Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Чебанюк С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Чебанюк С. Патологія серця при судинних захворюваннях головного мозку [Електронний ресурс] / С. Чебанюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2013. - № 2. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2013_2_7 Мета дослідження - встановити значення супутньої патології серця у хворих із судинними захворюваннями головного мозку під час проведення ендоваскулярних втручань. 3813 хворим з цереброваскулярними захворюваннями проведено комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію головного мозку, дуплексне сканування церебральних судин, церебральну ангіографію, електрокардіографію, добове моніторування артеріального тиску, ехо- та допплеркардіографію (ЕхоКГ). У 87,9 % випадків установлено захворювання серця (порушення провідності та ритму серця, ішемічну хворобу серця (ІХС), серцеву недостатність, артеріальну гіпертензію (АГ), некоронарогенні ураження серця). Ізольовану АГ виявлено у 16,1 % хворих, вияви ІХС - у 64,4 %. За даними ЕхоКГ діагностовано вади серця (у 2,1 % випадків), пролабування мітрального клапана (у 7,9 %), кальцифікацію клапанів серця (у 11,2 %), відкрите овальне вікно (у 2,3 %), серцеву недостатність (у 33,7 %). Порушення ритму серця встановлено у 14,3 % хворих, з них у 6,7 % - фібриляцію передсердь, у 7,6 % - часту суправентрикулярну та вентрикулярну екстрасистолію. Зниження серцевого викиду, порушення скоротливої функції серця спричиняють погіршення церебрального кровотоку, сприяють формуванню ішемії мозку. Висновки: ретельне кардіологічне обстеження хворих з визначенням показників і предикторів ускладнень надає змогу уникнути летальних випадків під час проведення ендоваскулярного лікування. Стабільність центральної гемодинаміки й ефективність роботи серця є важливою умовою відновлення кровопостачання мозку. Під час розв'язання питання щодо хірургічного втручання у разі цереброваскулярної патології слід ураховувати не лише неврологічній статус хворого, особливості судинного ураження головного мозку, а й супутні захворювання, їх тяжкість та можливість корекції. | ||
| 2. | 
Чебанюк С. В. Ендоваскулярне лікування хворих з судинною патологією головного мозку при сполученні з хворобами серця [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, В. І. Щеглов, Д. В. Щеглов // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_3_125 | ||
| 3. | 
Чебанюк С. В. Стан церебральної гемодинаміки у хворих, які перенесли транзиторні ішемічні атаки [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 253-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__41 Мета дослідження - визначити особливості церебральної гемодинаміки у хворих з транзиторними ішемічними атаками (ТІА) для запобігання повторним судинним катастрофам за допомогою ендоваскулярних втручань. Обстежено 48 хворих, які перенесли ТІА, середній вік яких 46 років. Всім хворим проведено комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію головного мозку, ультразвукове дослідження церебральних судин та серця, церебральну ангіографію, добове моніторування електрокардіограми (ЕКГ). У хворих з ТІА встановлено деформацію артерій головного мозку, звуження просвіту судин за рахунок стовщення комплексу інтима-медіа та атеросклеротичних бляшок, зміни лінійних й об'ємних швидкостей кровотока. За умов добового моніторування ЕКГ в 12,5 % випадків зареєстровано епізоди шлуночкової аритмії, в 20,8 % - безбольову ішемію міокарда, у 8,3 % були постійні порушення ритму серця, у 64,6 % - підвищений артеріальний тиск. Висновки: показами до ендоваскулярного втручання у хворих з ТІА мають бути не тільки гемодинамічно значимі стенози церебральних судин, їх величина, вираженість у відсотках, але і структура, ступень стабільності атеросклеротичної бляшки, стан колатерального мозкового кровообігу, частота виникнення повторних ТІА, наявність та тяжкість супутньої патології. Для ефективного ендоваскулярного лікування таких хворих необхідно проводити ретельне обстеження до оперативного втручання з метою корекції патологічних станів, що виявлені. | ||
| 4. |
Чебанюк С. В. Можливості ендоваскулярних втручань при хронічному порушенні мозкового кровообігу [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, О. Ф. Сидоренко, Б. М. Гур’янов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 186-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__29 В останні роки у зв'язку з вдосконаленням ендоваскулярних технологій з'явилися нові можливості лікування хворих з хронічним порушенням мозкового кровообігу (ХПМК). Обстежено 107 хворих з ХПМК, середній вік яких <$E64,7~symbol С~1,3> років. Проведено комп'ютерну, магнітно-резонансну томографію головного мозку, дуплексне сканування церебральних судин, церебральну ангіографію (ЦАГ). Всім хворим під час проведення ЦАГ вводили внутрішньоартеріально вазоактивні препарати за ендоваскулярним методом. Дослідження мозкового кровотоку після внутрішньоартеріальної фармакоінфузії показало, що у 78,6 % хворих з ХПМК I - II ст. та 66,2 % - з ХПМК III - IV ст. досягнуто збільшення лінійної швидкості мозкового кровотоку у середньому на <$E12,8~symbol С~1,8> см/с, зменшення коефіцієнта асиметрії мозку. Ефективність лікування залежала від стадії порушення мозкового кровообігу. Висновки: внутрішньоартеріальна фармакоінфузія у випадку ХПМК, яку проводили за допомогою ендоваскулярних технологій, є ефективним, патогенетично обгрунтованим методом. Ефективність ендоваскулярного лікування досягнуто за рахунок використання внутрішньоартеріального введення препаратів селективно або супеперселективно, безпосередньо в артеріальний басейн ішемічного ушкодження головного мозку. | ||
| 5. |
Щеглов Д. В. Эволюция инвазивных и неинвазивных вмешательств при острой церебральной ишемии [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, С. В. Конотопчик, С. В. Чебанюк, О. Е. Свиридюк, А. В. Найда, А. А. Пастушин, А. В. Барканов, И. Н. Бортник, В. Н. Загородний, Е. Ф., Носенко Н. Н., Коваленко А. П., Аль-Кашкиш И. И. Сидоренко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 2. - С. 74-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_2_12 Формирование концепции "ишемической полутени и окна терапевтических возможностей" радикально изменило отношение к ишемическому инсульту. Его признали неотложным состоянием, требующим оказания экстренной медицинской помощи в первые часы с момента его развития. Основная врачебная задача заключается в как можно более раннем восстановлении (реканализации) проходимости тромбированной артерии, поскольку от этого зависит функциональный исход ишемического инсульта. В современной медицинской практике эндоваскулярные технологии по многим аспектам практически не имеют альтернативы при оказании неотложной помощи пациентам с мозговым инсультом. Широкое их распространение позволило изменить к лучшему ситуацию с функциональным исходом и показателями смертности среди больных с ишемическим инсультом. Доказательная медицина сыграла ключевую роль в бурном развитии и внедрении в медицинскую практику эндоваскулярных методов реканализации при остром ишемическом инсульте. Высокая эффективность эндоваскулярного подхода в значительной мере обусловлена появлением и внедрением в медицинскую практику современных стент-ретриверов. Освещены основные клинические исследования, радикально изменившие представление о подходах к реперфузионной терапии больных в острый период ишемического инсульта. Прослежена эволюция инвазивных и неинвазивных методов реперфузии. | ||
| 6. |
Чебанюк С. В. Ранні та віддалені результати ендоваскулярного лікування хворих з атеросклеротичним ураженням судин головного мозку [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, О. Ф. Сидоренко, О. П. Коваленко, С. В. Конотопчик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 303-309. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__51 Сучасні ендоваскулярні технології, такі як ангіопластика та стентування судин головного мозку (ГМ) активно використовують для лікування та профілактики церебральної ішемії. Але до теперішнього часу залишається актуальним питання щодо доцільності профілактичного ендоваскулярного лікування даної патології. Мета роботи - провести аналіз ранніх і віддалених результатів ендоваскулярного лікування хворих з атеросклеротичним ураженням церебральних судин та визначити фактори, які впливають на прогноз лікування. Обстежено 123 хворих з атеросклеротичним ураженням екстракраніальних відділів внутрішніх сонних артерій, яким було виконано ангіопластику зі стентуванням. Проаналізовано результати ендоваскулярних втручань у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах з вивченням факторів, що впливають на ефективність лікування та профілактику ішемічних уражень ГМ. Всім хворим проведено ендоваскулярну ангіопластику зі стентуванням уражених артерій. В інтраопераційному періоді транзиторні ішемічні атаки реєстрували у 7,5 % випадків. В ранньому післяопераційному періоді - тільки у одного хворого. У 2-х хворих виникло формування ішемічного вогнища в контрлатеральній гемісфері ГМ з подальшим регресом протягом 2-х міс. Зареєстровано 2 летальних випадки, що були зумовлені тяжкою супутньою патологією. Аналіз віддалених результатів (через 6 міс, 1 - 2 - 3 роки) показав, що хороший і задовільний стан зберігався практично у 98,4 % хворих протягом 6-ти міс і у 87,3 % - через 3 роки після оперативного втручання. У 3-х хворих зареєстровано асимптомний рестеноз. Висновки: ендоваскулярні операції мають профілактичне значення: серед хворих, які знаходились під динамічним спостереженням протягом 3-х років не зареєстровано нових випадків інсульту, що свідчить про адекватність проведеного лікування та його необхідність у таких хворих. | ||
| 7. |
Щеглов Д. В. Отдаленные результаты эндоваскулярных операций при атеросклеротических стенозах артерий, кровоснабжающих головной мозг [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, А. П. Коваленко, С. В. Чебанюк, В. Н. Загородний, С. В. Конотопчик, Е. Ф. Сидоренко, М. Ю. Мамонова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 4. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_4_5 Цель работы - проанализировать отдаленные результаты эндоваскулярных операций при атеросклеротическом поражении брахиоцефальных и церебральных сосудов; определить факторы риска, влияющие на результат лечения и возникновение осложнений. Проанализированы отдаленные результаты эндоваскулярных операций у 170-ти больных с экстра- и интракраниальными стенозами церебральных артерий, находившихся на лечении в ГУ "Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины" в период с 2001 по 2014 г. В 149-ти случаях проведена эндоваскулярная ангиопластика со стентированием пораженных артерий в экстракраниальных отделах с использованием самораскрывающихся нитиноловых стентов. Увеличение диаметра стентируемой артерии наблюдалось у всех больных. У 27-ми больных отмечен остаточный стеноз (от 10 до 30 %, в среднем - 15,6 %). Анализ отдаленных результатов (через 6 мес, 1 - 3 года) показал, что хорошее и удовлетворительное состояние сохранялось у 97,3 % больных в течение 6-ти мес, у 87,9 % - через 3 года после операции. При эндоваскулярном лечении стенозов в интракраниальных отделах сосудистой системы головного мозга во всех случаях отмечена явная положительная динамика - улучшение локального кровотока, отсутствие неврологического дефицита и рецидивов. Выводы: эндоваскулярные операции при стенозах церебральных артерий имеют важное профилактическое значение и сопровождаются небольшим количеством рецидивов и осложнений. Наиболее опасными факторами, влияющими на результаты эндоваскулярных операций, являются тяжелое и крайне тяжелое состояние больного при госпитализации, множественные поражения церебральных артерий при суммарном стенозе более 45 %, нестабильные атеросклеротические бляшки с изъязвлением, тромбозом или кальцинозом, врожденные пороки сосудистой системы или сложное анатомическое строение сосудов головного мозга. | ||
| 8. |
Щеглов Д. В. Наследственная геморрагическая телеангиэктазия, или болезнь Ослера–Рендю–Вебера [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, Н. Н. Носенко, С. В. Конотопчик, С. В. Чебанюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 1. - С. 73-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_1_12 Артериовенозные мальформации (АВМ), аневризмы интракраниальных сосудов - сосудистые аномалии, которые являются причиной острого нарушения мозгового кровообращения. Мальформации сосудов мозга чаще всего встречаются как изолированное поражение, но могут быть проявлением наследственной геморрагической телеангиэктазии или другой сосудистой дисплазии. Наследственная геморрагическая телеангиэктазия, или болезнь Ослера - Рендю - Вебера, - наследственное заболевание, в основе которого лежит нарушение ангиогенеза. Наследуется по аутосомно-доминантному типу. Данное заболевание проявляется наличием АВМ, шунтов и аневризм сосудов внутренних органов, множественными телеангиэктазиями на слизистых и серозных оболочках, коже. Образование патологических сосудистых структур возможно на протяжении всей жизни больного. Клинические проявления зависят от локализации и размеров сосудистых аномалий. У таких пациентов могут наблюдаться носовые и желудочно-кишечные кровотечения, кожные телеангиэктазии, артериовенозные мальформации легких, печени. При поражении центральной нервной системы АВМ являются причиной острого нарушения мозгового кровообращения. Для наследственной геморрагической телеангиэктазии характерна политопность сосудистых аномалий. Первые симптомы могут проявиться в любом возрасте под маской других заболеваний. Приведен обзор литературы, посвященный особенностям течения заболевания и возможностям диагностики. Проанализированы консервативные и хирургические методы лечения. Представлены два клинических случая пациентов с разными проявлениями болезни Ослера - Рендю - Вебера. | ||
| 9. |
Щеглов Д. В. Критические стенозы мозговых артерий: особенности церебральной гемодинамики до и после эндоваскулярных операций [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, С. В. Чебанюк, О. Е. Свиридюк, Е. Ф. Сидоренко, М. Ю. Мамонова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 2. - С. 11-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_2_4 | ||
| 10. |
Чебанюк С. В. Вплив ендоваскулярних методів реканалізації мозкових судин на структурно-функціональний стан головного мозку у хворих з ішемічним інсультом [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, О. П. Коваленко, С. В. Конотопчик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 339-346. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_55 Успіх лікування ішемічного інсульту (ІІ) залежить від багатьох факторів, основними з яких є терміни тривалості ішемії до початку надання високоспеціалізованої допомоги таметодики відновлення кровотоку, що використовуються. Досвід Державної установи "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України", на підставі вивчення структурно-функціональних змін, надає змогу оптимізувати лікування ішемічних станів із застосуванням ендоваскулярних методів реканалізації уражених артерій, та визначити найбільш ефективні підходи з урахуванням одержаних результатів. Мета роботи - вивчити вплив різних ендоваскулярних методів реканалізації мозкових судин за ІІ на структурно-функціональний стан головного мозку для підвищення ефективності лікування таких хворих. Обстежено 20 хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) за ішемічним типом, яким виконувалася реканалізація мозкових судин різними ендоваскулярними методами: тромбекстракція, ангіопластика, стентування, фармакоінфузія. Проведено аналіз результатів різних ендоваскулярних втручань у ранньому післяопераційному періоді для визначення їх впливу на структурно-функціональний стан головного мозку та ефективність лікування ІІ. В перші 6 год від маніфестації захворювання госпіталізовано 15 % хворих, не пізніше 12 год - 10%, решта 65 % - пізніше 24 год, при чому, з них 10 % знаходилися в дуже тяжкому стані. Інтраартеріальний тромболізис з використанням проурокінази + гепарин використано під час лікування ГПМК за ішемічним типом у 5-ти хворих. Проведення терапії було вдалим: неврологічні прояви інсульту зазнали регресу, стан хворих покращився. Реканалізацію мозкових артерій за допомогою методу тромбекстракції проведено у 2-х хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу за типом ішемії у басейні СМА та у 1-го пацієнта - у басейні ПМА. Після тромбекстракції у хворих регресувала патологічна неврологічна симптоматика з відновленням мовних функцій. Геморагічні ускладнення у вигляді крововиливів у зоні ішемії були відсутніми. Висновки: гострий період ішемії головного мозку характеризується вираженими структурно-функціональними змінами, які залежать від строків виникнення ГПМК та швидкості початку необхідної високоспеціалізованої медичної допомоги. Найбільш перспективним напрямом лікування хворих на ІІ є ендоваскулярні операції, найефективнішими з яких є тромбекстракція, яка характеризується малоінвазивністю, відносною простотою виконання та відсутністю геморагічних ускладнень в зоні ішемії. | ||
| 11. |
Чебанюк С. В. Динаміка церебрального кровообігу після реперфузійних ендоваскулярних операцій у хворих з атеросклеротичним ураженням мозкових судин [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, О. Ф. Сидоренко, О. П. Коваленко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 28. - С. 256-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_28_35 Одним з перспективних методів лікування хворих зі стенотично-оклюзуючими ураженнями церебральних судин є ендоваскулярні реперфузійні операції, які спрямовані на відновлення мозкового кровообігу. Мета роботи - дослідити динаміку церебрального кровообігу після реперфузійних ендоваскулярних операцій (РЕО) у хворих з атеросклеротичним ураженням судин головного мозку для підвищення ефективності їх лікування. Обстежено 188 хворих з атеросклеротичними ураженнями судин головного мозку, середній вік яких - 58,7 +- 1,2 років. Всім хворим проведено РЕО: ангіопластику та стентування. Дослідження включало: церебральну ангіографію, комп'ютерну, магнітно-резонансну та перфузійну комп'ютерну томографію головного мозку, ультразвукове дослідження церебральних судин. Встановлено, що стенози екстракраніального відділу брахіоцефальних артерій були у 167 (88,8 %) хворих, інтракраніального - 9 (4,8 %) хворих. Поєднання стенотичних уражень ектра-, інтракраніальних відділів мозкових артерій виявлені у 12 (6,4 %) хворих. Після ендоваскулярного лікування у всіх хворих встановлено покращання показників мозкової гемодинаміки та перфузії головного мозку. Однак, у 4,4 % хворих після РЕО відновлення мозкового кровотоку відбувалось з погіршенням клінічного стану, мозковою симптоматикою, що було характерно для синдрому гіперперфузії. Регрес синдрому гіперперфузії на фоні лікування реєстрували через 7 - 10 діб. Висновки: РЕО відновлюють мозковий кровообіг, однак, ступінь відновлення різний. Розвиток синдрому гіперперфузії з клінічними проявами ускладнює ендоваскулярне лікування, потребує додаткового лікування та динамічного нагляду за хворими протягом 7 - 10 діб після операції. | ||
| 12. | 
Щеглов Д. В. Сучасні можливості надання невідкладної допомоги при ішемічному інсульті (огляд новітніх методів лікування та власних досліджень) [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, С. В. Чебанюк, С. В. Конотопчик, О. Є. Свиридюк // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2018. - Т. 24, № 3-4. - С. 268-276. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2018_24_3-4_8 | ||
| 13. | 
Щеглов Д. В. Эндоваскулярная помощь при остром ишемическом инсульте [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, С. В. Чебанюк, С. В. Конотопчик, О. Е. Свиридюк, А. А. Пастушин // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2016. - Т. 4, № 2. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2016_2_6 | ||
| 14. |
Чебанюк С. В. Церебральні артеріовенозні мальформації: особливості функціонування системи кровообігу після ендоваскулярного лікування при тривалому спостереженні [Електронний ресурс] / С. В. Чебанюк, О. Є. Свиридюк, О. Ф. Сидоренко, М. Ю. Мамонова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2020. - № 3. - С. 19-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2020_3_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |