кардіоміоцитів серця) від токсичної дії доксорубіцину.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.802 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Фінюк Н. C. 
Утворення поліплексів новими поверхнево-активними гребенеподібними оліамфолітами і плазмідною ДНК [Електронний ресурс] / Н. C. Фінюк, Т. Я. Вітак, Н. Є. Мітіна, Є. З. Філяк, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_8
Досліджено утворення інтерполіелектролітних комплексів (поліплексів) плазмідної ДНК з новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітними носіями із застосуванням методу визначення затримки ДНК під час електрофорезу в гелі агарози. Встановлено оптимальні умови для утворення таких поліплексів: концентрація поліамфолітних носіїв 0,1 - 0,003 %, pH 7,4, 20 хв, 24 <$E symbol Р>C. Показано, що поліамфоліт із кватернізованими аміновмісними бічними ланцюгами утворює найбільш стабільні поліплекси з плазмідною ДНК. Асоціація та вивільнення ДНК із комплексу з поліамфолітними носіями не спричинює її структурних змін, натомість ці носії захищають ДНК від розщеплення нуклеазами. Нові поверхнево-активні гребенеподібні поліамфоліти є перспективними носіями для доставлення ДНК у реципієнтні клітини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 495.445 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Кіт Ю. Я. 
Взаємодія нанорозмірних кон’югатів доксорубіцину з протеїнами і клітинами периферичної крові людини [Електронний ресурс] / Ю. Я. Кіт, Р. О. Білий, Т. В. Скорохода, Н. М. Бойко, Н. С. Корній, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 73-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 360.193 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Ґудзь Є. А. 
Антитоксичні та антиоксидантні ефекти N-стеароїлетаноламіну в складі нанокомпозитного комплексу з доксорубіцином в органах мишей з карциномою Льюїс [Електронний ресурс] / Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, А. І. Воєйков, А. Г. Бердишев, Г. В. Косякова, Р. Р. Панчук, Р. С. Стойка, А. О., Заіченко О. С. Рябцева // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 774.986 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Цивінська М. В. 
Ідентифікація складників молочного соку гриба Lactarius pergamenus (Fr.)Fr за допомогою газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії [Електронний ресурс] / М. В. Цивінська, Л. В. Панчак, Р. С. Стойка, В. О. Антонюк // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 170-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_21
Запропоновано метод розділення метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus і дослідження фракції, екстрагованої гексаном, яка згідно з результатами попередніх досліджень виявляє найвищу антипроліферативну та протигрибкову активність. Увагу приділено фракціонуванню та аналізу методом газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії (ГРХ-МС) екстрагованої гексаном фракції 1.4. Ключову роль у розділенні цієї фракції відіграло застосування діоксану, який добре змішується як з полярними, так і неполярними розчинниками (гексаном, хлороформом, метанолом, водою). Зроблено висновок про повний хімічний склад гексанової фракції метанольного екстракту висушених базидіом Lactarius pergamenus. Показано, що ця фракція на 38 % складається з вищих жирних кислот та їхніх похідних, на 29 % - із фталатів, на 13 % - із сесквітерпенів, на 2 % - з альдегідів - на 18 % і з інших сполук (вуглеводи, спирти, похідні гідразину та неідентифіковані сполуки). Така сукупність речовин дозволяє утворити стійку емульсію молочного соку, який захищає плодове тіло гриба від бактеріальних і грибкових інфекцій та від поїдання ссавцями і комахами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 750.509 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Панчак Л. В. 
Хімічний склад та антипроліферативна активність фракцій метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus (Fr.)Fr [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, О. Ю. Ключівська, М. В. Цивінська, Р. С. Стойка, Р. Б. Лесик, В. О. Антонюк // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_11
Описано методику розділення метанольного екстракту з базидіом гриба Lactarius pergamenus за допомогою екстракції органічних розчинників і хроматографії на колонці із силікагелем. Ідентифікацію речовин в одержаних фракціях здійснено за допомогою мас-спектрометрії. Антипроліферативну активність визначено з використанням культури мишачих лейкозних клітин лінії L1210. Встановлено, що найвищу антипроліферативну активність має фракція, яка містить речовину з жовто-зеленою флуоресценцією в УФ-світлі. Її ідентифіковано як 3,14,15-триметилфуранолактаран-8-ол. Також помітну роль в цитотоксичному ефекті відіграють супутні вищі жирні кислоти та їх ефіри. Токсична дія триметилфуранолактарану з L. pergamenus на культуру клітин лінії L1210 є в декілька разів слабшою у порівнянні з таким ефектом алантолактону з кореневищ Inula helenium. Однак він є більш ефективним цитостатиком у порівнянні з алантолактоном. Сесквітерпенові сполуки, що містяться у базидіомах грибів роду Lactarius, можуть бути перспективними антипроліферативними чинниками.
Попередній перегляд:   Завантажити - 182.06 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Панчак Л. В. 
Хімічний склад вимороженого метанольного екстракту базидіом справжніх грибів [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, М. В. Цивінська, В. О. Антонюк, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_12
Дослідження хімічного складу грибів та розроблення методів одержання з них біологічно активних сполук є сьогодні актуальним завданням, оскільки вони можуть слугувати джерелом важливих фармакологічно активних або харчових субстанцій. Досліджено хімічний склад осадів, які утворюються за охолодження до -18 <$E symbol Р>С метанольних екстрактів, одержаних із базидіом справжніх грибів. Осади з базидіом 22 видів грибів (21 - базидіальних і 1 - сумчастих грибів) вивчали за допомогою газорідинної хроматографії - мас-спектрометрії. В одержаних осадах достовірно ідентифіковано декілька груп речовин: сахароспирти (маніт і сорбіт); жирні кислоти та їхні похідні; ергостерол (провітамін D2); гіберелін А3 (незначний відсоток у деяких грибів). Встановлено, що в осадах метанольного екстракту грибів усіх чотирьох досліджених представників роду Russula переважає маніт (100 % у R. aeruginea, 98,3 % у R. adusta, 96,2 % у R. foetens та 79,2 % у R. delica). В осаді деяких представників роду Lactarius, крім маніту і сорбіту, виявлено високий вміст вищих жирних кислот та їх похідних. Зокрема, у споріднених видів грибів L. piperatus, L. pergamenus i L. vellereus знайдено високий вміст стеаринової кислоти. Менше її у L. quietus, L. rерraesentaneus, L. rufus, a в L. соntroversus, L. volemus переважає олеїнова кислота. За даними мас-спектрометрії, осад, одержаний із метанольного екстракту Amanita muscaria, складався з метилового ефіру олеїнової кислоти (28 %) та олеїнової кислоти (72 %). У восьми видів грибів в осаді метанольного екстракту було знайдено ергостерол, вміст якого в Clitocybe nebularis сягав 91 %, а у Fomistopsis pinicola, Laetiporus sulphureus та Sarcoscypha coccinea перевищував 50 %. В осаді метанольного екстракту із базидіом L. rufus та L. flexuosus виявлено гіберелін А3. На підставі результатів дослідження зроблено висновок про доцільність застосування стадії виморожування метанольного екстракту в технологічному процесі очищення біологічно активних речовин із базидіом грибів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.879 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Влізло В. В. 
Ідентифікація патологічного пріона при губчастоподібній енцефалопатії великої рогатої худоби [Електронний ресурс] / В. В. Влізло, В. В. Стадник, Х. Я. Майор, П. І. Вербицький, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 2. - С. 75-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 239.922 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Кіт Ю. Я. 
Імуноглобуліни молозива як молекулярні маркери доклінічної діагностики автоімунних порушень у породіль [Електронний ресурс] / Ю. Я. Кіт, М. О. Старикович, Р. О. Білий, Н. Р. Скорохід, Л. Б. Янів, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 3. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 344.114 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Шаповал О. В. 
Люмінесцентні нанорозмірні маркери клітин на основі фосфатів лантану [Електронний ресурс] / О. В. Шаповал, О. С. Мягкота, Р. Р. Панчук, В. В. Вістовський, Н. Є. Мітіна, А. С. Волошиновський, Р. С. Стойка, О. С. Заіченко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2013. - № 6(6). - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2013_6(6)__8
Досліджено люмінесцентні властивості наночастинок фосфатів лантану, допованих катіонами європію, з функціональною олігопероксидною оболонкою, вивчено кінетичні закономірності прищепленої полімеризації ініційованої з поверхні наночастинок. Функціоналізація поверхні прищепленою полімеризацією надає наночастинкам сумісності та/або можливості зв'язування з субстратами різної природи для використання під час створення люмінесцентних біосенсорів і маркерів клітин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 307.44 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Шкорбатов Ю. Г. 
Влияние микроволнового излучения низкой интенсивности на жизнеспособность клеток и состояние хроматина в клетках человека [Електронний ресурс] / Ю. Г. Шкорбатов, В. А. Катрич, В. Н. Пасюга, В. А. Антоненко, Д. Д. Иванченко, О. Ю. Ключивская, Р. С. Стойка // Біофізичний вісник. - 2013. - Вип. 29. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bifv_2013_29_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 386.208 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Фальфушинська Г. І. 
Оцінка біологічної дії кобальтвмісного нанокомпозиту із використанням біохімічних маркерів двостулкового молюска Anodonta cygnea [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Є. З. Філяк, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 5. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_5_8
Активне впровадження наноматеріалів вимагає розвитку методів, що дозволяють визначити їх потенційну екотоксичність. Мета дослідження - виявлення специфічних ознак впливу кобальтвмісного нанокомпозита (Со-НК) на молекулярні стрес-респонсивні системи у травній залозі двостулкового молюска Anodonta cygnea. Со-НК одержували у разі змішування спиртових розчинів кополімеру N-вінілпіролідону, 5-(трет-бутилперокси)-5-метил-1-гексен-3-іну, диметиламіноетилметакрилату та хлориду кобальту. Після інкубації молюсків протягом 14 діб за присутності Со-НК, СоСl2 або полімерного носія встановлено, що Со-НК, на відміну від інших чинників, не спричинює оксидативного стресу, який визначався за супероксиддисмутазною активністю, вмістом металотіонеїнів (МТ), редокс-індексом глутатіону та рівнем утворення оксидних радикалів. Показано, що специфічними ознаками впливу Со-НК є збільшення вмісту МТ, СоСl2 - збільшення лактатдегідрогеназної активності і рівня оксидних радикалів, тоді як полімерний носій підвищує глутатіонтрансферазну активність.
Попередній перегляд:   Завантажити - 675.643 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського